Галахова Т.О.,
аспірант,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Інноваційно-креативний напрямок світового економічного
розвитку як визначальний компонент концепції креативної економіки
На сьогодні глобалізаційні
процеси світової економіки, які за своєю природою є об’єктивними, нелінійними,
суперечливими, відзначаються все
більшим трансформаційним впливом на систему економічних відносин.
Економічна глобалізація
характеризується такими тенденціями як:
·
збільшенням масштабів транснаціоналізації світової економіки;
·
посиленням інтеграційних процесів як на глобальному, так і на регіональному рівнях;
·
формуванням системи глобального інституційного управління економічною
діяльністю [1, ст. 5].
А також відзначається такими
рисами як:
·
інформатизація;
·
інтелектуалізація;
·
фінансіаналізація;
·
соціалізація та гуманізація [2].
Економічні глобалізаційні процеси мають як позитивні сторони, такі як розширення участі країн у міжнародному поділі
праці, збільшення прямих іноземних інвестицій, ін.; так і
негативні сторони, наприклад, такі як збільшення конкурентної боротьби, маніпулювання значними
фінансовими й інвестиційними ресурсами, посилення
асиметричності соціально-економічного розвитку країн світу.
Одиним з нових напрямків мінімізації
негативних сторін і водночас максимізації позитивних сторін економічних глобалізаційних
процесів є акцентування уваги на інноваційно-креативному напрямку розвитку
економічних відносин, який є визначальним у концепції креативної економіки.
Зокрема, концепція креативної економіки як нова економічна
концепція, що почала формуватися починаючи з кінця 1990-х років, розглядалися в
роботах Дж. Фостера, Річарда Флоріди,
Чарльза Лендрі, Джона Хокінса, Джона Хартлі, Філ Вуда, Девіда Тросбі,
Роберта Стернберга, Тодда Любарта, Джона
Као, В.К.Рибалко, Я.О. Пономарьова, О.В. Вітвіцької, О.Г. Підвальної, Д.К.
Зінкевич, О.В.Макаренко, Н.В. Лазарева та ін.
На сьогодні інноваційно-креативний напрямок економічного
розвитку є першочерговим питанням порядку денного глобальних і регіональних
організацій, міжнародних форумів, що зазначається у звітах ЮНКТАД, ЮНЕСКО,
ВОІВ, Європейської комісії, Всесвітнього економічного форуму.
Серед країн, що на державному рівні впроваджують
концепцію креативної економіки слід відзначити такі високорозвинені країни як
США, Канада, Великобританія, Японія, а також нові індустріальні країни -
Південна Корея, Таїланд, Китай.
Більшість країн, що розвиваються тільки долучаються до
даної концепції, серед яких і наша держава. Основою креативної економіки в
Україні має стати формування креативних індустрій, галузей творчого
підприємництва, ступінь ефективності функціонування яких визначається постійним
впровадженням інновацій [3, с.35].
На
сьогодні креативна економіка визнається як лідируючий сектор у формуванні
економічного зростання, зайнятості і торгівлі. Внесок креативних індустрій ЄС у
2010 році оцінювався у розмірі 2,6%
загального ВВП Європейського союзу [4], а
на 2013 рік глобальна ринкова вартість креативної економіки складала близько $
1,6 трлн дол. [5]
Реалізація концепції креативної
економіки є ефективною і у країнах, що
розвиваються, так як дана концепція основується
на значних інтелектуальних, творчих і на багатих культурних ресурсах, що наявні
у даних країнах. Креативні галузі, починаючи від мистецтва, реклами,
архітектури, дизайну, моди, музики і до галузей науки і техніки, використовують
вищезазначені ресурси і дозволяють країнам створити свою історію успіху,
утвердити свою власну унікальність та культурну ідентичність. Такі галузі для
країн, що розвиваються виступають джерелом економічного зростання, підвищення
стійкості господарства до економічних криз, розширення участі у глобальній економіці.
Епоха креативної
економіки відкриває нові горизонти розвитку для країн з розвинутою економікою, і
надає перспективи інтенсивного соціально-економічного розвитку також і для
країн, що розвиваються, так як інноваційно-креативний напрямок розвитку
світової економіки розбудовує суспільство, засноване на знаннях, стимулюючи
інновації та впровадження технологічних змін.
Література:
1). Глобальное экономическое развитие: тенденции,
регулирование: монография/ [Д.Лукьяненко, В. Колесов, А. Колот, Я. Столярчук, и
др.]: под науч. Ред. Профессоров Д.Лукьяненко, А.Поручника, В.Колесова, - К,:
КНЭУ, 2013. – 466
2).
Базилевич В.Д. Концептуалізація мегатрендів економічного розвитку в контексті
глобальних викликів сучасності / В.Д. Базилевич // Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції «Парадигмальні зрушення Економіка. Управління.
Інновації. Випуск № 1 (11), 2014 в економічній теорії ХХІ ст.» (15-16 листопада
2012 року). – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2012. –
460с.
3). Чуль О.М.
Становлення креативної економіки як нового феномену економічної теорії/ Чуль
О.М. // Луцький національний технічний університет. Економічний
форум 2012. - №1
4).
UN Creative economy report 2010 [електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.intracen.org/uploadedFiles/intracenorg/Content/About_ITC/Where_are_we_working/Multi-country_programmes/CARIFORUM/ditctab20103_en.pdf
5).
The Contribution of Creativity to Sustainable
Development/ Session 3A and 3A-b/ UNESCO – May 2013[електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/CLT/images/CreativityFinalENG.pdf