Економічні науки / 13. Регіональна економіка

К.г.н., доцент Марченко О.А.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Сутнісне визначення галузі туризму з позиції регіональної економіки

У Законі України “Про туризм” (в редакції від 15 вересня 1995 р. із змінами та доповненнями від 29 травня 2001 р.) подане наступне трактування цього поняття: “Туризм – тимчасовий виїзд людини з постійного місця проживання в оздоровчих та професійно-ділових цілях без заняття оплачуваною діяльністю“ [2]. Проте це визначення туризму, обмежене значною мірою вузьковідомчими рамками, не розкриває усього різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв'язків цього складного суспільно-економічного явища. Тому виникає необхідність концептуального або сутнісного визначення туризму, яке формує комплексне уявлення про предмет дослідження.

Поняття «туризм» у нашій країні тривалий час за радянського періоду асоціювалося зі спортом і зміцненням здоров'я, а не з галуззю економіки, яка може приносити великий дохід. Але поступово в процесі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин об'єктивно виділилася особлива сфера докладання суспільної праці, основною функцією якої є організація різнобічного відпочинку та оздоровлення населення у формі туризму. Туризм стали називати галуззю національної економіки через значний рівень доходів, надходжень до бюджету та рівень зайнятості, які він забезпечує.

Обгрунтовуючи необхідність виділення туризму в самостійну галузь, необхідно виходити з того, що об'єктивну основу класифікації галузей будь-якої національної економіки складають суспільний поділ праці і ступінь його диференціації. При обгрунтуванні питання віднесення індустрії туризму до числа самостоятійних галузей необхідно взяти до уваги основні чинники формування її соціально-економічних особливостей, відповідних їх певним класифікаційним ознакам, за якими підприємства або організації входять до складу відповідних галузей національної економіки, залежність їх від характеру основної діяльності.

Крім того, доцільно враховувати досягнуті результати, а також перспективи їх розвитку. Сукупність підприємств та організацій, утворюючих окрему галузь, характеризується такими основними рисами: достатнім числом самостійних в економічному відношенні установ з однорідним видом діяльності; стійкими економічними зв'язками з іншими галузями національної економіки; наявністю певних органів організації та правління. Таким чином, сучасний стан індустрії туризму повністю відповідає всім перерахованим характеристикам. І, відповідно, під галуззю туризму слід розуміти сукупність самостійних, територіально відокремлених туристичних господарських одиниць, які володіють спеціалізованою матеріально-технічною базою та спеціалізуються на виробництві, наданні або реалізації туристичних послуг і товарів, об'єднаних єдністю діяльності та управління. У Законі України “Про туризм” законодавчо закріплено його визначення як галузі національного господарства [1].

Однак, згідно єдиного класифікатора видів економічної діяльності 2012 р., в Україні виокремлено окремо діяльність готелів та інших місць тимчасового перебування та туристичних організацій і операторів. Окремі дослідники за кордоном продовжують стверджувати, що туризму як галузі не існує, оскільки немає виробництва особливого продукту. На їх думку, лише незначна частина підприємств та організацій спеціалізується на виробництві товарів і послуг виключно для туристів, більша ж їх частина займається задоволенням потреб місцевого населення. Дана точка зору не є обгрунтованою, тому що туристична галузь має свій власний специфічний продукт – це так звана комплексна послуга або тур.

Ряд дослідників розглядає туризм не як галузь, а як групу пов'язаних галузей: сукупність готелів і інших засобів розміщення; засобів транспорту; об'єктів громадського харчування; об'єктів і засобів розваг; об'єктів пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення; організацій, здійснюючих туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів. Конгресом США було прийнято наступне визначення: “Туризм – це взаємопов'язане об'єднання видів діяльності та організацій, які повністю або частково надають послуги транспорту, товари, розміщення та інші необхідні засоби для поїздок з будь-якою метою, не пов'язаною з щоденною діяльністю, за межами місць постійного проживання“.

Широке поширення серед вчених і фахівців отримало сутнісне визначення туризму, запропоноване Міжнародною асоціацією наукових експертів у галузі туризму: “Туризм є сукупністю відносин і явищ, які виникають під час переміщення та перебування людей у місцях, відмінних від їх постійного місця проживання та роботи“. Така величезна кількість різних точок зору на основоположні поняття, що характеризують туризм, роблять зрозумілою і обгрунтованою точку зору дослідницької групи Інституту туризму Валенсійського політехнічного університету позначити терміном «туризм» туристичну діяльність у цілому, оскільки сукупність термінів – індустрія туризму, туристичий сектор, туристична діяльність – має один і той же зміст і не існує чіткої концепції кожного з цих понять [3].

Розвиток індустрії туризму (будівництво доріг, готельних і курортних комплексів, облаштування нових рекреаційних територій) вимагає великих капітальних вкладень і фінансується з різних джерел (державні структури, приватні організації (вітчизняні та зарубіжні), міжнародні організації тощо). Зростання обсягів економічної діяльності в індустрії туризму передається іншим галузям економіки, де розгортається інвестиційна діяльність, створюються нові робочі місця, розширюється торговий обіг і, отже, збільшується прибуток. Частина отриманих доходів надходить державі у вигляді податків [4].

Зібрані таким чином кошти можуть бути спрямовані на подальше фінансування інфраструктури індустрії туризму, надання матеріальної допомоги соціально незахищеним групам населення для здійснення відпочинку та оздоровлення, на розвиток системи підготовки персоналу для сфери туристських послуг. Тому індустрія туризму повинна розглядатися як економічна категорія, що виражає сукупність взаємопов'язаних галузей і виробництв національної економіки, єдиним функціональним завданням яких є діяльність, спрямована на задоволення різноманітних і постійно зростаючих потреб людей в різноманітних видах відпочинку і подорожей у вільний час при раціоному використанні всіх наявних туристичних ресурсів.

Література:

1. Жукова МА. Индустрия туризма: менеджмент организации / М.А. Жукова. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 200 с.

2. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 p. № 325/95-ВР (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2470-III (2470-14) від 29.05.2001 р., ВВР, 2001, № 32, ст.172 ). – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95

3. Пазенюк В.С. Альтернативный туризм: концепция и практика / В.С. Пазенюк // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2005. – №4. – С. 10.

4. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму : [навчальний посібник] / І.В. Смаль. – Ніжин: Видавництво НДГГУ ім. М. Гоголя, 2004. – 264 с.