О. П. Буряк

 Суть, значення та класифікація банківських криз

 

Невід’ємною рисою ринкової економіки є банківські кризи, адже вони супроводжують процес поступового розвитку суспільства й банківської системи. Проявляються банківські кризи  як в умовах складної економічної ситуації, так і в період розвитку. У сучасній економіці банківська система є ключовим елементом усієї економічної системи держави та базовою інфраструктурною ланкою кредитних відносин. З цієї причини в умовах нестабільності саме банки акумулюють політичні, макроекономічні й інституційні ризики, які призводять до кризи банківської системи. А з огляду на особливе місце банків у економічній системі суспільства криза в банківській сфері неминуче впливає на стан економіки та соціальну.

На сучасному етапі у науковій літературі не існує загальновизнаного трактування поняття кризи. Тому розглянемо дане питання більш детальніше.

У тлумачних словниках криза визначається як різкий перелом у розвитку подій, складний перехідний стан або гостре усклад­нення з чим-небудь [1]. Деякі науковці пов'язують поняття кризи з порушенням рівноваги та пере­ломним етапом. А. Чернявський вважає, що криза є переломним етапом функціонування будь-якої системи, коли вона піддається впливу ззовні або зсередини, що потребує від неї якісно нового реагування [2]. А за визначенням Р. Акоффа, кризою є змі­на тенденцій життєдіяльності системи, тобто порушення її стійкості, що ради­кально її оновлює [3].

Можна виокремити наступні підходи до визначення сутності кризи:

-                   криза як порушення рівноваги соціально-економічної системи;

-                   криза як природний процес у життєдіяльності системи;

-                   криза як значна проблема або ситуація з високою ймовірністю негативних наслідків.

Відсутність єдиного підходу до трактування криз породжує різноманітність підходів до аналізу банківських криз. Так, О. І. Барановський вважає, що банківська криза - це стан банківської системи, який характеризується заниженням усіх показників діяльності, потребою ухвалення кардинальних рішень щодо зміни ситуації в мінімально стислий строк, розробкою та вибором найефективніших інструментів подолання цього стану. Тобто банківська криза - це певні негативні зміни, до яких банки не готові й не мають наперед заготовлених інструментів для подолання наслідків цих змін [4]

А К. Рудий [5] пов'язує банківську кризу "з недієздатністю банківської системи". Своєю чергою І. Зарицька [6], аналізуючи передумови та особливості прояву сучасної банківської кризи, поняття банківська криза трактує як "глибоке розбалансування банківської системи", що супроводжується виходом фінансових параметрів економічних процесів за нормальні межі; причина такого стану – "неспроможність суб'єктів системи ефективно виконувати свої функції".

Класифікація банківських криз має важливе значення для з'ясування їх сутності. В економічній літературі також немає єдиної точки зору з даного питання.

У результаті своїх досліджень деякі вчені поділили кризи на такі підгрупи [7]:

-                   Кризи в індустріальних країнах.

-                   Кризи в країнах з економікою, що розвивається.

-                   Кризи, що характеризуються, насамперед, девальвацією національної валюти.

-                   Кризи, що характеризуються, насамперед, значним зниженням золотовалютних резервів.

-                   «Жорсткі» кризи, за яких значення індексу тиску на валютний ринок перевищує три стандартних відхилення від середнього.

-                   «М’які» кризи, за яких значення індексу тиску на валютний ринок знаходиться в інтервалі від 1,5 до 2 стандартних відхилень вище середнього.

-                   Кризи, викликані проблемами в банківському секторі.

-                   Кризи з наступним швидким відновленням економіки, після яких ВВП повертається до тренду протягом двох років.

-                   Кризи з наступним повільним відновленням економіки, після яких ВВП повертається до тренду через три або більше років.

