Національний
технічний університет України «КПІ»
Волейбол як засіб розвитку витривалості
і психофізіологічних здібностей студентів.
При грі в волейбол діяти
доводитися в залежності від ситуації, а не за певними програмами. Основною
формою діяльності мозку в цих умовах є не
оброблення стандартних навичок, а творча діяльність – миттєва оцінка
ситуації, рішення тактичного завдання, вибір відповідних дій. Тому застосування
волейболу в вищих навчальних закладах є
ефективним засобом розвитку творчого мислення студентів. Двадцять перше століття називають століттям
інформатики. І, дійсно, розвиток науково-технічного прогресу здійснив великий
стрибок у бік комп'ютеризації всіх галузей життя. Це призводить до постійного
збільшення працівників розумової праці, до підвищення розумово-психічних
навантажень і часу, проведеного за комп'ютером учнями в більшості ВНЗ і навіть
у школах. У зв'язку з цим виникає проблема зміцнення здоров'я даного
контингенту людей, який з ростом процесу комп'ютеризації стає все більш
викликаним у суспільстві. І, в першу чергу, це стосується студентів, які не
займаються у вищих навчальних закладах або спеціалізованих факультетах з
фізичного виховання та спорту. Проте, залишається відкритим питання, які засоби
фізичного виховання є найбільш доцільними для студентів, що до того ж проводять
велику кількість часу за комп'ютером. Кожен студент, який усвідомлює
необхідність фізичних вправ, вибирає для себе вид спорту, найбільш для нього
відповідний. І досить великий відсоток студентів вибирає саме волейбол. Тому
обгрунтування ефективності застосування волейболу, як засобу розвитку витривалості
і психофізіологічних здібностей студентів вищих навчальних закладів є
актуальним для вдосконалення засобів і методів професійної підготовки
студентів.
На основі літературних даних
було виявлено ефективність побудови навчального процесу з фізичного виховання
студентів вищих навчальних закладів з акцентованим застосуванням волейболу як
засобу розвитку витривалості і психофізіологічних здібностей. Аналіз
літературних даних показує, що волейбол – одна з найпопулярніших ігор, в тому
числі, і серед студентів. Для неї характерні різноманітні рухи: ходьба, біг,
зупинки, повороти, стрибки, кидки і ведення м'яча, здійснювані в єдиноборстві
із суперниками. Така різноманітність рухів сприяє зміцненню нервової системи,
рухового апарату, поліпшенню обміну речовин і діяльності всіх систем організму.
Волейбол є засобом активного відпочинку для багатьох категорій громадян,
особливо для осіб, зайнятих розумовою діяльністю.
Під впливом сучасних тенденцій
інтенсифікації гри в волейбол все більшої ваги набуває безкисневий (анаеробний)
спосіб енергоутворення. В окремих випадках при максимальних напругах його
частину складає 80-90%. Це веде до утворення значного кисневого боргу (7-10 л.)
і підвищення рівня молочної кислоти в крові (на 150-250 мг.%). Одночасно значно
зростає діяльність серцево-судинної і дихальної систем. Частота пульсу досягає
180-210 уд./хв., легенева вентиляція – 80-130 мл, споживання кисню зростає до
3,5-4,5 л/хв. Цей рівень інтенсивності обмінних процесів зберігається протягом
40-150 с., після чого з'являється необхідність знизити рухову активність.
Навантаження субмаксимальної інтенсивності викликають помітне підвищення
обмінних процесів, коли близько 80% необхідної енергії доставляється аеробним
шляхом, тому рівень молочної кислоти в крові підвищується лише до 30-50 мг.%.
Частота серцевих скорочень сягає 170-190 уд./хв. У тканини кожну хвилину
надходить 4 л кисню, але все-таки обсяг
кисневого боргу зберігається досить великим (7-9 л). Тривалість таких
навантажень може становити 5-7 хв.
Навантаження середньої інтенсивності можуть виконуватися на
всьому протязі ігрового часу (до 2-3 годин). Частина анаеробного добування
енергії тут знижується до 5-10%. Це дозволяє знизити рівень молочної кислоти в
крові до 15-30 мг %. При цьому частота пульсу знаходиться в межах 140-170
уд./хв., хвилинна вентиляція – 15-20 л. Споживання кисню становить 2-4 л./хв.,
а кисневий борг – 3-5 л. Як відзначають
сучасні фахівці в області волейбол у, заняття цим видом спорту надає великий
вплив на розвиток мозку. Різноманітні сигнали під час гри стимулюють
функціонування нервових клітин і взаємозв'язків між ними, сприяють прояву та
розвитку спадкоємних (генетичних) можливостей нервової системи.
У волейболі постійно змінюється
ігрова ситуація. Перебіг подій на майданчику заздалегідь невідомий спортсмену і
тренеру. Діяти доводиться в залежності від ситуації, а не за певними
програмами. Гравець, який знаходиться на майданчику, повинен оцінювати
розташування гравців своєї команди і суперника, аналізувати особливості
виникаючих комбінацій, передбачати спрямування передач м'яча і т.п. В умовах
недостатності часу успішність його дій визначається не тільки правильністю
обраних рішень, але і швидкістю проходження нервових процесів.
У
вкрай малі відрізки часу (частини секунди) мозок спортсмена-волейболіста
сприймає і обробляє інформацію з різних систем організму. Але цього ще
недостатньо, потрібно, крім того, уявити собі можливі зміни ігрової обстановки,
інакше зусилля гравця не досягнуть мети. Тільки після цього можна прийняти
правильне рішення в даній ситуації і вибрати відповідні для цього тактичні дії.
Всі ці процеси – від початку сприйняття ситуації до виконання прийому
(переміщення, нападаючий удар або передача м'яча) – займають у волейболістів-розрядників
всього 1,5-2 с., а у майстрів спорту – лише близько 1 с. Це показує, які вимоги
до швидкодії мозку висуває волейбол. Таким чином, гра в волейбол є
навантаженням аеробно-анаеробного характеру, і тому застосування волейболу в
якості засобу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів є досить
ефективним для розвитку витривалості, що є важливим для представників різних
спеціальностей, що вимагають тривалих розумових навантажень.
Заняття волейболом дуже
впливає на розвиток мозку. Різноманітні сигнали під час гри стимулюють
функціонування нервових клітин і взаємозв'язків між ними, сприяють прояву та
розвитку спадкоємних (генетичних) можливостей нервової системи. Це є дуже
актуальним для студентів, діяльність
яких вимагає високого рівня активності кори головного мозку.
При грі в волейбол діяти
доводитися в залежності від ситуації, а не за певними програмами. Тому
застосування волейболу в вищих навчальних закладах є ефективним засобом
розвитку творчого мислення студентів. Подальші дослідження передбачається
провести в напрямку вивчення інших проблем розвитку витривалості і
психофізіологічних здібностей студентів різних спеціальностей.