Физическая культура и спорт/2

Развитие физической культуры и спорта в современных условиях.

К. н. фіз. вих. і спорту Шлапаченко О.А., студ. Міняйлік Я.

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Україна

МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ

ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Турбота про здоров'я – це перш за все проблема кожної людини. Це одна з обов'язкових умов повноцінного виконання студентом своїх навчальних, а в майбутньому і професійних функцій.

Найважливішими елементами формування фізичної культури студентів стає мотиваційна сфера особистості, широта й глибина теоретичних і методико-практичних знань, умінь і навичок в області фізичної культури і її видів. Ціннісне відношення до фізичної культури здобувається особистістю в процесі власної активної діяльності, і ефективність даного процесу залежить від реалізації принципу єдності її фізичного, інтелектуального й морального потенціалів [2].

Велике значення мотивів до занять фізичною культурою і спортом має формування у студентів прагнення до фізичного самовдосконалення, необхідно розширювати фізкультурну і спортивну роботу, поліпшувати її організацію за місцем навчання. Для досягнення цієї мети можливо вирішувати такі завдання:

- виховувати у студентів стійкого інтересу до фізичної культури;

- формувати у них навичок і умінь самостійних занять;

- сприяти впровадженню занять фізичною культурою у режимі дня.

Серед основних мотивів, які спонукають студентів відвідувати заняття з фізичного виховання, були обов’язок відвідувати заняття, поліпшення зовнішнього вигляду і стану здоров’я, активне проведення свого дозвілля, розрядка після розумового дня, приймання участі в змаганнях і мотив цікавості на заняттях [3]. Головним принципом фізичного виховання є принцип пріоритету потреб мотивів і інтересів особистості, що передбачає побудову

2

системи фізичного виховання в цілому та окремих програм з урахуванням індивідуальних і групових, соціальних і духовних потреб людей, а також формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом, на основі із впливових зовнішніх і внутрішніх факторів [1].

Для визначення ставлення студентів до занять фізичною культурою, оцінювання ними ефективності наявної системи фізичного виховання, їхніх переваг у виборі того чи іншого виду спорту або фізкультурно-оздоровчої системи ми провели анкетне опитування, в якому взяли участь 129 студентів (114 дівчат та 15 юнаків) 1-2 курсів факультету психології та музичної освіти.

На питання «Чи займаєтеся Ви якимось видом спорту або фізкультурно-оздоровчих заняттям?» «так» відповіли 83,2 % дівчат та 76,3 % юнаків, що є досить високим показником, який свідчить про активну соціальну позицію студентів щодо занять фізичною культурою. За дослідженнями вчених різних регіонів України (Т.Ю. Круцевич, 2008) кількість студентської молоді, яка активно займається спортом, бере участь у змаганнях становить у середньому від 22 до 35–40%.

Найпопулярнішим видом фізкультурно-оздоровчих занять серед дівчат виявилась аеробіка (50 % тих, хто займається); волейбол (18,4 % відповідно); однакова кількість дівчат, які брали участь в опитуванні відзначили, що займаються легкою атлетикою, плаванням, настільним тенісом, а саме 12,3 %; наступним за популярністю виявився бадмінтон – 6,2 %; баскетболом, тенісом по 6,4 % відповідно.

Найпоширенішою метою, з якою студенти займаються або хотіли б займатися фізичними вправами, як серед дівчат, так і серед юнаків виявилося удосконалення форми тіла: цей варіант відповіді обрали 58 % дівчат та 31,3 % юнаків. Наступний за кількістю відповідей мотив поліпшення стану здоров’я – цей варіант відповіді обрали 45,6 % жіночої статі, чоловічої – 28,3 %; у дівчат 10,1 % обрали мотив зниження зайвої ваги тіла, в той час, як серед юнаків лише

3

7,4 % опитаних вказали на цей мотив, як на мету занять фізичними вправами; для активного відпочинку – 24,2% юнаків і 11,0 % дівчат; для підвищення працездатності – 11,1 % дівчат та 8,7 % юнаків; на спілкування з друзями як на мету занять фізичними вправами вказали юнаки – 20,1 %, дівчата – 12,2%.

- найбільшу кількість відповідей набрав варіант відповіді: «Знання про користь занять фізичними вправами» на цю причину вказали 50 % дівчат та 23,2 % юнаків;

- на погіршення стану здоров’я як на причину, що спонукає до занять фізичними вправами, вказали 36,9 % дівчат та 12,7 % юнаків;

- необхідність складати залік з фізичного виховання є значно причиною для занять фізичними вправами для дівчат, ніж для юнаків (цей варіант відповіді обрали 6,4 % юнаків, а дівчата взагалі не обрали цей варіант відповіді);

- поради друзів спонукають до занять 24,8 % юнаків та 13,7 % дівчат;

- відвідування спортивних змагань є спонукальною причиною занять для 11,2% юнаків та лише для 5,6 % дівчат;

- на передачі по телебаченню як на причину, яка спонукає до занять, вказали тільки 9,1 % юнаків; публікації у газетах та журналах обрали 4,6 % дівчат та 4,0 % юнаків;

- реклама спонукає до занять 5,8 % дівчат та 1,6 % юнаків;

- на вимоги майбутньої професійної діяльності як на причину занять вказали 5,6 % дівчат та 5,1 % юнаків;

- участь у змаганнях є спонукальною причиною занять для 13,9 % юнаків та 8,1 % дівчат.

