Лесновська О.В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

Молочність вівцематок різних генотипів

Постановка проблеми. Склад і властивості молока овець специфічні і залежать від впливу багатьох факторів: годівлі, періоду лактації, віку, індивідуальних особливостей тварини, кратності і часу доїння [3].

За хімічним складом овече молоко суттєво відрізняється від коровʼячого та козиного. У ньому міститься у півтора раза більше сухої речовини і у два рази більше жиру, білка, кальцію. В результаті цього калорійність овечого молока є майже у двічі вищою порівняно з молоком корів і кіз [2].

Головною умовою для нормального розвитку ягнят у підсисний період є регулярна і достатня годівля ягнят молоком, оскільки протеїн його відрізняється високим вмістом амінокислот. Дослідженнями багатьох вчених і практиків встановлено, що вівцематки з двійнятами продукують більше молока, ніж вівцематки, які народили і вигодували тільки одне ягня. Тому покращення відтворювальної здатності вівцематок та посилення селекції на багатоплідність сприятиме збільшенню молочної продуктивності овець і виходу товарного молока [1].

Молочна продуктивність вівцематок залежить від інтенсивності секреції молока та повноти молоковіддачі впродовж лактації. Дослідженнями практиків доведено, що реалізація генетичного потенціалу накопичення живої маси у молодняка, формування екстерʼєру та основних продуктивних ознак можливе при отриманні 70-75 % молока за перші два місяці підсисного періоду [2].

Метою досліджень стало вивчення молочності вівцематок різних генотипів, отриманих від поєднання вівцематок асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу з баранами-плідниками м'ясних порід – тексель та олібс.

Молочність маток ми визначали, як різницю в живій масі ягнят до та після ссання однин раз в 10 днів протягом всього підсисного періоду (120 діб). Зважування ягнят проводили на медичних вагах з точністю до 0,01 кг.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили на базі товариства з обмеженою відповідальністю ,,Шаролезька вівця” Новомосковського району Дніпропетровської області. В умовах господарства проведено схрещування вівцематок дніпропетровського типу асканійської мʼясо-вовнової породи дніпропетровського типу (АМД) з баранами-плідниками олібс (Ол) і тексель (Т).

Експериментальними дослідженнями встановлено, що найвища молочність спостерігається у вівцематок, покращених олібсом. Загальна кількість молока, отриманого від вівцематок даного генотипу в перші два місяці, становила 100,8 кг. У помісних вівцематок за текселем молочність в цей період знаходилася на рівні 97,5 кг, що на 3,3 % нижче.

Молочність чистопородних вівцематок АМД в перші два місяці лактопоезу становила 78,4 кг, що на 22,2 та 19,6 % менше порівняно з помісями від олібса та текселя.

За підсисний період утримання ягнят молочна продуктивність помісних вівцематок була значно більшою, ніж чистопорідних. Молочність вівцематок, покращених олібсом, становила 137,4 кг молока за чотири місяці лактації, а у помісей за текселем виявилася на 19,2 % (р<0,001) вірогідно вищою ніж у чистопородних АМД, але на 5,6 % (р<0,05) меншою, стосовно помісей за олібсом.

Секреція молока та рівень молоковіддачі у помісних вівцематок від текселя в перші два місяці лактації становила 75,17 % молока від загальної кількості, що на 1,8 % більше продуктивності маток, покращених олібсом, і на 3,07 % більше порівняно з чистопорідними АМД.

Аналізуючи рівень інтенсивності секреції молока у всіх піддослідних вівцематок, слід відзначити загальну закономірність – зі збільшенням терміну лактації, рівень молочної продуктивності знижується.

На четвертому місяці лактації об’єм секреції молока у помісних вівцематок від баранів-плідників порід тексель і олібс відповідно склав лише 4,55 % і 5,75 % молока від загального отриманого об’єму.

Враховуючи вищезазначене, за таких умов можна використовувати раннє відлучення ягнят у 2–3-місячному віці з подальшою комплексною відгодівлею молодняка до кондиційної живої маси та одночасному отриманні товарного молока, що покращить економічну ефективність галузі вівчарства.

Висновки. Дослідженнями встановлено, що поліпшуючою породою за рівнем молочної продуктивності та повноцінністю продукованого молока є барани-плідники інтенсивних м’ясних порід ‒ олібс та тексель. Підвищена секреція молока вівцематок у поєднанні зі збалансованою годівлею дасть можливість отримати більш скоростиглий молодняк та провести його відлучення у 2‒2,5 місяця.

Список літератури:

1. Похил В. І. Ефективність схрещування баранів мʼясної породи олібс з матками дніпропетровського типу асканійської мʼясо-вовнової породи /В. І. Похил, О. М. Задорожня // Вісник ІТ ЦР УААН. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 4. – С. 178–192.

2. Стапай П. В. Особливості хімічного складу і біологічної цінності молока овець / П. В. Стапай // Вівчарство. – 2011. – № 36. – С. 72–91.

3. Фейзуллаев Ф. Р. Влияние молочности маток волгоградской породы на рост и развитие ягнят / Ф. Р. Фейзуллаев, И. Н. Шайдуллин, Л. И. Потокина // Зоотехния. – 2009. – № 2. – С. 17–18.