Філологічні науки/7. Мова, мовлення, мовленнєва комунікація

Асистент Куковська В. І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Морально-етичні концепти як інструмент мовленнєвої сугестії в англомовних захисних промовах

Сучасні когнітивні дослідження приділяють велику увагу вивченню процесу формування ментальних образів та їх кодування в мовних моделях. Особливий інтерес у науковців викликає питання мовленнєвої репрезентації морально-етичних концептів, оскільки вони відображають як універсальні, загальнолюдські цінності, так і цінності культурного та соціального характеру, що характеризують особливості існування лінгвістичної особистості.

Поведінка людини та її соціально значимі вчинки регулюються моральними нормами, етичними установками та заборонами соціуму, в якому вона перебуває. Оскільки моральна свідомість індивіда відображається через його мовлення, то морально-етичні концепти когнітивно систематизують моральні цінності особистості, які виробляються згідно історично сформованої ціннісно-змістової системи та віддзеркалюються у мовленнєвій поведінці особистості.

Мета представленої роботи полягає у визначенні основних морально-етичних концептів, які залучаються адвокатом в англомовних захисних промовах для підвищення ефективності власного мовленнєвого впливу адвоката на аудиторію.

У морально-етичних концептах відображаються як ціннісні орієнтації, моральні принципи, норми та оцінки суспільних явищ, так і безпосередній взаємозв’язок між особистим та суспільним світоглядом людини. Тому, під морально-етичними концептами зазвичай лінгвісти розуміють етнічно, культурно, ментально обумовлені, знаково оформлені фрагменти мовної картини світу, абстрактні субстанції, які сформулювалися в результаті всієї відображувальної діяльності людства на даний момент історії [3, с. 6]. У свою чергу, світоглядні орієнтири «фіксуються у свідомості носіїв мови та відображаються в їх мовленні» [5, с. 177].

Захисна промова, як і будь-який інший ораторський виступ, за своєю природою спрямована на здійснення емотивного впливу на судову аудиторію. Її метою є підштовхування слухачів до винесення потрібного адвокату вердикту шляхом створення позитивного іміджу підзахисного. Цьому сприяють і комунікативні якості адвокатського виступу, а саме ясність (доступність, простота), точність, переконливість, логічність та експресивність, що дозволяють судовому оратору зробити промову по-справжньому доказовою [2, с. 52], а також той факт що захисна промова «відрізняється морально-правовою спрямованістю, тут цінуються емоційність, об'єктивність, доказовість, які покликані з максимальним ефектом впливати на учасників судового процесу» [1, с. 6].

Зрозуміло, що індивідуальні мовленнєві прийоми адвоката спрямовані на вплив на присяжних. Одним з інструментів моделювання «позитивної», моральної особистості підзахисного є наведення певної низки притаманних йому моральних якостей під час адвокатського виступу. Найбільше значення при цьому, на нашу думку, має не пряма характеристика звинуваченого, а саме сприйняття цієї характеристики аудиторією. Останнє гарантується не стільки логічним обґрунтуванням, скільки підвищеною емотивністю та піднесеним моральним пафосом адвокатської промови, що досягається апелюванням до певних морально-етичних концептів протягом захисного виступу.

Оскільки інформація в промові захисника може суперечити переконанням судової аудиторії та не бути сприйнята потрібним для адвоката чином, для здійснення ефективного мовленнєвого впливу в адвокатських промовах використовують імплікаційний механізм її подачі. Під імплікацією розуміють «розумову операцію чи тип розумових зв’язків, які засновані на відображенні свідомістю реальних лінійних зв’язків, залежностей, взаємодій речей і ознак; як розумовий аналог зв’язків дійсності» [4, с. 165]. Отже, мовленнєва сугестія адвокатської промови досягається, разом з іншим, імплікативним зверненням до загальнолюдських морально-етичних концептів, що створює спільне інформаційне та емоційне когнітивне поле мовця-адвоката та слухачів – його аудиторії, присяжних.

Особливістю застосування морально-етичної концептосфери у захисній промові є відсутність образних прототипів, але чіткий зв'язок моральних концептів з вчинками обвинуваченого і піднесення їх захисником до рангу чеснот та морально-етичних дій.

Аналіз 10 адвокатських промов (процеси-розлучення) загальним числом 1200 речень дозволив встановити наступне. Найчастіше адвокати у своїх промовах звертаються до концептів совість та любов (29% та 25% від загальної кількості концептовживань відповідно), рідше – до концептів щастя та неосудність (біля 20% концептовживань кожний), концепт вірність використовується тільки у 6,5% від загальної кількості концептовживань, що пояснюємо тематичною спрямованістю досліджених промов. Оскільки процеси розлучення передбачають велику вірогідність подружньої невірності, звертання до концепту вірність може викликати неоднозначну реакцію, часто протилежну очікуваній.

Отже, можна зробити висновок, що, використовуючи етичні концепти у своїй захисній промові, адвокат будує смислове наповнення свого виступу на підставі поєднання емотивного впливу на аудиторію з послідовністю логічних умовиводів, які приводять слухачів до потрібного для захисту вердикту. При цьому, у шлюборозлучних процесах сторона захисту звертається, перш за усе, до совісті, сумлінності присяжних, немов ставлячи під сумнів «совісність» звинувачення. Другу позицію посідає концепт любов, який має як загальнолюдську важливість (любов до ближнього), так і залишає надію на позитивне ставлення підзахисного до сімейних цінностей.

Перспективами роботи вважаємо подальший аналіз та компаративне дослідження морально-етичних концептів в адвокатських промовах різної тематики.

Література:

1. Власова, Н. А. Основные понятия и термины по риторике : словарь – минимум / Н.А. Власова. – Орел : Отдел оперативной полиграфии Орловского областного комитета государственной статистики, 2000. – 143 с.

2. Миньяр-Белоручева А. П., Быкова А. А., Коробова Е. А. Принципы построения американской судебной речи XIX века / А.П. Миньяр-Белоручева, А. А. Быкова, Е.А. Коробова // Вестник Южно-Уральского Государственного Университета. Серия: Лингвистика. – 2010. – Вып. 10. – С. 51–56.

3. Мокаева И. Р. Этические концепты в языковой картине мире (на материале русского и карачаево-балкарского языков) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. філол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / И. Р. Мокаева. – Нальчик, 2004. – 20 с.

4. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения : Учеб. пособие / М. В. Никитин. – М. : Высшая школа, 1988. – 168 с.

5. Пожарицкая Е.А. Когнитивно-коммуникативное содержание концепта «позитивность» в персонажной речи главного героя / Е.А. Пожарицкая // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. − 2013. − № 18 (267). − 176-180.