Фізична культура і спорт / 1.Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Ананченко К.В., доцент, канд. наук з ФВіС, МСМК

Харківська державна академія фізичної культури

Вдосконалення маневрування і просторово-часового

орієнтування як чинники поліпшення техніко-тактичної

підготовки ветеранів-єдиноборців

Вдосконалення маневрування і просторово-часового орієнтування є найважливішими чинниками поліпшення техніко-тактичної підготовки ветеранів-єдиноборців [3, с. 7]. До теперішнього часу фахівцями з різних видів спортивних єдиноборств не дано теоретичного і методологічного обґрунтування значущості формування навичок маневрування і орієнтування в просторових параметрах рухових дій. Також не розроблений структурний зміст процесу маневрування і не виявлені його основі компоненти. Розробка методики підвищення техніко-тактичної підготовки спортивної майстерності ветеранів-єдиноборців, що передбачає формування навичок маневрування і орієнтування в просторових параметрах рухових дій, дозволить забезпечити їх різносторонню підготовку, підвищити рівень загальнофізичної, техніко-тактичної, психологічної, інтелектуальної підготовленості, створити умови для духовно-морального розвитку, знизити травматизм [2, с. 18].

Розробка методики поліпшення техніко-тактичної підготовки ветеранів-єдиноборців на основі вдосконалення навичок маневрування як невід'ємної частини тренувального процесу а також навичок орієнтування в просторових параметрах рухових дій істотно підвищує ефективність управління руховою діяльністю в ході взаємодії. Її особливістю є спрямованість на наступні пріоритети: прискорення рухової реакції ветеранів-єдиноборців; формування навичок прогнозування рухових дій супротивника, екстраполяція способів технічних прийомів; варіативність підготовчих і спеціальних вправ; становлення індивідуального рухового ритму; зниження травматизму в ході тренувань і змагань. Закріплення навичок орієнтування в просторових параметрах рухових дій пов'язане: з об'єктивною оцінкою просторово-часових і просторово-силових параметрів моторних актів супротивника; з вибором оптимального напряму руху; із здійсненням зорового контролю за переміщеннями в ході поєдинку; співмірністю м'язових зусиль і їх своєчасним перерозподілом [1, с. 24].

Результати педагогічного експерименту показали ефективність розробленої методики формування навичок маневрування і орієнтування в просторово-часових параметрах рухових дій ветеранів-єдиноборців. Застосування методики в експериментальній групі (ЕГ) дозволило істотно підвищити показники техніко-тактичної підготовленості спортсменів. Так, в контрольній групі (КГ) при початкових даних виконання атакуючих і захисних прийомів стоячи і лежачи 2,83±0,15 бали до закінчення педагогічного експерименту приріст результатів склав 4,43 %, в ЕГ при початкових показниках 2,92±0,16 бали їх поліпшення сталося на 31,45 %. В КГ при початкових показниках оцінки за виведення супротивника з рівноваги 2,46±0,15 бали до кінця педагогічного експерименту поліпшення сталося на 8,67 %; в ЕГ при початкових даних 2,54±0,15 приріст склав 31,86 %. Аналогічна динаміка результатів була виявлена і за іншими показниками.

Використання методики поліпшення техніко-тактичної підготовки ветеранів-єдиноборців на основі вдосконалення навичок маневрування і орієнтування в просторових параметрах рухових дій забезпечило позитивну зміну показників стабілізації і закріплення навичок маневрування у спортсменів ЕГ. Прискорилася швидкість рухової реакції, зміцнилися навички прогнозування дій супротивника, покращали здібності до екстраполяції рухових дій.

В процесі проведення педагогічного експерименту був також виявлений характер зміни мотивації ветеранів до занять єдиноборствами. У КГ при приблизно рівних початкових показниках мотивів вибору виду єдиноборства із спортсменами ЕГ до закінчення педагогічного експерименту головним став мотив «можливість самовираження», на другому місці виявився мотив «підвищення упевненості в собі»; на третьому місці – мотив «виявлення і реалізація своїх здібностей і можливостей», в ЕГ на першому місці виявився мотив «виявлення і реалізація своїх здібностей і можливостей», на другому місці – «виховання сили волі», на третьому місці – «прагнення до формування індивідуального стилю єдиноборства».

Нами виявлена позитивна динаміка показників фізичної підготовленості ветеранів-єдиноборців ЕГ. У ЕГ достовірні відмінності були встановлені по усіх тестах, окрім човникового бігу. При цьому найбільш значущі результати були в підтягуванні у висі на перекладині і присіданні на одній нозі.

Експериментально підтверджена ефективність розробленої нами методики формування навичок маневрування і орієнтування в просторово-часових параметрах рухових дій ветеранів-єдиноборців, яка зробила позитивну дію на морфофункціональні показники їх організму в ЕГ, на відміну від КГ, де поліпшення сталося на рівні тенденції.

Кореляційний аналіз дозволив нам виявити істотний взаємозв'язок провідних компонентів техніко-тактичної підготовленості з показниками закріплення навичок маневрування. Вищі рівні взаємозв'язку компонентів техніко-тактичної підготовленості виявлені між показниками відходу від захоплень супротивника і оптимальним руховим ритмом. Отримані дані свідчать про значущість формування навичок маневрування як важливої складової системи техніко-тактичної підготовки ветеранів-єдиноборців.

Литература:

1. Ананченко К.В. Бойові мистецтва : методичні рекомендації для студентів ВУЗів фізичного виховання та спорту / К. В. Ананченко. – X. : ХДАФК, 2011. – 60 с.

2. Ананченко К.В. Індивідуальне фізичне тренування та самоконтроль : Метод. рекомендації / К. В. Ананченко, О. В. Хацаюк. – Харків : Академія ВВ МВС України, 2011. – 60 с.

3. Ананченко К.В. Методика моделювання технічної підготовки дзюдоїстів / К.В. Ананченко // Актуальні проблеми розвитку традиційних і східних единоборств : 36. тез. III міжнародної (Інтернет) науково-практичної конференції (м. Харків, 25-26 грудня 2008 р.). – Xарків : Акад. ВВ МВС України, 2008. – С. 6-7.