Здобувач кафедри глобальної економіки, Шепелєв В.С.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА НА РИНОК

СВИНИНИ В УКРАЇНІ ТА ЄС

У міру науково-технічного прогресу, розвитку економіки змінюється роль окремих факторів виробництва та складових їх елементів. Водночас існує спільна думка, згідно якої факторами виробництва є ресурси, які необхідно витратити, щоб виробити товар. У середині 20-х pp. ХХ ст. шведські економісти-неокласики Елі Хекшер та Бертіл Олін розробили теорію співвідношення факторів виробництва, яка отримала назву теорії Хекшера–Оліна. Ними створено гармонійну теорію міжнародної торгівлі, що згодом отримала назву теорії факторних пропозицій [8, с. 95]. Не відмовляючись від трудової теорії вартості, вони доповнили її положенням, що у створенні вартості беруть участь, крім праці, також й інші фактори виробництва, такі як земля та капітал. Сутність теорії формулюється таким чином: країни експортують товари при виготовленні яких  використовуються надлишкові фактори виробництва та імпортують товари, при виготовленні яких використовуються дефіцитні для даних країн фактори.

Різна кількість фактора виробництва зумовлює різну структуру виробничих ресурсів. Фактично теорема Хекшера-Оліна є логічним розвитком аналізу торгівлі між двома країнами, які характеризуються різними умовами виробництва та ідентичним попитом. Наявність різних умов виробництва, різна забезпеченість виробничими ресурсами знаходить свій вияв у різних відносних цінах товарів. Розглянемо положення теорії Хекшера-Оліна на прикладі взаємної торгівлі України та ЄС і двох видів товарів – свинини та курятини. У 2014 році виробництво свинини в Україні становило 790 тис. т, імпорт – 110, експорт – 4, ємність ринку – 896 тис. т. Таким чином на одного жителя нашої країни було вироблено 18,5 кг свинини. У ЄС у 2014 році вироблено 22464 тис. т свинини, із розрахунку на одну країну 802,3 тис.т, а на одного жителя 44,2 кг, тобто у 2,4 рази більше ніж на одного пересічного жителя України. У 2014 році виробництво курятини в Україні становило 1,2 млн т, імпорт – 64 тис. т, експорт – 175, ємність ринку – 1089 тис. т. Таким чином на одного жителя країни було вироблено 28,1 кг мʼяса птиці. У ЄС у 2014 році вироблено 12984 тис. т курятини, із розрахунку на одну країну 463,7 тис.т, а на одного жителя 25,6 кг, що на 9,8 % менше ніж на одного пересічного громадянина нашої країни.

Як відомо, один і той самий продукт може вироблятися на основі різної технології – з високими витратами праці або капіталу, іншими словами, він може бути працемістким у праценадлишковій країні та капіталомістким – у капіталонадлишковій країні. США виробляють пшеницю капіталомістким способом (високий рівень механоозброєності праці) завдяки надлишку дешевого капіталу відносно трудових ресурсів. В Україні та ж пшениця виробляється з використанням меншої кількості машин, тому, що держава має багато дешевих трудових ресурсів. Той факт, що продукція може вироблятися різними методами, є одним із пояснень парадокса Леонтьєва.

Україна займає передові світові позиції з виробництва курятини, технологічні схеми і операції виробництва продукції птахівництва в нашій країні однакові (а можливо і кращі) ніж у країнах Європейського Союзу. Тому, м’ясо птиці можна вважати працемістким продуктом в Україні (технології однакові, а країна праценадлишкова) та капіталомістким у країнах ЄС (високий рівень механізації та автоматизації виробничих процесів).

В Україні з більше ніж 4 тис. господарств, які займаються виробництвом свинини. Європейських показників продуктивності та економічної ефективності ведення галузі досягають лише 60–70 господарств. Витрати корму на одиницю приросту живої маси тварин на дорощуванні та відгодівлі за даними Держкомстату у 2014 році дорівнювали 7,39 корм. од., у той час як у країнах ЄС цей показник не перевищує 3,0 корм. од. Для покращення ситуації необхідно вкласти значні інвестиції у запровадження сучасних інноваційних технологій виробництва свинини в українських господарствах. Тому виробництво свинини в Україні можна вважати більш капіталомістким, порівняно з виробництвом курятини. Цьому може бути і підтвердження у біологічних особливостях росту сільськогосподарських тварин. Курчата бройлери сучасних кросів досягають необхідної забійної живої маси 2,1–2,4 кг за 35–42 дні, а гібридний молодняк свиней досягає живої маси 95–105 кг у віці 165–180 днів. Отже, оборот капіталу у птахівництві при виробництві мʼяса бройлерів у 5,1–3,9 швидший ніж при виробництві свинини. Іншим прикладом є те, що Україна і країни ЄС по-різному забезпечені факторами виробництва – капіталом і працею. Це свідчить про те, що в країнах ЄС відносно надлишковим фактором є капітал, а в Україні – праця.

Рис. 1 Економічна рівновага при різній забезпеченості факторами виробництва

Цей графік показує економічну рівновагу в умовах автократії: точка А – це точка рівноваги для України, точка А' – для країн ЄС. Через ці точки проходять лінії внутрішніх цін: лінія Р – лінія внутрішніх цін для нашої країни, лінія Р' – для країн ЄС. Оскільки смаки та уподобання споживачів в Україні та Європейському Союзі майже однакові, то маємо одну криву байдужості. Таким чином, можна зробити висновок, що Україна експортуватиме курятину, а країни ЄС будуть експортувати свинину.