Серед різних форм занять фізичними вправами кількість студентів віддала перевагу самостійним заняттям у фітнес клубах їх обрали 50% дівчат та 12,6 % юнаків; популярними виявилися навчальні заняття з фізичного виховання 40 % дівчат та 20,2 % юнаків; самостійні заняття 27,3 % дівчат та 21,9 % юнаків; найменш популярними серед студентів виявилися заняття в

4

позанавчальний час, цю форму занять обрали лише 20,6 % юнаків та 14,7 % дівчат.

Такий розподіл відповідей свідчить про незадоволеність більшої частини студентів як змістом навчальних занять з фізичного виховання, так і організацією фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у позанавчальний час.

Відповіді на питання про те, скільки разів на тиждень студенти займаються фізичною культурою та спортом, крім обов’язкових навчальних занять з фізичного виховання, розподілилися таким чином: жодного разу не займається 13,1 % дівчат та 6,7 % юнаків; один раз на тиждень – 21,2% юнаків та 23,6 % дівчат; два рази – 24,2 % дівчат та 8,3 % юнаків; три – 4,1 % юнаків та 11,1 % дівчат; 4 та більше – 2,9 % юнаків та 9,6 % дівчат.

На питання про те, чи вважають вони фізичне виховання однією з основних дисциплін навчального плану, «так» відповіли 69,2 % дівчат та 64,6 % юнаків, щоправда, при цьому, 9,6 % дівчат зауважили, що вважають за необхідне змінити форму проведення занять; «ні» відповіли 10,1 % дівчат та 7,2 % юнаків; не відповіли 25,2 % юнаків та 14,7 % дівчат.

Серед факторів, які викликають незадоволення змістом навчальних занять з фізичного виховання переважна більшість студентів вказала на відсутність можливості займатись обраним видом спорту (31,3 % дівчат та 13,9 % юнаків). На недоліки в матеріально-технічному забезпеченні фізичного виховання (відсутність сучасного інвентарю та устаткування) вказали 13,6 % юнаків та 11,3 % дівчат; на занадто високе навантаження на заняттях вказали 16,6 % дівчат та 13,8 % юнаків; на недостатнє навантаження – 8,1 % юнаків та 5,5 % дівчат; проведення заняття викладачем не задовольняє 13,8 % юнаків та 11,1 % дівчат.

На наше прохання вказати, як часто вони пропускають заняття з фізичного виховання без поважних причин відповіли 68,3 % юнаків та 62,1 % дівчат вказали, що майже ніколи цього не роблять; 27,7 % дівчат та 21,7 %

5

юнаків пропускають заняття 3–5 раз за семестр; часто пропускають заняття 7,8 % юнаків та 5,6 % дівчат.

На питання про те, чи вважають студенти, що їхній університет надає сприятливі можливості займатися фізичною культурою та спортом у позанавчальний час відповіли 64,9 % юнаків та 65,7 % дівчат відповіли «так»; 12,3 % юнаків та 5,5 % дівчат – «ні»; 27,8 % дівчат і 18,8 % юнаків було складно відповісти на це запитання. Такі результати відповіді на питання про якість організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в університеті свідчить про те, що більшість дівчат та значна кількість юнаків взагалі не цікавляться можливістю займатися фізичною культурою додатково на базі свого навчального закладу.

Висновок. Проведені дослідження дозволяють робити висновки про те що:

- серед студентської молоді, більшість вважає, що фізична культура має велике значення у житті;

- рівень фізичної підготовленості, у переважної більшості молоді, за їхньою самооцінкою – середній та нижчий;

- слабка мотивація та брак часу для самовдосконалення молоді засобами фізичної культури.

Література:

1. Батечко Д. Фізична культура та спорт у житті студентів гірничих спеціальностей // Молода спортивна наука України: збірник наукових праць з галузі ф. в., спорту і здоров'я людини. – Львів, 2012. – Вип.16. - Т.4. – С.6-14.

2. Гармаш О.І. Формування здоров'я та здорового способу життя у студентів ВНЗ [Электронный ресурс] //Матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції «Науковий потенціал 2013» (25-27 березня). - Режим доступа: www.int-konf.org.

3. Фішев Ю.О. Оцінка мотиваційних факторів до занять студентів фізичною культурою / Ю.О. Фішев, Л.С. Луценко, Р.М. Щербак // Слобожанський науково-спортивний вісник: науково-теоретичний журнал. – Харків: ХДАФК, 2012. - №3. – С. 164-172.