Алєксєєнко С. Д., Бєльченко А. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПРОЯВУ ДЕСТРУКТИВНОГО ХАРАКТЕРУ ВЗАЄМОДІЇ ПОДРУЖНІХ ПАРТНЕРІВ

В емпіричному дослідженні психологічних чинників прояву деструктивного характеру взаємодії подружніх партнерів використовувались такі методи: опитувальник А. Баса і А. Дарки для визначення прояву агресії у поведінці [1]; методика «Характер взаємодії подружніх партнерів в конфліктних ситуаціях» Ю. Є. Альошиної [2]; методика «Дослідження особливостей реагування у конфліктній ситуації» К. Томаса [1]; методика «Задоволеність шлюбом» (ОЗШ), яка розроблена В. В. Століним, Т. Л. Романовою, Г. П. Бутенко [2].

На першому етапі емпіричного дослідження було проведено опитування 25 подружніх пар за допомогою методики А. Баса і А. Дарки для виявлення подружніх партнерів з проявом агресивності (група 1) та неагресивних подружніх партнерів (група 2).

В групі 1 мають місце високі показники за шкалами «фізична агресія», «вербальна агресія», «непряма агресія». При порівнянні обох груп досліджуваних за цими шкалами мають місце такі показники: за шкалою «фізична агресія» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 2,23 при р < 0,05, за шкалою «вербальна агресія» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 2,36 при р < 0,05, за шкалою «непряма агресія» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 1,78 при р < 0,07, за «індексом агресивності» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 5,36 при р < 0,05.

Як бачимо, мають місце статистично значущі розбіжності між досліджуваними групи 1 (з високим проявом агресивності у поведінці та деструктивною спрямованістю агресії) та групи 2 (з низьким проявом агресивності у поведінці та конструктивною спрямованістю агресії) за всіма показниками тесту А. Баса і А. Дарки.

Результати тестування за методикою «Характер взаємодії подружніх партнерів в конфліктних ситуаціях» Ю. Є. Альошиної свідчать про статистично значущі розбіжності між всіма показниками характеру взаємодії подружніх партнерів в конфліктних ситуаціях досліджуваних групи 1 і групи 2, що свідчить про суттєві відмінності характеру взаємодії в конфліктних ситуаціях подружніх партнерів обох груп. При порівнянні обох груп досліджуваних за шкалою «рівень конфліктності» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 7,087 при p < 0,01, за шкалою «прояви домінування» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 5,09 при p < 0,01, за шкалою «стосунки з рідними» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 4,993 при p < 0,01, за шкалою «виховання дітей» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 4,189 при p < 0,01, за шкалою «прояв автономії» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 3,184 при p < 0,01, за шкалою «порушення рольових очікувань» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 2,600 при p < 0,01, за шкалою «неузгодженість норм поведінки» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 4,079 при p < 0,01, за шкалою «прояви ревнощів» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 4,621 при p < 0,01, за шкалою «розбіжності у відношенні до грошей» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t = 4,409 при p < 0,01.

Отримані результати свідчать про те, що характер взаємодії партнерів по шлюбу в конфліктних ситуаціях, що ввійшли в групу досліджуваних з низьким проявом агресивності у поведінці, має більш позитивний характер на відміну від групи досліджуваних, в яку ввійшли партнери по шлюбу з високим проявом агресивності у поведінці, де характер взаємодії в конфліктних ситуаціях має більш негативний характер.

Наступним завданням емпіричного дослідження було виявлення типу реагування досліджуваних на конфліктну ситуацію за методикою К. Томаса. Слід одразу ж зазначити, що за результатами дослідження визначено, що кожний досліджуваний користується всіма стилями конфліктної поведінки, але один (або кілька) з них є найбільш вираженим. Це залежить від особистісних особливостей людини та самої конфліктної ситуації.

Найбільший відсоток в групі 1 (з високим проявом агресивності) досліджувані віддають перевагу в конфліктній ситуації стилю «суперництво» (90,1%). Ці показники свідчать про те, що досліджувані першочергово задовольняють свої інтереси на противагу інтересам іншого партнера. Найменші показники в відсотках склали досліджувані даної групи, які віддають перевагу поведінки в конфліктній ситуації стилю «співпраця» (21,5%). Стиль поведінки в конфліктній ситуації «уникання» виявлено у 23% досліджуваних, для яких характерно як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей, відхід від конфлікту.

