К. е.
н., доцент Плотніченко С. Р., Москаленко П. В.
Таврійський
державний університет,Україна агротехнологічний
Сучасні тенденції оплати праці
працівників, зайнятих в торгівельній сфері
України
Дослідження
основних напрямків реформування оплати праці в торгівельній сфері є актуальним,
оскільки заробітна плата на сучасному етапі
соціально-економічного розвитку країни не виконує, необхідно притаманних їй
функцій.
Завданням
економічної науки в сучасних умовах є всебічне дослідження проблем оплати праці
з точки зору подолання кризи і стимулювання економічного зростання в Україні. Від наукового обґрунтування змісту реформи оплати
праці, правильного вибору шляхів реформування заробітної плати багато в чому
залежать перспективи майбутніх економічних перетворень у нашій країні.
Тому, необхідно розглянути сучасні тенденції в оплаті
праці працівників зайнятих в торгівельній сфері у нинішніх ринкових умовах. А
особливо, як змінилася заробітна плата протягом років в Україні.
Відповідно до Закону України “Про оплату праці”
заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку
за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові
за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов
виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його
праці та господарської діяльності підприємства[2].
Особливе місце в системі оплати праці посідає
мінімальна заробітна плата, яка є державною соціальною гарантією, обов`язковою
на всій території України для підприємств всіх форм власності і господарювання.
Згідно з Законом України “Про оплату праці” організація
оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів;
генеральної угоди на державному рівні; галузевих та регіональних угод;
колективних договорів; трудових договорів.
Що ж до аналізу аналітичних даних в оплаті праці
працівників у торгівельній сфері, то необхідно зазначити, що на думку науковців
НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України, існує низка
дискусійних питань в галузі оплати праці, від яких значною мірою залежить
прискорення процесу реформування заробітної плати. Основними з них є:
– співвідношення мінімальної і
середньої заробітної плати;
– купівельна спроможність
заробітної плати, тобто реальна заробітна плата;
– частка витрат на оплату
праці в загальних витратах.
Досі невирішеними залишаються деякі методологічні
проблеми в галузі мінімальної заробітної плати (МЗП), питання державних
гарантій з оплати праці і різниця у методичних підходах до розрахунку вартісної
величини прожиткового мінімуму.
За визначенням експертів Євросоюзу, мінімальна
заробітна плата має становити 2-2,5 прожиткові мінімуми. В більшості країн і
світу вона дорівнює 35-40% середньої. В Україні відношення мінімальної
заробітної плати до прожиткового мінімуму складає 0,73. Для порівняння - це
співвідношення у Великій Британії становить 6,4, Франції - 4,7, Латвії,
Естонії, Польщі - 1,5. В Україні є великі розбіжності у рівнях прожиткового
мінімуму як у розрізі регіонів, так і за видами економічної діяльності.
Представляє науковий інтерес і аналіз динаміки рівня
середньої заробітної плати в Україні в торгівельній діяльності (табл.1).
З даної таблиці видно, що заробітна плата у
торгівельній сфері збільшувалася кожного року протягом 2011-2013 років.
Найбільший розмір заробітної плати за даними Державного комітету статистики
було зафіксовано у м. Києві – 3434 грн. та по Донецькій та Миколаївській
облостях – 4117 грн.. Далі йде Київська – 3624 грн., Сумська – 3619грн.,
Дніпропетровські області – 3544 грн.(див. табл. 1) [1].
Таблиця 1. Динаміка розмірів середньомісячної
номінальної заробітної плати найманих працівників у торгівельній сфері за
2011-2013 рр.
|
Регіон |
Роки |
||
|
2011 |
2012 |
2013 |
|
|
у середньому на 1 штатного працівника |
|||
|
Україна |
3054 |
3377 |
3619 |
|
АР Крим |
2678 |
2987 |
3148 |
|
Вінницька |
2396 |
2457 |
2956 |
|
Волинська |
2292 |
2328 |
2817 |
|
Дніпропетровська |
3064 |
3182 |
3544 |
|
Донецька |
3439 |
3474 |
4117 |
|
Житомирська |
2399 |
2422 |
2848 |
|
Закарпатська |
2494 |
2325 |
2906 |
|
Запорізька |
2954 |
2920 |
3434 |
|
Івано-Франківська |
2461 |
2586 |
2876 |
|
Київська |
3245 |
3146 |
3624 |
|
Кіровоградська |
2414 |
2461 |
2918 |
|
Луганська |
3054 |
3073 |
3657 |
|
Львівська |
2678 |
2612 |
3029 |
|
Миколаївська |
2396 |
2809 |
3641 |
|
Одеська |
2292 |
2689 |
3440 |
|
Полтавська |
3064 |
3377 |
3350 |
|
Рівненська |
3439 |
2987 |
3285 |
|
Сумська |
2399 |
2457 |
3619 |
|
Тернопільська |
2494 |
2328 |
3148 |
|
Харківська |
2954 |
3182 |
2956 |
|
Херсонська |
2461 |
3474 |
2817 |
|
Хмельницька |
3245 |
2422 |
3544 |
|
Черкаська |
2414 |
2325 |
4117 |
|
Чернівецька |
3054 |
2920 |
2848 |
|
Чернігівська |
2678 |
2586 |
2906 |
|
м. Київ |
2396 |
3146 |
3434 |
|
м. Севастополь |
2292 |
2461 |
2876 |
Прагнення України до євроінтеграції зобов'язує до
(впровадження у ній європейських соціальних гарантій, у тому числі щодо
оцінювання праці. Адже гідна середня заробітна плата, за європейськими
стандартами, має становити не менше 5-6 і споживчих мінімумів
Гострою проблемою стала надмірна диференціація рівня
заробітної плати по галузях національної економіки. Неможливо розраховувати на
майбутнє економічне піднесення, якщо заробітна плата робітників виробничої, а
також торгівельної сфери не є суттєво вищою порівняно із середнім рівнем
заробітку по економіці[2].
В Україні потрібна нова ідеологія реформування оплати
праці. В її основу має бути покладено перехід від визначення ціни праці як
вартості засобів на особисте споживання працівника до визначення реальної ціни
робочої сили як вартості засобів, необхідних для розширеного (повного)
відтворення працюючої людини і членів її сім'ї.
Першим практичним кроком на шляху реформування оплати
праці повинно стати збереження умов подальшого зростання мінімальної заробітної
плати. Потрібно зосередитись на пошуку не інфляційних джерел підвищення
середньої заробітної плати та убезпеченні оптимальної її диференціації. З цією
метою необхідно переглянути і удосконалити усі складові
фінансово-господарського механізму, зокрема фінансову, бюджетну,
грошово-кредитну, податкову, цінову системи.
На сучасному етапі працівники зайняті в торгівлі
отримують заробітну плату в середньому від 2292 до 4117 грн.. Рівень заробітної
плати залежить не тільки від загальновизначених факторів, але й від того в
якому регіоні Україні працівник займається торгівельною діяльністю. Тому, на
даний час необхідно впроваджувати заходів для справедливого розподілу оплати
заробітної плати незалежно від того де живе і працює робітник.
ПЕРЕЛІК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Державний
комітет статистики України // Електронний ресурс/ Режим доступу // www.ukrstat.gov.ua.
2. Ільїч Л. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2012. – 820 с.