К.п.н. Грицкова Ю.В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Умови ефективності батьківських зборів як форми роботи з батьками

Успішна реалізація виховного потенціалу сім’ї в значній мірі залежить від її типу, культури сімейних відносин, рівня загальної культури, педагогічної грамотності, громадянської зрілості батьків та їхнього ставлення до процесу виховання. Проте головним чинником ефективного виховання дитини в сім’ї є педагогічна культура її членів, зокрема батьків, що являє собою комплекс знань, умінь та потреб психолого-педагогічного характеру, які визначають систематичну діяльність батьків, спрямовану на виховання та розвиток дитини. Оскільки за сучасних умов інформаційний простір для більшості батьків обмежений теле- і радіоновинами, різними жанрами кінофільмів, а книги і журнали для батьків у зв’язку з їх непомірною вартістю у родинах майже відсутні, центр роботи з формування педагогічної культури батьків перемістився у загальноосвітню школу як провідний громадський інститут у вихованні підростаючого покоління, а головним провідником педагогічних знань став учитель.

У практиці школи, як відомо, намітилися та затвердили себе різноманітні форми роботи вчителя з батьками (консультації, бесіди, лекції, семінари, конференції та ін.). Разом з тим, найдієвішою традиційною формою взаємодії школи та сім’ї залишаються батьківські збори, головна мета яких - залучення батьків до співпраці з педагогами та адміністрацією, до активної участі в житті навчального закладу, класу, формування педагогічної культури батьківської громади.

Зауважимо, важливою умовою ефективності батьківських зборів як форми роботи з батьками є їх ретельна підготовка, у процесі якої необхідно визначити тему зборів та тему бесіди на зборах, від актуальності та нестандартності яких значною мірою залежить ефективність проведення батьківських зборів, адже оригінальна тематика викликає зацікавленість, інтригує батьків (цікавими є теми «Що потрібно знати батькам, якщо їхня дитина йде до І (V, IX, XI) класу?», «Чи розумієте ви свою дитину?», «Телевізор та комп’ютер у житті родини і дитини», «Бюджет сім’ї і потреби дітей», «Дружба дітей і позиція батьків», «Як привчати дитину говорити правду» та ін.); визначити, чи є можливість самостійно якісно висвітлити питання, чи потрібно запросити спеціаліста (спеціалісту потрібно повідомити вік дітей, особливості класного колективу батьків, тему, зміст, тривалість бесіди); підготувати батьків, якщо вчитель планує їх виступи (зміст, час; допомогти відібрати матеріали); продумати виклад матеріалу, щоб він був переконливим, батьки запам'ятали зміст (оскільки вони ж не конспектують) (образність, емоційність мовлення мають поєднатися з практичною спрямованістю і науковістю); підготувати приміщення, де будуть проводитися збори, продумати, де будуть роздягатися батьки, де вони будуть сидіти (на стіл можна покласти зошити дитини, папір для записів, ручку, виписки з класного журналу з оцінками. Іноді практикують й папірці-записки, складені вдвічі (наприклад, «Зверніть увагу на оцінки з хімії», «Передивіться обов'язково твір з літератури», «Залишіться, будь-ласка, після зборів, мені потрібна ваша порада»)); підготувати виставки - зошитів, виробів, малюнків, альбомів, колекцій, творів і т.д. - якщо це необхідно за сценарієм; підготувати текстові матеріали, рекомендації, поради у вигляді пам'яток [3; 4].

Наголосимо, що сценарій і проведення зборів – результат творчості педагога. Класний керівник знає батьків свого класу, їхні настрої. Проте кожні збори мають включати в себе п’ять обов’язкових компонентів:

- аналіз навчальних досягнень учнів класу;

У цій частині зборів доцільно ознайомити батьків із загальними навчальними результатами класу, звертаючи їх увагу на те, що відповіді на індивідуальні запитання вони отримають лише в процесі індивідуальної бесіди. Ознайомлюючи учасників батьківських зборів із думками педагогів - предметників, потрібно пам’ятати про підвищену тривожність батьків, і, доводячи до відома те чи інше судження, утримуватися від суб’єктивних інтерпретацій. Неприпустимо піддавати учня і його родину публічному осуду [5].

