Семисюк А.М., Лапа Г.М.

Буковинський державний медичний університет

Термінологічна модернізація у процесі формування фахових мов (Fachsprache “Stomatologie”)

Термінологія як один із форматів мови впродовж останніх десятиліть розвивається інтенсивно. Запровадження великої кількості нових термінологічних одиниць (ТО) потребує гармонізації, уніфікації, систематизації та стандартизації як їхньої зовнішньої, так і внутрішньої форм з метою досягнути всіх вимог, які ставляться до терміну. Цей напрям передбачає обов’язкове рішення цілої низки конкретних проблем, а саме: встановити принципи, які дозволяють постійно і вмотивовано розширювати систему понять кожної конкретної національної субмови, свідомо виділяти інтернаціональну лексику, створювати банки спільних термінів і терміноелементів.

Ці питання покладені до основи укладання багатомовних галузевих словників підмови «Парамедицини», «Педіатрії», «Стоматології», які стали результатом дослідження презентації ТО у оригінальній медичній літературі колективу кафедри іноземних мов Буковинського державного медичного університету, що, в свою чергу, довело велику роль термінологічної модернізації та стандартизації в важливих етапах термінологічного планування у галузевих мовах.

З термінологічним плануванням тісно пов’язано також питання співвідношення інтернаціонального та національного у термінотворчості у досліджуваній субмові, де інтернаціоналізми можна подідити на дві групи – повні та часткові:Stomatologie, Stomashmerzen, die orale Offnung, zahnarstliche Biomateralien.

Термінологічна модернізація полягає у створенні інноваційних термінів і спрямована на реалізацію потенціалу мови за професійним спрямуванням, термінологічна стандартизація спрямована на вибір термінологічної норми як обов’язкового варіанту спеціальної мовної одиниці.

У форматі термінологічної модернізації слід брати до уваги зовнішню форму ТО, тобто її фонетичну та письмову форми. Етимологічний аспект зовнішньої форми полягає у шляхах термінологічного творення – прямому (повному чи частковому) запозиченні терміноелементів, їхньому перекладі ( він включає наступні види – калькування, неологізацію, творення словосполучень, термінологізацію наявних номінативних одиниць, збагативши їх новим, притаманним лише конкретній субмові значенням: Paradontose, Bifirkation, Kiferklemme, Dens, Karies, Stomatitis, stomal, zahnärztliche Implantologie, A1203 –Keramikimplantate, MVZI–Mitteldeutsche Vereinigung für zahnärzliche Implantologie.

Активність і інтенсивність динамічних змін у галузевих терміносистемах сприяє настільки модернізації термінологічної лексики, наскільки позамовна реальність зумовлює нову, сучасну зміну у її семантиці.

Цей чинник уможливлює тенденцію щодо збереження семантичного зв’язку новоутворених ТО з усіма однокореневими словами та тлумачення термінів іншомовного походження, які функціонують саме у субмові, що розглядається.

Термінологічна модернізація у формуванні галузевих мов (зокрема німецькій субмові «Стоматологія») проходить через три основні шляхи: через використання внутрішніх резервів мови, через пряме запозичення терміноелементів та конструювання нових коренів, термінологічна стандартизація визначає також вибір термінологічної норми її найбільш оптимального варіанту.

Термінологічна модернізація на сучасному етапі розвитку галузевих терміносистем є однією з визначальних характеристик ТО в плані змісту термінологічних відповідностей. Ця тенденція є дуже поширеною, і діапазон є дуже широкий.

Наступний фактичний матеріал свідчить про такі напрями термінологічної модернізації у німецькій субмові «Стоматологія»:

- до першої групи слід віднести ТО, уніфіковані шляхом транслітерації: Fluor, Acidose, mutagen,

- друга група містить скорочення EDV, buk, Adh;

- третя група – це ТО, до складу яких входить пропріальна лексика:Methode nach Mallasse;

- четверта група представлена ТО, які піддались семантичної уніфікації, тобто це такі терміни, які раніше мали різне значення, а у процесі еволюції набули подібної семантики: Zahnimplantation, Zahnextraktion.

Такі ТО стають взаємозаміняємими у спеціальному дискурсі, а варіант перекладу є однозначним у ракурсі синонімічного ряда. Blutreinigung–Hamofiltration – Blutenhlackung = Hamodialyse =гемодіаліз – знезараження крові.

Ці спостереження є універсальними для різноманітних термінологічних сфер медичної науки, що сприяє прогнозуванню термінологічної модернізації і прогнозуванню шляхів розвитку нових термінологічних систем: стоматологічна стоматологія, дитяча стоматологія, косметична стоматологія.

Таким чином, термінологічна модернізація являє собою особливу форму свідомо управляємого мовного розвитку, яка сприяє динамічним процесам в галузевих мовах, зокрема, розширенню сфери узуса одних ТО і звуженню сфери використання інших.

Специфіка медичної науки, зокрема, німецької субмови «Стоматологія» вимагає вдосконалення і унормування наявного корпуса ТО, термінологічної модернізації за рахунок інноваційної спеціальної лексики суміжних з стоматологією галузей медицини: щелепно-лицевої хірургії, терапії, оторінолярінгології, гігієни, косметології

Термінологічна модернізація сприятиме відбору ТО з високою змістовою ємністю, інформативністю, неординарністю мовної реалізації.

