Лаврів Л.П., Крикливець Р.М.

Буковинський державний медичний університет, Україна

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ ЛОЖА ПРИВУШНОЇ ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ В ПЛОДІВ

Привушна залоза (ПЗ), як і привушно-жувальна ділянка (ПЖД) в цілому, є об’єктом пильної уваги науковців [1, 2, 3]. Разом з тим відомості щодо типової і варіантної анатомії органів та структур ПЖД, становлення їх корелятивних взаємовідношень упродовж перинатального періоду розвитку людини залишаються недостатньо вивченими [4]. Дискусійними є дані про синтопію ПЗ  та гістогенез складових ПЖД, що засвідчує потребу вивчення особливостей морфологічної характеристики нижньої щелепи (НЩ) і скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) в плодів людини.

Мета дослідження – вивчити особливості морфологічної характеристики нижньої щелепи та елементів скронево-нижньощелепного суглоба людини, як складових ложа привушної залози в плодів.

Матеріал і методи. Дослідження виконано на 30 плодах людини 130,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини. У ході дослідження використовували методи: тонкого препарування ПЗ та ПЖД під контролем бінокулярної лупи; макро- та мікроскопії; морфометрії. Після завершення макроанатомічних досліджень препаратів плодів 31-32 тижнів (8-й місяць) – 38-40 тижнів (10-й місяць) проведено забір НЩ з елементами СНЩС, які були направлені для гістологічного аналізу з подальшим фотодокументуванням.

Результати досліджень та їх обговорення. У плодів людини ПЗ розташована в глибокій западині позаду гілки НЩ, в занижньощелепній ямці. У цьому віковому періоді форма залози цілком відповідає стінкам цього ложа і має неправильні, важко з чим зрівняні обриси. Ложе ПЗ, звільнене від вмісту, являє собою западину з трьома сторонами, з найбільшим вертикальним розміром. Зовнішня поверхня ложа є тільки при цілості привушної фасції; з видаленням її утворюється отвір у вигляді вертикальної щілини, переднім краєм якої є задній край гілки НЩ. Задній край отвору утворений соскоподібним відростком і грудинно-ключично-соскоподібним м’язом. Під час дослідження відзначено зміну розмірів входу в ложе внаслідок пасивної імітації рухів голови плода та імітації рухів його НЩ. Верхній край входу утворюється СНЩС і зовнішнім слуховим ходом; нижній край утворює перегородка між ложем ПЗ і піднижньощелепною слинною залозою. Передня поверхня ложа утворюється гілкою НЩ і прилеглими до неї м’язами: жувальним м’язом – ззовні; присереднім крилоподібним м’язом – зсередини. Між останнім і ПЗ простягається основно-щелепна зв’язка. Задня поверхня ложа утворюється заднім черевцем двочеревцевого м’яза, шилоподібним відростком з його двома зв’язками і трьома м’язами та шило-глотковим апоневрозом. Нижню, шийну основу ложа, утворює міжзалозна перегородка. Верхня, скронева основа ложа, утворюється двома скатами: заднім – зовнішній слуховий хід та передній – СНЩС. Отже, у плодів ложе має кістково-м’язово-апоневротичні стінки.

Для плодів 7-и місяців розвитку характерно вкрай слабо виражене ендохондральне окостеніння голівки НЩ і надзвичайно широка зона звапнування хряща. Досягнення значного топографо-анатомічного диференціювання СНЩС супроводжується вагомим гістологічним диференціюванням його складових. Вже на початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку СНЩС перетворюється на типовий диартроз та має всі основні суглобові елементи з чітко визначеним на фронтальних серійних гістологіч­них зрізах тканинним співвідношенням, яке  властиве сформованій ділянці скронево-нижньо­щелепного зчленування.

У тілі НЩ плодів 10-и місяців розвитку має місце добре диференційована губчаста кісткова тканина, що має, зазвичай, спрямований характер починаючи від коміркової частини і коміркової дуги НЩ в напрямку до вінцевого відростка; з іншого боку – вона поширюється на кут НЩ, основу виросткового відростка і стінки кістковомозкового каналу. Компактну кісткову тканину у цей віковий період спостерігаємо в нижній частині тіла НЩ, вінцевому відростку, дорзо-каудальній гілці та у напрямку до шийки НЩ.

Розділені спільними щілинами СНЩС внутрішньосуглобовий диск і хрящ виросткового відростка НЩ на даному етапі розвитку дуже добре забезпечені кровоносними судинами. Дослідженням підтверджено, що наприкінці плодового періоду розвитку хрящ СНЩС (із суглобової щілини до кістки) має всі 5 зон стратифікації: волокнистий шар; перехідна зона; шар хондробластів; шар гіалінового хряща; зона окостеніння.

Активне впровадження перинатальної профілактики природжених вад потребує сучасних підходів та методів дослідження ембріонального розвитку. Особливого значення нині набувають ембріотопографічні дослідження, які передбачають врахування органоспецифічних критичних періодів розвитку та особливостей просторових взаємовідношень з суміжними органами та структурами. Проблема обґрунтування критичних періодів у структурних перетвореннях органів і систем, зокрема ПЗ й СНЩС людини, розроблена недостатньо і потребує проведення подальших досліджень із застосуванням сучасних гістохімічних методик.

Література:

1.     Слободян О. М. Сучасні відомості про будову привушно-жувальної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу / О. М. Слободян, А. І. Калинчук // Вісн. проблем біол. і мед. – 2011. – Вип. 2, Т. 1. – С. 42-45.

2.     Ахтемійчук Ю. Т. Пренатальний морфогенез та передумови виникнення природженої патології скронево-нижньощелепного суглоба / Ю. Т. Ахтемійчук, Д. Б. Столяр // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. – 2010. – Вип. 39. – С. 217-220.

3.     Лаврів Л. П. Морфологічні передумови розвитку природжених вад привушної слинної залози / Л. П.Лаврів, І. Ю. Олійник // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2012. – Т. 11, № 1 (39). – С. 91-94.

4.     Исследование закономерностей морфометрических параметров органов и структур в перинатальном периоде онтогенеза / [Ахтемийчук Ю. Т., Слободян А. Н., Проняев Д. В., Семьянив И. А.] // Морфология. – 2010. – Т. 137, № 4. – С. 22.