В групі 2 (з низьким проявом агресивності) досліджувані віддають перевагу в конфліктній ситуації стилю «співпраця» (88,9%). Стиль поведінки в конфліктній ситуації «компроміс» виявлено у 85% досліджуваних, для яких характерно часткове задоволення своїх бажань і частково бажань іншої людини. Найменші показники в відсотках склали досліджувані даної групи, які віддають перевагу стилю поведінки в конфліктній ситуації «уникання» (19%).

Отже, отримані результати показали, що подружні партнери з високим рівнем прояву агресивності у поведінці та деструктивною спрямованістю агресії в конфліктній ситуації віддають перевагу такому стилю поведінки як «суперництво». А подружні партнери з низьким рівнем прояву агресії в поведінці та конструктивною спрямованістю агресії віддають перевагу таким стилям поведінки в конфлікті як «співпраця» та «компроміс».

Інтерпретуючи результати за методикою «Задоволеність шлюбом» (ОЗШ), розробленої В. В. Століним, Т. Л. Романовою, Г. П. Бутенко, бачимо, що кількісні показники досліджуваних стосовно рівня задоволеності шлюбом (за рівнем благополуччя) розподілені певним чином, а саме: переважним рівнем благополуччя шлюбу в групі 1 є «неблагополучні» – 45%; «швидше неблагополучні» склали 25%, «абсолютно неблагополучні» – 20%; «швидше благополучні» – 10%. В групі 2 переважним рівнем благополуччя шлюбу є «благополучні» – 43,3%; «швидше благополучні» склали 30%; «швидше неблагополучні» – 23,3%; «абсолютно благополучні» – 3,4%.

Отже, отримані результати за методикою «ОЗШ» свідчать про те, що в групі 1 (з високим проявом агресивності та деструктивним характером агресивної мотивації) переважають «неблагополучний», «швидше неблагополучний» та «абсолютно неблагополучний» рівень стосунків в подружніх парах. В групі 2 (з низьким проявом агресивності та конструктивним характером агресивної мотивації) переважають «благополучний», «швидше благополучний» характер стосунків в подружніх парах.

Для підтвердження гіпотези нашого дослідження про існування зв’язку між рівнем агресивності, конфліктності партнерів по шлюбу, стилями поведінки в конфліктній ситуації та задоволеністю шлюбом ми використали метод кореляційного аналізу за K. Пірсоном (r ху).

Як видно із результатів кореляційного аналізу, має місце статистично значущий прямий кореляційний зв'язок між незадоволеністю шлюбом і фізичною агресією (rху = 0,63221; r 0,05 = 0,310), вербальною агресією (rху = 0,4088; r 0,05 = 0,310), непрямою агресією (r ху = 0,5298; r 0,05 = 0,310), рівнем конфліктності (rху = 0,53551; r 0,05 = 0,310), суперництвом (rху = 0,43551; r 0,05 = 0,310) і зворотній кореляційний зв'язок між незадоволеністю шлюбом і стилем поведінки в конфлікті «компроміс» (rху = -0,3323; r 0,05 = 0,310). Це свідчить про те, що подружні партнери, які більш агресивні, конфліктні у подружній взаємодії, менш задоволені від перебування у шлюбі.

Отже, можна вважати, що деструктивний характер подружньої взаємодії обумовлює незадоволеність шлюбом, а психологічними чинниками прояву деструктивного характеру подружньої взаємодії є фізична, вербальна та невербальна агресивність, конфліктність, суперництво, пристосування, порушення рольових очікувань, неузгодженість норм поведінки, прояви домінування, прояви ревнощів, розбіжності у ставленні до грошей, оскільки існують статистично значущі відмінності у їх прояву у партнерів з високим рівнем деструктивної спрямованості агресії та у партнерів з низьким рівнем агресії та конструктивним характером агресивної мотивації. Отримані дані дають змогу зробити висновок про підтвердження гіпотези стосовно існування зв’язку між характером взаємодії подружніх партнерів та задоволеністю шлюбом.

Література:

1. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. – 672 с.

2. Диагностика семьи. Методики и тесты / ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский дом «Бахрах», 2004. – 736 с.