Педагогические  науки/2. Проблемы подготовки специалиста

К. п. н. Єгорова О.В.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

ДОСЛІДНИЦЬКІ ВМІННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

Науково-дослідна робота студентів у вищому педагогічному навчальному закладі передбачає виконання студентами низки робіт пошукового й науково-дослідницького характеру. Начальними планами гуманітарних факультетів передбачається підготовка рефератів, курсових і дипломних робіт, тез для виступів на студентських науково-практичних конференціях. Аналіз виконаних робіт студентів за останні роки свідчить про незадовільний рівень таких робіт, а саме: відмічаються труднощі студентів в критичному аналізі наукових літературних джерел, узагальненні й класифікації інформації, визначенні категоріального апарату дослідження, формулювання чітких і логічних висновків. Усе це можна пояснити недостатнім розвитком, а в деяких випадках і несформованістю у студентів дослідницьких умінь.

Незважаючи на те, що в психолого-педагогічній літературі термін «дослідницькі вміння» зустрічається досить часто й багато авторів підкреслюють величезне значення формування їх у студентів, у роботах дослідників не робиться чіткого наукового визначення цього поняття. Так, наприклад: «Дослідницькі вміння - це уміння застосувати прийом відповідного методу пізнання в умовах розв'язання навчальної проблеми, у процесі виконання навчально-дослідницького завдання [1]». Але існують й інші точки зору: «Дослідницькі вміння - це, з одного боку, властивість особистості, яка характеризує її здатність до пошуково-перетворювальної діяльності в освітньому процесі, а з іншого, - її здатність здобувати нові знання, уміння і навички, які сприяють його професійному розвитку і саморозвитку [2]».

Аналіз літератури [2; 3; 4] дозволяє зробити висновок про те, що дослідницькі вміння як базові компоненти особистості відбивають провідні характеристики процесу її професійного становлення, відображають універсальність її зв'язків з навколишнім світом, ініціюють здібності до творчої самореалізації, визначають ефективність пізнавальної діяльності, сприяють перенесенню знань, умінь науково-дослідницької діяльності в будь-яку галузь пізнавальної та практичної діяльності. Тому рівень сформованості дослідницьких вмінь є одним з критеріїв ефективності пізнавально-творчої освіти, в якій навчальний процес, орієнтований на професійне вдосконалення особистості, є побудованим за зразком дослідно-творчого. Таким чином, дослідницькі вміння студентів є найважливішим компонентом їх кваліфікаційної характеристики, а їх формування являє собою складову частину системи науково-дослідної роботи та професійної підготовки студентів.

У дослідженнях багатьох авторів [3; 4; 5 та інших] визначається, що ефективність процесу формування дослідницьких умінь у студентів вищих навчальних закладів забезпечується наступною сукупністю дидактичних умов: формуванням ціннісного ставлення до науково-дослідної роботи та її результатів; організацією взаємодії у системі «студент - викладач» у процесі науково-дослідної роботи; створенням дослідницько-творчого середовища, що забезпечує єдність поглибленого вивчення навчальних дисциплін; розвитком пізнавальної активності кожного студента; наданням свободи вибору тематики дослідження; використанням інтеграційного характеру змісту науково-дослідної роботи й обліку індивідуального пізнавального досвіду; навчанням наукових методів пізнання і технологій розв’язання дослідницьких задач і проблем.

Як відомо, науково-дослідна робота будується на самостійному проведенні дослідження студентами та дозволяє навчати їх цілісному процесу інформаційно-пошукової діяльності з постійним закріпленням одержаних умінь і навичок на практиці. У зв’язку з цим, великого значення набуває самостійна аудиторна й позааудиторна робота, що сприяє творчій діяльності студента, пошуку нових фактів, вирішенню проблем або виявленню протиріч.

У процесі такої роботи студенти набувають умінь самостійної роботи з першоджерелами, а саме: систематизувати матеріал, відбирати з нього найбільш істотне, робити узагальнення й висновки; умінь правильно розподіляти час, організовувати роботу і т. ін., тобто формуються дослідницькі вміння. Треба відзначити, що, не маючи основних навичок самостійної роботи, студент не може правильно підібрати літературу, організувати і провести своє дослідження. Безперечно, на початкових курсах самостійна робота повинна виконуватись студентом під безпосереднім керівництвом викладача (наукового керівника), а вже для творчих пошуків старшокурсників характерним виявляється вищий рівень самостійності при виконанні науково-дослідної роботи, яка може здійснюватися в контексті з дослідженнями наукового керівника, кафедри, але, в основному, вона повинна бути орієнтована на свідомі, цілеспрямовані й самостійні дії самого студента, на творчий розвиток його професійних знань і вдосконалення дослідницьких умінь, розвиток пізнавальної активності.

Уміння працювати самостійно є найбільш важливим показником надбаних знань, умінь та навичок. Пошук самостійного рішення завдань, уміння доводити, обґрунтовувати, переконувати, знаходити ту чи іншу інформацію, осмислювати її, висловлювати власне ставлення до неї сприяє формуванню й розвитку дослідницьких умінь студента.

З цією метою в курсах навчальних дисциплін, з яких передбачається виконання науково-дослідних робіт, студентам доцільно пропонувати для самостійної аудиторної та позааудиторної роботи виконувати завдання на формування певних дослідницьких умінь. Виконання завдань такого типу передбачається, наприклад, за наступним алгоритмом: 1) прочитати статтю; 2) після ознайомлення зі змістом статті визначити її основні положення ідеї, проблеми, питання; 3) знайти та виокремити головну думку статті; 4) визначити основні підходи, що були застосовані автором; 4) зробити анотування статті, передаючи змістовно усі її основні структурні компоненти. Вивчення певної статті та її анотування має на меті формування і розвиток умінь стисло й повно викладати інформацію, передавати зміст матеріалу, що є необхідним для успішної професійної роботи майбутніх учителів - гуманітаріїв.

Надалі, з метою формування і розвитку дослідницьких вмінь студентам пропонується для самостійної роботи виконання завдань на: відбір матеріалу за темою (оволодіння бібліографічними дослідницькими уміннями – це й знання типів каталогів і навик роботи з ними; навик роботи з довідковою літературою; навик орієнтування у професійній періодичній літературі); групування матеріалу (уміння працювати з першоджерелами – це й уміння вести записи за прочитаним; й уміння систематизувати матеріал); виокремлення головного й другорядного (у процесі виконання яких у студентів формувались уміння робити витяги (цьому сприяло написання конспекту; тезування) і т. д.

Зазначені вище види самостійних завдань за умови їх поступового ускладнення сприяють формуванню й розвитку в студентів вищих навчальних закладів дослідницьких умінь, необхідних не тільки для виконання науково-дослідних робіт, але й для майбутньої успішної педагогічної діяльності.

Література:

1. Андреев В. И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности / В. И. Андреев. – М.: Высшая школа, 1981. – 240 с.

2. Балашова С. П. Формування науково-дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / С. П. Балашова. – Київ, 2000. – 21с.

3. Шипилова Т. Н. Формирование исследовательских умений и навыков у будущих учителей технологии : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Т. Н. Шипилова. – Липецк, 2001. – 24 с.

4. Юсова В. В. Методы оценки эффективности научно-исследовательской деятельности высших учебных заведений : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. экономич. наук : спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством» / В. В. Юсова. – Санкт-Петербург, 2004. – 15 с.

5. Яковлева Л. В. Формирование готовности будущего учителя к педагогической рефлексии : автореф. дисс. на получение науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика» / Л. В. Яковлева. – М., 1991. – 17 с.