Філологічні науки / 3.Теоретичні та

методологічні проблеми дослідження мови

Викладач вищої категорії Руденко Т.І.

Державний вищий навчальний заклад "Артемівський коледж транспортної інфраструктури"

Термінологія залізничного транспорту: окремі аспекти термінотворення та використання термінів

Історичні умови розбудови нашої незалежної держави супроводжуються не тільки кардинальними змінами в її соціально-економічній системі та впровадженні ринкових принципів функціонування національної економіки, але й у функціонуванні спеціальної лексики, що є однією з найдавніших і традиційних областей знань, роль якої, як і роль будь-якої науково-технічної термінології, більше зростає в ході науково-технічного, економічного, культурно-політичного розвитку.

Як відомо, в сучасних умовах розвитку економіки України надзвичайно важливого значення набуває активізація інноваційної діяльності кожної галузі національного економічного комплексу, будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності та кожної структурної одиниці. Без цього процесу стає неможливим здійснення прогресивних змін в економіці країни, суттєвого оновлення виробничої структурної бази галузей економічного сектору та забезпечення сталого розвитку нашої держави. Нововведення стають необхідною умовою існування підприємства на ринку товарів та послуг, забезпечують його конкурентоздатність, дають змогу «вижити» в будь-яких умовах.

Що стосується залізничного транспорту, то з одного боку потреби в інноваційних змінах в процесах перевезень досить виражені. З іншого - законодавці визнали транспортні системи України першими в числі пріоритетних серед найважливіших галузей країни та національного господарського комплексу, куди необхідно впроваджувати інновації. В той же час, залізничний транспорт перебуває в особливому економічному стані, який сприяє ефективному інноваційному процесу. Це по-перше те, що він належить до державної форми власності й тому є можливість більшість процесів здійснити в централізованому порядку, спрямувати державні кошти на його розвиток. По-друге, існує центральний орган управління Укрзалізниця, який в сучасних умовах із залученням підпорядкованих йому структурних підрозділів та кадрового потенціалу здатний вирішувати інтелектуальні проблеми галузі. Через це процеси інноваційного розвитку залізниць є регульованими.

Зрозуміло, що інноваційний розвиток залізничного транспорту невід’ємний від процесу термінотворення, адже впровадження інноваційних, нетрадиційних технологій, що здебільшого є запозиченими, супроводжується запозиченням спеціальних термінів, а також є причиною творення та використання нових термінів залізничного спрямування. А як наслідок – проблема дослідження лексики залізничного транспорту.

Огляд сучасної літератури та інтернет-ресурсів продемонстрував, що семантико-прагматичний та логіко-граматичний аспекти термінотворення (йдеться про термінологію залізничного транспорту) практично не вивчалися, тому можна припустити, що це надзвичайно важливо для огляду та подальшого дослідження даної проблеми. В той же час приділялася увага вивченню та дослідженню термінів залізничного транспорту.

У вітчизняному та зарубіжному мовознавстві проблемою термінології залізничного транспорту займалися Ледяєва С. Д. ( История железнодорожной лексики в русскомязыке XIX в, 1973); Ватуля Л.П., Фоменко В.С. (Російсько-український словник залізничних термінів,2000); Звягіна О.І. (О некоторых особенностях железнодорожных терминов в научных текстах русского и английского языков, 2009); Галімова Х.Н. (Асимметрия профессионально маркированной лексики :на материале русского и английского вариантов профессионального подъязыка железнодорожного транспорта, 2008).

Під терміном звичайно розуміється слово (або група слів), що мають в межах даної галузі або спеціалізації конкретний і єдиний сенс, що виключає будь-яку можливість іншого, що відрізняється від передбаченого автором розуміння або тлумачення.

Лексика працівників залізниці є важливою складовою частиною загальнотехнічної терміносистеми мови. Багато слів, що належать до неї, використовуються й в інших терміносистемах одночасно. Залізнична термінологія була заснована на основі продуктивного використання міжнародних терміноелементів, запозичених слів та інтернаціональної лексики.

Аналіз сучасного стану залізничної терміносистеми з точки зору представленості в ній різних епох і сфер поширення наукової мови та засобів утворення дає можливість виявити поруч з неологізмами слова, зафіксовані ледь не першими пам'ятками писемності: бурав, винт, колимага, колосник, свердло.

Поруч з власне термінологічними утвореннями можна виділити слова, пристосовані для використання в спеціальній сфері:

- сфера обслуговування та ремонту залізничних споруд і обєктів колійного господарства: обгінний пункт, околоток, облаштування колії, несправності стрілочного переводу, вістря, обрізна шпала;

- сфера організації перевезень та управління на залізничному транспорті:маршрут, станція, обмеження швидкості, регламент перемовин, черговий по станції, ДС, зупинний пункт, пульт місцевого керування, сигнал, зміна, транспортабельність;

- обслуговування та ремонт АСКР на залізничному транспорті: АБ (автоблокування), ПАБ (півавтоматичне блокування), прошивання, пусковий двигун, реле, замкнене коло, заміряти, перепускання, мастіння, телекерування та ін.

