Камінська М.О., Гроза М.Е.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах та тестування в світі нової парадигми освіти

У контексті приєднання України до Болонського процесу та європейського мовного простору стало необхідним реформування системи освіти у нашій країні в напрямку гуманістично-інноваційної освіти нового типу, її конкурентоспроможності в світовому освітньому просторі.

Процес реформування освіти є складною, довготривалою справою, але в контексті глобалізації зміни в її структурі неминучі, і цей процес європейських реформ дуже швидко просувається вперед. Європейські вищі навчальні заклади взяли на себе завдання створення європейського простору вищої освіти відповідно до основних принципів Болонської університетської хартії 1988 року.

Херсонський державний аграрний університет ніколи не стояв осторонь від всіх тих процесів, які відбуваються в суспільстві та освіті, навпаки, він завжди був серед тих, хто сміливо впроваджував різні нововведення. Саме модульно-рейтингова система була спробою замінити традиційну систему оцінювання студентів на семестрові модулі та тестування, що надало можливість студентам набрати відповідну кількість балів та уникнути здачі заліків та іспитів в разі погодження на оцінку відповідно до отриманих балів, або покращення своїх результатів під час іспитів.

Кредитно-модульна система має ряд преваг, а саме – студенти зазнають меншого стресу та психологічного навантаження під час сесії, студенти систематично працюють протягом навчального семестру вивчаючи матеріал та отримуючи бали, а не лише перед сесією, студенти мають змогу побачити оцінювання викладачем свого рівня знань, отриманих навичок та вмінь протягом семестру.

Надійною базою для гармонізації мовної освіти в різних країнах, а саме стандартизації вимог до якості освіти, співвідношення результатів навчання іноземної мови як в національному, так і в міжнародному просторах, нормативним документом для розробки Програм для вищих мовних та немовних навчальних закладів, стали прийняті Україною “Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання” (ЗЄР) [1].

Якісне володіння іноземними мовами є необхідною умовою для входження у відкритий інформаційний простір і суспільство, для спілкування, для полегшення процесу соціологізації в сучасному ринковому середовищі. Однією із головних задач модернізації освіти є забезпечення знань на рівні функціональної грамотності принаймні однієї іноземної мови. Протягом багатьох років навчальні програми і стандарти в галузі викладання іноземних мов зводили цей рівень тільки до володіння читанням на рівні міжнародних стандартів функціональної грамотності, при цьому значно менше уваги приділялося усному мовленню, писемному мовленню та аудіюванню. В рамках нового підходу до вивчення іноземних мов підкреслюється важливість не знань про мову, а досконале володіння мовним матеріалом, комунікативними уміннями, здатністю використовувати ці знання і уміння для вирішення конкретних комунікативних задач у ситуаціях спілкування.

Контроль всіх умінь мовленнєвої діяльності є невід’ємною складовою системи навчання, що безпосередньо впливає на ефективність процесу навчання. Результати оцінювання студентів демонструють якість і повноту досягнення цілей на кожному етапі вивчення іноземної мови. Для діагностики успішності навчання використовуються різноманітні форми, методи та прийоми контролю.

В педагогічній практиці застосовуються наступні види контролю: поточний, що вважається найпоширенішою і найдієвішою формою; тематичний, оскільки іноземна мова зазвичай вивчається блоками тем; періодичний, що проводиться з метою перевірки матеріалу великого обсягу; підсумковий, що охоплює перевірку всього вивченого матеріалу. За формою проведення вони можуть бути індивідуальними і фронтальними, усними та письмовими, вербальними і невербальними, одномовними та двомовними, з використанням технічних засобів навчання та без них тощо.

Найпоширенішою формою контролю в галузі викладання іноземної мови на сьогоднішній день є тестовий контроль. Тестування широко застосовується на всіх ланках навчання, починаючи з тренувального контролю і закінчуючи самопідготовкою.

Тестування має цілий ряд переваг: можливість охопити велику кількість студентів (всю групу або курс), використовуючи однаковий матеріал і однакові умови процедури тестування; економія аудиторного часу, що дуже важливо в немовних внз, де час на вивчення мови лімітований; зорієнтованість на сучасні технічні засоби навчання та використання комп’ютерних навчальних та контролюючих систем; збільшення об’єктивності педагогічного контролю, мінімізація суб’єктивного фактора під час оцінювання відповідей. Оскільки мета тестування може бути різною, то тести поділяються на констатуючі, діагностичні та прогностичні. Констатуючі тести включають тести навчальних досягнень і тести загального володіння іноземною мовою. Для перевірки сформованості граматичних навичок та умінь використовують тести навчальних досягнень, метою яких є визначення рівня навчальних досягнень студентів у процесі оволодіння іншомовною компетенцією. Такі тести складаються у точній відповідності до програми або засвоєного навчального матеріалу і використовуються для здійснення поточного, рубіжного і підсумкового контролю.

На сучасному етапі доцільно проводити тестування з використанням комп’ютерної техніки. Досвід використання комп’ютерних технологій у процесі навчання свідчить, що завдяки застосуванню комп’ютерів під час занять можна виявляти резерви навчального процесу, особистості студента; збільшуються дидактичні можливості викладача. Комп’ютер має цілий ряд властивостей, які необхідні для ефективної організації процесу навчання.

Серед них виділяють: великий обсяг пам’яті, що дозволяє зберігати і відтворювати великий об’єм навчального матеріалу; здатність комп’ютера не лише фіксувати, але й аналізувати відповіді студента; можливість фіксувати час, що витрачається на виконання певного завдання; надання комп’ютером допомоги студенту, якщо виникають труднощі під час вирішення поставленої перед ним проблеми .

Зрозуміло, що під час розробки та складання тестових завдань, необхідно дотримуватися певних правил. Тест має бути локально стандартизованим. В тесті має бути представлений узагальнений матеріал з усіх тем, що вивчались студентами в даний період навчання. Всі завдання повинні бути збалансованими і рівноцінними за складністю. Час, що дається на складання тесту обов’язково повинен бути лімітованим. Тестові завдвння повинні мати ситуативну основу і підсилювати мотиви учнів говорити, читати, слухати чи писати іноземною мовою. Завдання повинні бути сформульовані чітко, коротко, точно. Жодне із завдань не повинно бути підказкою для відповідей на подальші завдання. Варіантів відповідей на кожне завдання повинно бути, по можливості, не менше п’яти, а у вигляді невірних відповідей бажано використовувати типові помилки. Тестові завдання повинні бути спрямовані на перевірку інтегрованих умінь в різних видах мовленнєвої діяльності.

Варто наголосити на тому, що тестові завдання дозволяють перевірити лише обмежену частину знань і не можуть повністю замінити інші форми перевірки, хоча вони відкривають багато нових можливостей перед викладачем. Комплексне тестування допомагає визначити наступні характеристики володіння іноземною мовою: засвоєння значення мовних одиниць та їх розуміння; володіння семантичною валентністю слів і структур певної мови; уміння вибирати адекватні мовні одиниці і користуватися ними; володіння однозначністю та полісемією; навички диференціації комунікативних та не комунікативних форм та засобів мови; навички співвідношення особливостей діалогічного та монологічного мовлення; володіння модальними засобами мовного висловлювання; володіння формами питання і вміння ними користуватися в певних ситуаціях; володіння формами висловлювання заперечень або стверджень за допомогою іноземної мови та багато іншого.