О. П. Буряк
Суть, значення та класифікація банківських
криз
Невід’ємною рисою ринкової економіки є
банківські кризи, адже вони супроводжують процес поступового розвитку
суспільства й банківської системи. Проявляються банківські кризи як в умовах складної економічної ситуації,
так і в період розвитку. У сучасній економіці банківська система є ключовим
елементом усієї економічної системи держави та базовою інфраструктурною ланкою
кредитних відносин. З цієї причини в умовах нестабільності саме банки акумулюють
політичні, макроекономічні й інституційні ризики, які призводять до кризи
банківської системи. А з огляду на особливе місце банків у економічній системі
суспільства криза в банківській сфері неминуче впливає на стан економіки та
соціальну.
На сучасному етапі у
науковій літературі не існує загальновизнаного трактування поняття кризи. Тому
розглянемо дане питання більш детальніше.
У тлумачних словниках криза визначається як різкий перелом у
розвитку подій, складний перехідний стан або гостре ускладнення з чим-небудь [1]. Деякі науковці пов'язують поняття
кризи з порушенням рівноваги та переломним етапом. А. Чернявський вважає, що
криза є переломним етапом функціонування будь-якої системи, коли вона
піддається впливу ззовні або зсередини, що потребує від неї якісно нового
реагування [2]. А за визначенням Р. Акоффа, кризою є зміна тенденцій
життєдіяльності системи, тобто порушення її стійкості, що радикально її
оновлює [3].
Можна виокремити наступні підходи до
визначення сутності кризи:
-
криза
як
порушення рівноваги соціально-економічної системи;
-
криза
як природний процес у життєдіяльності системи;
-
криза
як значна проблема або ситуація з високою ймовірністю негативних наслідків.
Відсутність єдиного
підходу до трактування криз породжує різноманітність підходів до аналізу
банківських криз. Так, О. І. Барановський вважає, що банківська криза - це стан
банківської системи, який характеризується заниженням усіх показників
діяльності, потребою ухвалення кардинальних рішень щодо зміни ситуації в
мінімально стислий строк, розробкою та вибором найефективніших інструментів
подолання цього стану. Тобто банківська криза - це певні негативні зміни, до
яких банки не готові й не мають наперед заготовлених інструментів для подолання
наслідків цих змін [4]
А К. Рудий [5] пов'язує банківську кризу
"з недієздатністю банківської системи". Своєю чергою І. Зарицька [6], аналізуючи передумови та
особливості прояву сучасної банківської кризи, поняття банківська криза трактує
як "глибоке розбалансування банківської системи", що супроводжується
виходом фінансових параметрів економічних процесів за нормальні межі; причина
такого стану – "неспроможність суб'єктів системи ефективно виконувати свої
функції".
Класифікація банківських криз має важливе
значення для з'ясування їх сутності. В економічній літературі також немає
єдиної точки зору з даного питання.
У результаті своїх досліджень деякі вчені
поділили кризи на такі підгрупи [7]:
-
Кризи
в індустріальних країнах.
-
Кризи
в країнах з економікою, що розвивається.
-
Кризи,
що характеризуються, насамперед, девальвацією національної валюти.
-
Кризи,
що характеризуються, насамперед, значним зниженням золотовалютних резервів.
-
«Жорсткі»
кризи, за яких значення індексу тиску на валютний ринок перевищує три
стандартних відхилення від середнього.
-
«М’які»
кризи, за яких значення індексу тиску на валютний ринок знаходиться в інтервалі
від 1,5 до 2 стандартних відхилень вище середнього.
-
Кризи,
викликані проблемами в банківському секторі.
-
Кризи
з наступним швидким відновленням економіки, після яких ВВП повертається до
тренду протягом двох років.
-
Кризи
з наступним повільним відновленням економіки, після яких ВВП повертається до
тренду через три або більше років.
Відповідно до точки зору В.