До власне термінологічних утворень можна віднести слова та сполучення слів, що використовуються працівниками різних сфер залізниці в одному і тому ж значенні:

- вікно - час, протягом якого зупиняється рух поїздів на перегоні, окремих коліях перегону або станції для проведення ремонтно-будівельних робіт;

- запобіжний тупик - тупикова колія, призначена для запобігання виходу рухомого складу на маршрути проходження поїздів;

- міжстанційний перегін - перегін, обмежений станціями, роз'їздами та обгінними пунктами;

- сигнальний знак - умовний видимий знак, за допомогою якого подається наказ або вказівка певній категорії працівників;

- станція - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.

Таке різноманіття залізничної термінології свідчить про те, що вона має витоки та поповнюється з різних джерел і за допомогою різних мовленнєвих засобів. Іншими словами, залізнична терміносистема формується навіть у наш час та відбиває особливості мови різних епох, що виникали під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Одним із основних зовнішніх факторів слід вважати розвиток залізниці в інших країнах, тому що разом із досягеннями прогресу Україна запозичала й терміни.

Так, наприклад, наведені нижче слова і групи слів є запозиченими термінами: switch - вимикач; flywheel – маховик; load governer – регулятор потужності; plate voltage change - перепад анодної напруги; very high-speed integrated circuit - інтегральна схема з надвисокою швидкодією; light amplification by stimulated emission of radiation - квантовомеханічне посилення або генерація світла; high voltage transmission line – лінія високовольтних передач.

З наведених прикладів видно, що термін може бути однослівним і складатися з ключового слова, або бути термінологічною групою, до складу якої входить ключове слово або ядро групи, одне або декілька лівих означень, і одне або декілька правих або прийменникових означень, що уточнюють або модифікують сенс терміну.

Звернемо увагу на способи перекладу англійських наукових і технічних похідних термінів, утворених за допомогою деяких активних у термінотворенні префіксів на прикладі префікса un-. Прикладами виступають терміни, які належать до двох частин мови – іменники та дієслова.

Іменники з префіксом un- перекладаються переважно такими способами:

1) іменниками з префіксами роз-: unbalance - розбаланс(ування), uncoiler - розмотувач (пристрій);

2) іменниками з префіксом де-: unblocking – деблокування;

3) іменниками з префіксом не-: uncontrollability - некерованість;

4) іменниками з префіксом від-: unsodering - відпаювання;

5) іменником з префіксом пере-: unshift – переключення;

6) терміном, що включає іменник "усунення": unshorting - усунення короткого замикання.

Дієслова з префіксом з un- азвичай перекладаються наступними способами:

1) дієсловом з префіксом роз-: to unscrew – розгвинчувати;

2) дієсловом із префіксом від-: to uncouple – відчіплювати;

3) дієсловом із префіксом де-: to unmake - демонтувати;

4) дієсловом із префіксом з-: to unwind - змотувати;

5) складним терміном, що містить дієслово "вивільняти", "усувати", "визволяти" : to unload - усувати навантаження.

Але основним значенням префікса un- є частка не. В деяких випадках префікс un означає зміну дії дієслова на зворотню: undrainable - незливане (паливо);unload – розвантажувати. Тому правильність перекладу префіксальних термінів значною мірою залежить від правильного визначення значення префікса та знання узагальненого значення термінів з тим чи іншим префіксом.

Слова, наведені в прикладах, широко використовуються в галузі залізничного транспорту.

Це є приклад одного із шляхів утворення термінів залізничного транспорту.

Значний процент залізничних термінів складають слова - запозичення з інших мов. Ці терміни прийшли в залізничну термінологію як готові мовленнєві одиниці разом з поняттями та реаліями, які вони відбивають:

- вокзал - слово запозичене з англійської мови наприкінці 18ст.( англ. vauxhall, складне слово, утворене від власного імені vaux та іменника hall - зала),

- віадук - слово запозичене з французької мови (фр.viadus походить від англ. viaduct, складання латинського via – «дорога» и ductus – «проведення» от ducere – «вести»);

- автомотриса - з французького autmotrice - рухається самостійно,

- плацкарта - з німецької мови , німецьке platzkarte (от platz – місце и karte – картка, білет).

Також залізничні терміни творяться шляхом переосмислення загальновідомих слів (склад, передача, замок, рампа, лоток) або професійних найменувань (тупикова колія, серга ресори), хоча під час переосмислення через виникнення нового змісту між раніш зареєстрованим значенням і новим може виникнути протиріччя.

