Ткаченко Сергій Анатолійович
к.е.н., доцент кафедри обліку і
аудиту, проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес) ВНЗ МТУ «Миколаївська
політехніка», Україна
ПАРАНОМІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ ДОДАТКОВИХ ВИТРАТ НА ПІДВИЩЕННЯ
ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Покращення
якості продукції обумовлено вимогами об’єктивних економічних законів зрілої
економічної системи країни, виступає визначально-провідним фактором впливу
ефективної виробничо-господарської діяльності підприємств і однією із умов
безперервного зміцнення конкурентоспроможних позицій фірм-продуцентів
промислових видів продукції на теренах глобального технократичного середовища.
Висловлена думка без сумніву підкреслює важливість і актуальність даної теми
дослідження та створює потужне підґрунтя для проведення наукової дискусії з
означеного проблемного питання.
Провівши
ретельні дослідження поглядів провідних вітчизняних та іноземних
вчених-економістів [1] та інші на тему пов’язану із питаннями підвищення якості
продукції, відзначимо наступні змістовні конклюзії. Без сумніву, всі автори
приводять досить цікаві з наукової точки зору теоретичні концепції стосовно
питань пов’язаних із підвищенням якості продукції, їх вклад у розвиток
теоретичних і методологічних розробок не можливо переоцінити, а їхні фундаментальні
праці звісно стануть класикою. Але все ж роботи мають, на наш погляд, вагомі
недоліки, які не дозволяють підприємствам активно їх використовувати на
практиці, а саме: покращення якості продукції не розглядається як один із
вагомих факторів (чинників) впливу підвищення конкурентоспроможності
підприємства на ринку; відсутність ідеї відносно ув’язки додаткових витрат на
підвищення якості продукції з рівнем ефективності виробничо-господарської
діяльності підприємств; недостатнє висвітлення того факту, що недоліки у
практиці планування, бухгалтерського обліку і економічного аналізу не дають
можливість визначати точну фактичну величину додаткових витрат на підвищення
якісних характеристик продукції ін.
Тому, метою
даної публікації виступає беззаперечне доведення того твердження, що покращення
якісних характеристик і технічних параметрів продукції виступає визначальним
фактором (чинником) впливу виробничо-господарської діяльності і характеризує
ефективність стратегії промислових підприємств та об’єднань на основі
достовірного визначення фактичної величини додаткових витрат на підвищення
якості продукції із поглибленим використанням практики їх планування, обліку і
аналітичного забезпечення ін.
За останній
час увага до якості продукції на промислових підприємствах та
науково-виробничих об’єднаннях значно зросла, що стало особливо помітним в
умовах поглиблення та трансформації ринкових відносин в економіці України.
Підвищення
якості виготовленої продукції вимагає проведення на підприємствах великого
обсягу робіт щодо впровадження нової техніки і технологій, удосконалення
організації виробництва, проведення досліджень, конструювання та інше. Для
здійснення комплексу цих робіт на промислових підприємствах та
науково-виробничих об’єднаннях щорічно передбачається витрачення великого
обсягу грошових коштів. Стратегічна спрямованість і зацікавленість суб’єктів
господарської діяльності вимагає найбільш ефективного використання цих коштів,
тобто підвищення якості продукції повинне бути забезпечене мінімальними
витратами матеріальних, трудових, грошових і інформаційних ресурсів, при цьому
досягнутий рівень якісних характеристик та технічних параметрів продукції
повинен призводити до впевненого отримання підприємством максимально можливої
маси прибутку.
Ефективне
використання грошових коштів, асигнованих на підвищення якості продукції,
передбачає проведення дієвого контролю за розміром зроблених витрат, що можливо
лише за умови високого рівня організації робіт, пов’язаних із плануванням, бухгалтерським
обліком та економічним аналізом витрат на підвищення якісних характеристик і
технічних параметрів продукції.
Однак існуюча
в цей час на промислових підприємствах та науково-виробничих об’єднаннях галузі
машинобудування практика планування, обліку і економічного аналізу витрат,
пов’язаних із підвищенням якості продукції, має досить вагомі недоліки,
головним із яких виступає неточне визначення фактичної величини додаткових
витрат на підвищення якості продукції та інше.
Означені
недоліки не дозволяють правильно визначити розмір економічної ефективності
виробничо-господарської діяльності підприємства (об’єднання) від підвищення
якості продукції, економічно обґрунтовано встановити надбавки до оптових цін
продукції з покращеними споживчими властивостями, заважає більш повному
використанню та розвитку процесів ринкових відносин.
Головними
причинами недоліків при плануванні, обліку і економічному аналізі додаткових
витрат, пов’язаних із підвищенням якості продукції, виступають слабка
теоретична розробка питань квантифікації та діагностики цих витрат і
відсутність на промислових підприємствах та науково-виробничих об’єднаннях відповідних
розпорядних і інструктивно-методичних матеріалів ін.
В результаті
вище викладеного, візьмемо на себе відповідальність у ствердженні того беззаперечного
факту, що досягнення успіху у вирішенні означеного вузлового
проблемно-орієнтованого питання, на наш погляд, дозволить підприємствам
отримувати достовірну інформацію про фактичну величину додаткових витрат на
підвищення конкурентоспроможного рівня якості продукції. Цей момент, без
сумніву, займе провідне місце серед чинників (факторів), які справляють вплив
на вироблення керівництвом підприємств управлінських рішень орієнтованих на
підвищення ефективності їх виробничо-господарських стратегій в умовах
енігматичного ринкового середовища. Серед перспектив подальших наукових досліджень
у цьому напрямку особливою актуальністю відрізняється перелік наступних питань:
загальна економічна характеристика додаткових витрат на підвищення якості
продукції; планування, бухгалтерський облік і економічний аналіз додаткових
витрат на забезпечення конкурентоспроможного рівня якісних характеристик та
параметрів продукції.
Список використаних джерел: 1. Прокофьева Р. Г. Повышение
эффективности затрат на качество продукции птицеводческих предприятий:
автореферат дис. ... кандидата экономических наук: 08.00.05 - «Экономика и
управление народным хозяйством» / Прокофьева Римма Гусмановна; [Место защиты:
Казанский (Приволжский) федеральный
унив-т]. – Казань, 2011. – 24 с.