Це може демонструвати такий термін «Gesundheit» – здоров’я. Це не тільки відсутність хвороби, а стан повного фізичного і соціального благополуччя. Biotop der Mundhöhle–біотоп ротової порожнини – це не тільки зуби, а і середовище рота, язика, верхнього та нижнього піднебіння, губи, альвеоли, ясна; Stomaschmerzen – все, що стосується болі у ротовій порожнині; Stomatitis–це не просто запалення слизової оболонки рота, а запалення , зумовлене системними чинниками, які можуть уражати слизову оболонку губ, щік, ясен, тобто, всієї системи ротової порожнини.

Слід зауважити, що медицина одна із найбільш динамічних та відкритих для інновацій, швидко реагує на зміни, що відбуваються в її галузях і суспільстві. Межі концептосфери «Стоматологія» переплітаються з основними областями медичної науки, що спричиняє функціонування ТО інших сфер в медичному дискурсі, який представляє собою спеціалізований різновид комунікації, зумовлену соціальними функціями представників цієї професії, тому все це вимагає термінологічної модернізації для широкої експлікації тематичного різномаїття пред’явлення таких номінативних класів досліджуваної субмови як: галузі стоматології, симптоми, синдроми хвороб, методи лікування, засоби для відбілювання зубів, профілактики карієса та пародонтопатії, засоби догляду за зубами, косметичні процедури, методи імплантації зубів, назви оперативного втручання, обладнання, інструментар, процедури, надання стоматологічних послуг, лікарських засобів у стоматології.

Прагматична своєрідність текстів досліджуваної субмови акумулює ознаки різноманітних функціональних стилів: наукових статей, огляду досліджень, коментарів, рекламної інформації, тобто, у німецькій субмові. «Стоматологія» має місце полідискурсність, яка зумовлює процес термінологічної інновації, що потенціє механізм реалізації когнітивного потенціалу спеціальної лексики і не суперечить нормам мові науки, і є невід’ємною частиною німецької терміносистеми медицини.

Термінологічні інноваційні терміни німецької субмови «Стоматологія», які модернізують її у сeмантичному і граматичному аспектах, а її моделі передають граматичну структуру відповідної ТО, вона вказує на частини мови, до яких належать компоненти, на морфемний склад останніх, на їх порядок розташування у терміні: Zementkaries, vollbezahnt, initial, Odontologie, odontogen.

Нами була використана методика, запропонована Е.Ф.Скороходьком, доповнена Т.Р.Кияком (Київ, 1989) для побудови структурних моделей термінів. Це такі вихідні компоненти граматичних структур:

- іменник, іменник у родовому відмінку, іменник з суфіксом, префіксом, субтантинований прикметник у ролі частини ТО, пропріальна лексика, абревіатури.

Терміни-композити, які функціонують у німецькій субмові «Стоматологія» є структурно цілісними, що забезпечує точність вираження, конкретність номінованого концепта. Як зазначає Г.О. Винокур: „Композити, завдяки двобічній семантичній вмотивованості набувають особливої термінологічності“.

Найчастіше були зафіксовані моделі іменник+іменник, запозичені терміни з класичних та європейських мов: Kavitätenpraparation, Zahnabszess, multiplizirte Zahnanomalie.

Слід відмітити, що найпродуктивнішими суфіксами в інноваційному термінологічному корпусі є – tion, - ung, - ie та модель “ прикметник + іменник”: Zahnnerventötung, Zahnabnutzung, Devitalisation, kariöses Zahnbein,

велика кількість ТО, утворені моделлю, до складу якої входить лексична одиниця ”Zahn”, що підтверджує номінативність галузевої термінології і продуктивність вищеназваних твірних моделей у термінологічній модифікації: Zahnbeinkeim, Zahnbuchstabe, Zahndefekt, Zahnfleisch, Zahnhals, Zahnhartgewebe.

Стрімкий розвиток стоматології як науки, міжнародна наукова інтеграція стоматологів викликає до життя інноваційну лексику на позначення концептів цієї субмови, які віддзеркалюють її еволюцію, підвищують рівень інтернаціоналізації терміносистеми та вдосконалюють професійну комунікацію представників цього фаху.

Оскільки німецька мова як засіб міжнародного наукового спілкування знаходиться на другому місці після англійської мови, процес термінологічної модернізації галузевих мов має бути безперервним і враховувати як еволюцію мови в цілому, так і еволюцію мов для спеціальних потреб і досвід динамічних перетворень в них.

Література

1.Duden.Deutsches Universalwörterbuch. – 2.,vollig neu bearb.u.stark erw.Aufl. – Mahnheim et al.:Dudenverlag, 1999. – 1816 S.

2.Какзанова Е.М. Словообразовательные потенции немецких математических терминов – эпонимов. / Культура как текст. Сб. научных статей. Выпуск, - М.ИЯ РАМ, Смоленск: СГУ, 2009.- С.31-39.

3.Кияк Т.Р. Мотивованість лексичних одиниць. – Львів. – 1999, - 161 с.

4.Лобач Е.А. Свобода в термінотворчості і мета її допустимості. Київ, 1991. – С.100-102 «Проблеми мов для спеціальних потреб, наукової і професійної комунікації».

5.Телия В.И. Вторичная номинация и ее виды. // Языковая номинация. Виды наименований. – М.1977 – С.189-221.

6.Троцюк І.В. (Структурно-семантичні особливості термінологічних словосполучень у мові медицини // Проблеми мов для наукової та фаховоорієнтованої комунікації. – Київ, 1990. – С.144-145.