Підгрунтям для метафоричного або метонімічного переносу значення може слугувати повна чи часткова зовнішня схожість понять ( горб гірки, гальмівний башмак), подібність функцій, що виконуються ( фільтруючий насип, керівний уклон), спільність враження ( полотно залізниці, опори мостів), просторова близкість (ступінчастий графік, парк колій), призначення (головна ферма моста, вантажний фронт, стабілізатор колії).

Однак у більшості випадків , коли професійне мовлення потрапляє у фокус уваги мовознавців, традиційно досліджується нормативна частина ( кодифікована), а особливості ненормативної частини ( некодифікованої) в складі професійного мовлення знаходяться в центрі уваги дослідників нечасто. Важливо й те, що в даний час є ланка мовознавців, що вважають дослідження мовлення неповним, якщо вивчати лише кодифікований компонент.

Ненормативні одиниці, що використовуються спеціалістами в умовах неофіційного спілкування, залишаються поза увагою мовознавців, так як їх фіксація та опис потребують достатньо великого обсягу екстарлінгвістичних знань. основними причинами "неуваги" дослідників до некодифікованих компонентів можна назвати:

- складність фіксації мовленнєвих одиниць;

- відсутність системності, що властива термінам;

- динамічність форми значень, що складають тезаурус;

- розмитість значень одиниць;

- стилістична зниженість, що межує зі знеціненням .

Шляхом дослідження лексики працівників залізниці вдалося зафіксувати окремі ненормативні одиниці та їх значення:

- бобік(він же малец (рос.)) - локомотивні гальма,

- буханка - електровоз ВЛ 23,

- Вася - провідник з алкогольним вантажем,

- велосипед - дрезина працівників колії,

- вертушка - маршрут, складений із мумпкарів, дозаторів або хоперів з класним вагоном посередині,

- веселий - поштово-вантажний поїзд,

- вічний гібрид - двохсекційний тепловоз, складений із секцій різних локомотивів через списання одиночних секцій ( 2ТЕ10В 4407А/4277А),

- главнюк - головний кондуктор,

- очі - буферні ліхтарі,

- ганялка - локомотив для маневрово-вивізної роботи,

- подвійна Машка - тепловоз 2М62,

- душмани - діти та підлітки, що бешкетують на залізничній колії,

- замісити маневри - провести маневрову роботу,

- заломити роги - зламати пантограф,

- заносити хвости - возити по кілька вагонів на короткі відстані,

- наступити на світлофор - зайняти головою поїзда (одною або двома колісними парами) чи не звільнити хвостом поїзда блок-ділянку, в результаті чого замикається рейкове коло, а автоблокування показує зайнятість даної ділянки,

- облизати пупок- подолати перелом профілю колії на мінімальній швидкості з метою економії електроенергії та ін.

Серед ненормативних одиниць функціонують і такі, навіть вимова яких не є прийнятною для використання у професійному спілкуванні ( безжопа Тетянка - паровоз серії Т, доїти гальма - спускати гальма власноруч, чмо/чмуха - тепловоз серії ЧМ та ін.). Але дійсно, без дослідження й таких мовленнєвих одиниць термінологію залізничного транспорту не можна вважати досконало вивченою.

Отже, вивчення аспектів термінотворення, використання термінів залізничного транспорту цікаве не лише як окремий напрям термінологічної роботи, але і як шлях створення лінгвістичної бази залізничних термінів. Робота з терміносистемою та правильне використання термінів формують професійну особистість фахівця, розвивають лінгвістичне чуття, забезпечують успішне оволодіння технічними дисциплінами, а також формують навички професійного мовлення. Це і одним із завдань у підготовці висококваліфікованих фахівців залізничного транспорту.

Література:

1. Ватуля Л.П., Фоменко В.С. Російсько-український словник залізничних термінів/За ред. Ю.В.Соболєва. - 2 -ге вид., випр. та доповн. - К.: Транспорт України, 2000. - 484с.

2. Вихристюк Л.С. Термінотворення у науково-технічній літературі /доповідь.

3. Галимова Х.Н. Асимметрия профессионально маркированной лексики :на материале русского и английского вариантов профессионального подъязыка железнодорожного транспорта/Автореферат дисертації . - Казань, 2008.

4. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - К.: ІНКОС, 2002.- 320с.

5. Коровушкин В.П. Контрастивная социолектология как автономная лингвистическая дисциплина / В.П.Коровушкин // Язык в современных общественных структурах: Сб. науч. тр. - Н.Новгород, 2005.

6. Новикова Т.А Образование железнодорожной лексики/ доклад.

7. Правил технічної експлуатації залізниць України ( Наказ Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року N 411. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 р. за N 50/1854 ).

8. Солнышкина М.И. Тезаурус профессионального подъязыка и его пополнение / М.И.Солнышкина // Проблемы прикладной лингвистики: Сб. науч. тр. Пенза, 1999. - 4.2.