- ознайомлення батьків зі станом соціально-емоційного клімату в класі;

У цій частині доцільно розповісти батькам про власні спостереження щодо поведінки учнів у значущих для них ситуаціях (під час уроку, на перерві, в їдальні, на екскурсіях). Темою розмови можуть бути взаємовідносини, зовнішній вигляд учнів та інші питання. Батьки повинні розуміти місію школи як інституту соціалізації, де дитина отримує досвід взаємодії з іншими людьми, не менш важливий, ніж самі знання. При цьому важливо бути делікатним, уникати негативних оцінок на адресу конкретних учнів, тим більше батьків. Не варто перетворювати цю частину зборів на перелік учнівських «гріхів».

- психолого-педагогічна просвіта;

Важливо пам’ятати, що підвищення рівня психолого-педагогічної компетентності батьків – одне із найважливіших завдань класного керівника. Для цього має бути продумана система, що охоплювала б увесь період навчання дітей, застерігала від випадковостей, виключала дублювання. Батьки мають пройти разом з класним керівником своєрідну школу сімейного виховання.

- обговорення організаційних питань (екскурсії, класні вечори, придбання навчальних посібників та ін.) включає дві складові: звіт про проведену роботу та інформацію про справи, які заплановано; фінансові питання (їх краще завчасно обговорити з батьківським комітетом);

- індивідуальні бесіди з батьками;

На цьому етапі першочерговим об’єктом уваги мають стати батьки дітей, що мають проблеми в навчанні. Складність полягає в тому, що часто ці батьки, побоюючись критики, не відвідують батьківських зборів. Тому обговорювати проблеми дітей привселюдно з ними не слід. Доцільно не просто інформувати батьків про підсумки успішності і відвідування дітьми уроків, чинники порушення дисципліни, відставання у навчанні, а разом з ними з’ясовувати причини, обговорювати шляхи подолання негативних явищ, накреслити конкретні заходи. Ефективною є тактика: «Я вас розумію», «Я з вами згодна» [1].

Серед умов успішного проведення батьківських зборів варто відзначити й такі, як: атмосфера співробітництва школи і родини, яка підсилює плюси і ліквідує мінуси в характері та поведінці дитини; порадницька інтонація зборів; професійні знання, компетентність педагога; добрі довірчі стосунки (доброзичливість, взаєморозуміння, взаємодопомога); активна участь батьків, активне обговорення поставлених питань, обмін досвідом, відповіді на питання, поради і рекомендації [2]. Неприпустимими є монолог, моралізування, звинувачення, порівняння учнів, необґрунтованість вимог, безадресність інформації, дистанціювання, авторитаризм. Батьки повинні вийти зі зборів цілком задоволеними, проінформованими, позитивно налаштованими, натхненними. Такий підхід до організації і проведення роботи з батьками допоможе формувати пошану до професійної діяльності педагога, підкреслить значущість зустрічей вчителя з батьками, стимулюватиме їх інтерес до справ школи і співпраці з педагогічним колективом.

Література

1. Батьківські збори. Випуск 3 / Укладач Локтєва А.М. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 288 с. (Серія «Класний керівник»).

2. Гнатенко О. Взаимодействие семьи и школы в интересах ребенка / О. Гнатенко // Народное образование. – 2000. – №9. – С. 19-22.

3. Коберник О.М. Співпраця вчителя з батьками / О.М. Коберник, Л.К. Мотрич. – К. : Науковий світ, 2002. – 86 с.

4. Пащенко М.І. Методика роботи з батьками (матеріали спецкурсу для студентів) / М.І. Пащенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 53-63.

5. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс : в 2 кн. Кн.2 / И.П. Подласый. – М. : Владос, 1999. – 256 с.