В. Коваленко та О. Г. Коренева
[8] банківські
кризи залежно від їх масштабу та ступеня дестабілізуючого впливу на економіку
можна поділити на три типи:
-
ті,
які діють на макроекономічному рівні;
-
розповсюджуються
на мікроекономічний рівень;
- характеризуються
повномасштабною бюджетно-фінансовою дестабілізацією, яка призводить до високої
інфляції та демонетизації економіки.
На
думку Д. Криворотова [9] "Базовий
варіант" класифікації системних банківських криз, передбачає їх поділ на: кризи
ліквідності; кризи платоспроможності; змішані кризи.
А Є. Назарова [10] для типолигізації банківських
криз використовує такі критерії:за формою прояву: відкриті та приховані; за об'єктом впливу: системні,
латентні та часткові, або локальні; за ступенем ураження економіки:
мікроекономічні, макроекономічні, глобальні.
Своєю чергою розглянемо і причини виникнення банківських криз. В економічній науці є ціла
низка підходів до пояснення причин виникнення банківських криз. Так, О. І.
Барановський вважає, що «всі банківські кризи» мають різні причини походження,
але їх можна умовно об’єднати у чотири групи: макроекономічні; зовнішні; інституційні;
мікроекономічні «з подальшою деталізацією в рамках груп» [11].
І. В. Шамова вважає, що «безпосередніми
причинами кризи банку є неповернення наданих ним позик, знецінення інвестицій,
втрати при термінових угодах тощо. Але ці явища з боку активів майже завжди
збігаються з кризовими процесами на боці пасивів, найважливіший з яких –
відплив депозитів» [12].
А. А. Суетін стверджує, що «як правило,
банківські кризи провокує надмірна кредитна експансія під час тривалого
економічного піднесення» [13].
Отже,
виходячи з вищенаведеного, можемо зробити висновок стосовно того, що криза може
проявлятися як в умовах складної ситуації в економіці, так і в період її
гармонійного розвитку. Вона може мати стихійний характер або може бути передбачуваною
на підставі розрахунків. А попередження кризових явищ в економіці є одним із
пріоритетних напрямків забезпечення економічної безпеки.
Література:
1.
Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. — СПб.: Диамант,
1997.Т. 2. - 784 с.
2.
Чернявський А.Д. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. - Л.:
МАУП, 2006. - 194 с.
3.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. — М.: Прогресс, 1985. — 265 с.
4.
Реверчук
С. К., Галущак О. В. Сутність, причини та наслідки банківських криз // Науковий
вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – 2009. – №
15. – С.107-111.
5.
Рудый
К.В. Финансовые кризисы: теория,
история, политика / К.В. Рудый. – М. : Изд-во "Новое знание", 2003. –
398 с.
6.
Ковалев
В.В. Система предупреждения валютного и финансового кризисов в условиях
глобализирующейся экономики: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд.
экон. наук: спец. 08.00.14 – Мировая экономика / В.В. Ковалев. – М., 2007. – 23
с.
7.
Барановський
О.І. Сутність і різновиди фінансових криз// Фінанси України. – № 5. – 2009. –
С. 3-20.
8.
Коваленко
В.В., Коренева О.Г. Определение факторов, вызывающих возникновение
системных банковских кризисов и методы их диагностики // Бизнес-Информ.-
2006.- №9. - С. 24-26.
9.
Криворотов
Д. Концептуальные вопросы
организации антикризисного планирования в центральном банке / Денис Криворотов
// Банковский вестник. – 2009. – № 2. – С. 14-20.
10.
Назарова
Е.В. Антикризисное управление
кредитными организациями. – М. : Изд. центр ЕАОИ. – 2007. – 237 с.
11.
Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови,
наслідки і шляхи запобігання : монографія / О. І. Барановський. – К.: Київ.
нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 754 с.
12.
Шамова І. В. Грошово-кредитні системи зарубіжних
країн : навч. Посібник / І. В. Шамова. – К. : КНЕУ, 2001. – 195 с.
13.
Суэтин
А.А. Финансовая экономика: подъем, стабильность, спад/ А. А. Суэтин.
– М.: Альфа-М: ИНФРА-М, 2011. – 256 с.