Экономика / 6. Маркетинг и менеджмент

Науковий керівник: к.е.н., викладач Дашко Ірина Миколаївна;

студентка 3 курсу спеціальності «Психологія» Смаль Катерина Криворізький факультет

ДВНЗ «Запорізький національний університет», Україна

Мотивація як головна функція сучасної теорії

та практики в менеджменті

Актуальність даної теми визначається зростанням ролі особистості в системі діяльності організації, вимогами науково-технічного прогресу, назрілою потребою пошуку відповідних сучасному етапу розвитку бізнесу та менеджменту, підходів до означення мотивації та розробки і впровадження практичних моделей мотивації.

Об’єктом даної статті є мотивація як головна функція сучасної теорії та практики менеджменту.

Предмет дослідження – особливості впливу мотивації на роботу працівників.

Метою даної роботи є характеристика мотивації як головної функції менеджменту та визначення впливу мотивації на роботу працівників.

  Домінуюча функція менеджменту включає вплив на інших для того, щоб спонукати виконавців здійснювати роботу у напрямі досягнення намічених цілей. Важливим аспектом цієї функції є мотивація, великий інтерес до якої викликаний підвищенням ролі суб'єктивних факторів у суспільному виробництві, ускладненням умов трудової і позатрудової діяльності, збагаченням і розвитком самої особистості.

 Мотивація – це процес спонукання людини або групи людей до досягнення цілей організації і включає в себе мотиви, інтереси, потреби, захоплення, мотиваційні установки або диспозиції. У широкому розумінні мотивація іноді визначається як детермінація поведінки взагалі.

Шлях до ефективного управління людиною проходить через розуміння його мотивації. Тільки знаючи, що рухає людиною, що спонукає її до діяльності, які мотиви покладено в основу її дій можна спробувати розробити ефективну систему форм і методів управління людиною. Для цього необхідно знати як виникають, або викликаються ті чи інші мотиві, як і яким чином мотиви можна привести до дії, як здійснюється мотивація людей.

Тому, краще визначати мотивацію як створення у працівників стимулів до праці з повною віддачею.

Мотиваційні засоби, які активізують, спрямовують і підтримують самостійну поведінку працівника, дозволяють підвищити його віддачу значно вище того рівня, який може бути досягнуто за допомогою вимог і тиску. Розумний керівник рахується з індивідуальними потребами працівників і вміє запевнити їх в тому, що ці потреби можуть бути задоволені в межах цієї організації.

У мотиваційній сфері особливе місце займають соціальні мотиви, які суттєво впливають на діяльність людини в організації. До них відносяться: мотив, що виявляється в прагненні завоювати високий авторитет, в почутті власної гідності; мотив самовираження, самоактуалізації, що полягає у прагненні проявити, розвинути свої здібності, вміння, якості. Ці та інші мотиви в ієрархії мотивів особистості людини можуть бути по-різному співвіднесені один з іншим, взаємодіяти, виступати як провідні і підлеглі мотиви. У зв'язку з цим, прагнучи зрозуміти яку-небудь людину, ми повинні розібратися в структурі його мотивів, в особливостях побудови його мотиваційної сфери. Крім того, що мотиваційна сфера людини має складну будову, вона також характеризується і дуже складною, тонкою динамікою. Кожен вид діяльності являє собою сукупність дій, об'єднаних спільною метою. Вона характеризується постановкою завдання, плануванням роботи, вибором найбільш доцільних прийомів, перевіркою результатів, виправленням помилок.

Продуктивність діяльності багато в чому залежить від процесу формування цілі як мотиваційного процесу [2].

Працівникам необхідно завжди нагадувати про важливість їхніх умінь і навичок для виконання роботи. Тобто потрібно прагнути приділяти значну увагу співробітникам із метою привселюдного оголошення про незамінну цінність даного навику в конкретного працівника. Такий підхід, як правило, стимулює працівника на удосконалення навиків, розширення діапазону його можливостей [1].
Задача менеджера, у випадку застосування економічної мотивації, полягає в розробці преміальної схеми виплат за продуктивність, системи відрядної оплати або трудових угод. Ця задача аж ніяк не проста, тому що ситуація в кожній фірмі унікальна і, отже, преміальна система повинна бути унікальної для кожного випадку. Вона також залежить від спеціалізації персоналу [3].

Таким чином, беручи до уваги все вище зазначене, можна зробити висновок, що мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і надають цій діяльності спрямованості, яка орієнтується на досягнення поставлених цілей.

Вплив мотивації на поведінку людини залежить від багатьох факторів і може змінюватись під впливом зворотного зв'язку зі сторони діяльності людини.

Комплексний підхід до створення ефективного мотиваційного механізму праці на підприємствах передбачає в умовах сучасних ринкових відносин розвиток нових принципів управління персоналом, функціонування нових процедур по роботі з кадрами.

Список використаної літератури:

1. Безтелесна Л. Удосконалення механізму мотивації продуктивності найманих працівників // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 1. – ст. 42-48.

2. Мескон М. Основи менеджменту: Підручник / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурн. – М.: Справа, 2002. – 453 с.

3. Шелескова С. Заробітна плата як мотиваційна складова продуктивної зайнятості // Україна: аспекти праці. – 2006. – № 2. – с. 9-16.