Економічні науки / 10.Економіка підприємства

Марченко К.С.

Житомирський державний технологічний університет

Вплив людського фактору на прийняття господарських рішень

Уміння приймати ефективні та якісні господарські рішення є запорукою успіху діяльності будь-якого підприємства, установи, організації всіх форм власності. Особливої актуальності дане питання набуває в сучасних умовах господарювання, коли кожна господарська система знаходиться під впливом тисяч зовнішніх і внутрішніх факторів, ризиків. Тому професійне маневрування в складному ринковому середовищі дозволить не тільки зберегти цілісність цієї системи, але й отримати значні прибутки і бонуси від успішної реалізації прийнятих рішень.

Оскільки, рішення ‑ це формування розумових операцій, що знижують вихідну невизначеність проблемної ситуації [5, с. 296], то важливим у процесі управління є визначення впливу людського фактору на їх прийняття.

Людський фактор, поряд з особистою оцінкою керівника, середовищем прийняття рішень, інформаційними та психологічними обмеженнями, оцінкою можливих наслідків, взаємозалежністю рішень, дозволяє приймати найрізноманітніші рішення. Ці рішення своєю якістю, оптимальністю та раціональністю впливають на реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективне господарювання.

Якщо детально розглянути вплив людського фактору на прийняття господарських рішень, то слід зазначити наступне. Основними складовими людського фактору прийнято вважати: професійні (освіта, кваліфікація, стаж роботи, здатності до організації, дисципліна, творче мислення); духовні (рівень внутрішньої культури, тактовність, свобода особистості та ін.); соціальні та психологічні (сфера потреб і мотиваційна сфери особистості, інтелектуальний, пізнавальний, емоційний і вольовий компоненти) якості колективу, пов'язані з організаційною культурою і традиціями підприємства [1-4; 6; 7].

Слід зауважити, що ці компоненти тісно взаємопов'язані і активно проявляються при прийнятті господарських рішень через взаємозв'язок цінностей і установок.

Спостерігається вплив людського фактору на прийняття рішень і безпосередньо через вплив на соціально-психологічні чинники.

Кожна особистість, приймаюча господарське рішення, характеризується індивідуальної сукупності психофізичних, поведінкових і особистісних особливостей, керується звичаями і традиціями, піддається впливу різних законів [3;4]. Це:

1. Загальні закони управління людиною;

2. Закони інерційності людських систем;

3. Закони зв'язку з зовнішнім середовищем;

4. Соціально-психологічні та біопсихічні закони;

5. Економічні закони.

Відповідно і ступінь адекватності сприйняття тієї чи іншої ситуації або проблеми буде різний. Різним буде і підхід до формулювання ситуації / проблеми, на кожному етапі прийняття рішення

Не секрет, що більшість господарських рішень приймається в умовах конфліктності, конфлікту інтересів, що пов'язано з психологічними особливостями особистості, її поведінкою, потребами. Причинами, що породжують конфлікти в організації, можуть бути: невідповідність прав і обов'язків, невдоволення організацією та умовами праці, незручний графік роботи, низький рівень управлінської культури керівників тощо [5; 6].

Причиною конфлікту та неефективного прийнятого рішення також можуть бути неправильні дії керівника і підлеглого. Тому менеджери повинні бути соціально відповідальними за свої управлінські дії та ролі.

Варто зауважити, що функція конфлікту не завжди є негативною. Конфлікт є стимулятором активності людей, групує однодумців, розвиває особистість, виховує в людях почуття відповідальності, дає поштовх до творчого мислення. Важливо те, що в конфліктній ситуації при прийнятті господарського рішення, відкриваються нові перспективи, має місце прогрес, інновація та удосконалення. Крім того, суперництво дозволяє домогтися кращого результату, стимулює розвиток.

Тобто, необхідно розуміти значимість проявів соціо-психічних, політико-правових та поведінкових особливостей на всіх етапах прийняття господарських рішень.

Не можна обійти стороною і впливу людського фактору на ступінь невизначеності при прийнятті господарського рішення. Так, Донець Л.І. [4] і Клименко С. [3] окремою класифікаційною ознакою невизначеності виділяють ‑ «за об'єктом невизначеності», де нарівні з технічною, стоїть людська невизначеність і соціальна.

Донець Л.І. [4, с. 49] зазначає, що людська невизначеність пов'язана з неможливістю точного прогнозування поведінки людей в процесі трудової діяльності. Люди відрізняються один від одного рівнем освіти, досвідом, творчими здібностями, інтересами. Індивідуальні реакції змінюються день у день, залежно від самопочуття, настрою, контактів з іншими людьми тощо.

Відзначимо що, технічна невизначеність має значно меншу вагу в порівнянні з людською, проте з нею треба рахуватися. Даний вид невизначеності пов'язаний з рівнем надійності обладнання, непередбачуваністю виробничих процесів і складністю технології, рівнем автоматизації та обсягами виробництва і т.д.

Соціальна невизначеність теж пов'язана з людським фактором і проявляється як прагнення людей утворювати соціальні зв'язки, допомагаючи один одному. Персонал поводиться згідно сформованих відносин у колективі, існуючих стимулів, конфліктів і традицій, тим самим формуючи мікроклімат підприємства.

Ці види невизначеності не дозволяють приймати ефективні рішення в багатьох сферах життєдіяльності підприємства / організації (наприклад, в частині планування обсягів продажів, розмірів грошових потоків, бізнес-планування, у питаннях управління персоналом та ін.).

Таким чином, нинішні умови господарювання вимагають постійного вдосконалення методів і прийомів розробки та прийняття рішень. І не дивлячись на активний розвиток та розширення кола використання автоматизованих систем прийняття рішень, роль людського чинника залишається ключовою. І потребує постійного вивчення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень / Переклад Р.А. Симаков, Р.Л. Ткачук. ‑ К .: «Наукова думка», 2001. ‑ 242 с.

2. Кігель В.Р. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринковій економіці: монографія / В.Р. Кігель. ‑ К. ЦУЛ. ‑ 2003. ‑ 202 с.

3. Клименко С.М. Обгрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: навч. пос. / С.М. Клименко, А.С. Дуброва. ‑ М .: Фінанси, 2005. ‑ 252 с.

4. Обгрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: навч. посібник. / За заг. ред. Донець Л.І. ‑ К .: ЦУЛ, 2012. ‑ 472 с.

5. Тронін Ю.Н. Управлінське рішення: навч. посібник для вузів / Ю.М. Тронін, Ю.С. Масленчінков. ‑ М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. ‑ 310 с.

6. Управлінські рішення: евристичність, креативність, транспарентність: навч. посібник / під ред. М. П. Бутко. ‑ Ніжин: Аспект-Поліграф, 2008. ‑ 428 с.

7. Чорноморченко Н.В. Обгрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: навч. пос. / Н.В. Чорноморченко, І.С. Іванова, Н. Приймак. ‑ Львів: Магнолія-2006, 2010. ‑ 260 с.