Відповідно до точки зору В. В. Коваленко та О. Г. Коренева [8] банківські кризи залежно від їх масштабу та ступеня дестабілізуючого впливу на економіку можна поділити на три типи:

-   ті, які діють на макроекономічному рівні;

-   розповсюджуються на мікроекономічний рівень;

-   характеризуються повномасштабною бюджетно-фінансовою дестабілі­зацією, яка призводить до високої інфляції та демонетизації економіки.

На думку Д. Криворотова [9] "Базовий варіант" класифікації системних банківських криз, передбачає їх поділ на: кризи ліквідності; кризи платоспроможності; змішані кризи.

А Є. Назарова [10] для типолигізації банківських криз використовує такі критерії:за формою прояву: відкриті  та приховані; за об'єктом впливу: системні, латентні та часткові, або локальні; за ступенем ураження економіки: мікроекономічні, макроекономічні, глобальні.

 Своєю чергою розглянемо і  причини виникнення банківських криз. В економічній науці є ціла низка підходів до пояснення причин виникнення банківських криз. Так, О. І. Барановський вважає, що «всі банківські кризи» мають різні причини походження, але їх можна умовно об’єднати у чотири групи: макроекономічні; зовнішні; інституційні; мікроекономічні «з подальшою деталізацією в рамках груп» [11].

І. В. Шамова вважає, що «безпосередніми причинами кризи банку є неповернення наданих ним позик, знецінення інвестицій, втрати при термінових угодах тощо. Але ці явища з боку активів майже завжди збігаються з кризовими процесами на боці пасивів, найважливіший з яких – відплив депозитів» [12].

А. А. Суетін стверджує, що «як правило, банківські кризи провокує надмірна кредитна експансія під час тривалого економічного піднесення» [13].

Отже, виходячи з вищенаведеного, можемо зробити висновок стосовно того, що криза може проявлятися як в умовах складної ситуації в економіці, так і в пе­ріод її гармонійного розвитку. Вона може мати стихійний характер або може бути перед­бачуваною на підставі розрахунків. А попередження кризових явищ в економіці є одним із пріоритетних напрямків забезпечення економічної безпеки.

 

Література:

1.                  Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. — СПб.: Диамант, 1997.Т. 2. - 784 с.

2.                  Чернявський А.Д. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - Л.: МАУП, 2006. - 194 с.

3.                  Акофф Р. Планирование будущего корпорации. М.: Прогресс, 1985. — 265 с.

4.                  Реверчук С. К., Галущак О. В. Сутність, причини та наслідки банківських криз // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – 2009. – № 15. – С.107-111.

5.                  Рудый К.В. Финансовые кризисы: теория, история, политика / К.В. Рудый. – М. : Изд-во "Новое знание", 2003. – 398 с.

6.                  Ковалев В.В. Система предупреждения валютного и финансового кризисов в условиях глобализирующейся экономики: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук: спец. 08.00.14 – Мировая экономика / В.В. Ковалев. – М., 2007. – 23 с.

7.                  Барановський О.І. Сутність і різновиди фінансових криз// Фінанси України. – № 5. – 2009. – С. 3-20.

8.                  Коваленко В.В., Коренева О.Г. Определение факторов, вызывающих возникновение систем­ных банковских кризисов и методы их диагностики // Бизнес-Информ.- 2006.- №9. - С. 24-26.

9.                  Криворотов Д. Концептуальные вопросы организации антикризисного планирования в центральном банке / Денис Криворотов // Банковский вестник. – 2009. – № 2. – С. 14-20.

10.              Назарова Е.В. Антикризисное управление кредитными организациями. – М. : Изд. центр ЕАОИ. – 2007. – 237 с.

11.              Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання : монографія / О. І. Барановський. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 754 с.

12.              Шамова І. В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн : навч. Посібник / І. В. Шамова. – К. : КНЕУ, 2001. – 195 с.

13.            Суэтин А.А. Финансовая экономика: подъем, стабильность, спад/ А. А. Суэтин. – М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2011. – 256 с.