Філологічні
науки/3. Теоретичні й методо-логічні проблеми
дослідження мови
Хмельницький
Національний Університет, Україна
Особливості
американського та британського варіантів мови
Розглядаючи особливості
американського та британського варіантів англійської мови, зазначимо, що
береться до уваги стандартна мова, а саме нормативна англійська (British
English - ВЕ) й нормативна американська (American English - АЕ). Традиційно
вважається, що ВЕ є мовою преси, нею говорять диктори та коментатори радіо ВВС й
освічена верства мешканців Лондона та його околиць. Щодо АЕ,
то це мова й мовлення більшості освічених мовців всієї території Сполучених
Штатів. (Американці на загал здобували освіту в престижних англійських університетах, де офіційною мовою була стандартна англійська)[3,
4-5].
Зосередимо увагу на ознаках мови,
які легко можна зауважити в повсякденному
спілкуванні, а саме - на фонетичних особливостях американського варіанта англійської мови.
Вимова є ознакою, яку люди одразу ж помічають, коли зустрічають носія іншого
мовлення. АЕ і ВЕ мають спільну вокалічну систему, але американська фонетична
система несе відбитки рис старої англійської фонетики. Наприклад, звучне рокитливе r є однією з ознак вимови,
характерної для XVII ст. Вони не
«ковтають» звук [r], як англійці, тому вимова здається більш грубою[1, 89].
Літера “а” в буквосполученнях а + ss, a + sk читається
[a:] в Британії і [ə] - в Америці, dance
вимовляють як [da: ns] в Англії і як [dəns] в США. Звук [t] вимовляється як слабо артикульованe [d], а розташоване в середині слова буквосполучення tt в американців дуже схоже на [d].
Після того, як американські
колонії стали незалежними, багато реформаторів мови пропонували низку змін до
правопису. Серед них Бенджамін Франклін (1706-1790), який у 1768 р. розробив
схему нового алфавіту і правопис, який мав би спростити орфографію як тільки
можливо. Він запропонував такі зміни: waz (відповідно замість was), riten (written), wil (will),helth (health).
Американська орфографія відбила
принцип Ноя Вебстера (1758-1843), за яким граматика формується на основі мови,
а не мова на основі граматики. За Вебстером, мову необхідно розвивати на основі
мовлення, а правопис має виходити з живої мови, а не базуватися на штучно
сформованих правилах граматики. Ной Вебстер (Noah Webster), закріпив у своїй праці «Dictionary of the English Language» практику написання -or замість -our (labor, а не labour) та -er замість -re (англійське слово metre в Америці пишуть так: meter ). Список слів, які пишуться по-різному в Великобританії
і в Америці, налічує сотні. І серед них є багато поширених: color (АЕ) і colour (ВЕ), kilogram
(АЕ) і kilogramme (ВЕ) тощо.
Лексично-семантичний словник АЕ
назагал збігається з ВЕ: кількість по-дібних слів набагато перевищує
численність розбіжностей[2, 45]. Мова постій-но
змінюється. Найбільш чутливою ділянкою є лексичний фонд. Наслідки мов-них
контактів найпомітніші на лексико-семантичному рівні. Крім того, певні лексичні
одиниці можуть зникати або поступово заміщатись іншими. Витво-рюються нові
поняття і, відповідно, карбуються нові слова, щоб їх найменува-ти. Існування
невідповідностей свідчить про те, що:
1) в американському варіанті
вживаються слова давньої англійської мови. AE fall служить очевидним прикладом, на
відміну від BE autumn. Порівняймо: староукраїнське падолист до сучасного листопад;
2) слова, частково введені у
мовний вжиток, стали природним наслідком відображення іншого оточення
соціальних і політичних умов, специфіки господарства і напрямків провадження
бізнесу. Наприклад, особливості державного устрою, творення різноманітних
інституцій молодої демократичної держави, як наслідок, знайшли відображення у
словнику адміністративно управлінського характеру (president, administration, executive, Congress,
the House
of Representatives, Senate
State Secretary), чого, напевно, не могло бути в аристократичній
англійській монархії. В американському варіанті англійської мови знайшли своє
відображення певний тип соціальної поведінки, а також особливості, що
характеризують специфіку життя країни. Всі процеси мовного розвитку проходять у
тісному зв'язку з соціально-історичними умовами.
3) неабияк вплинули
запозичення з інших мов, а саме з індіанської, французької, іспанської,
голландської, німецької тощо.
Індіанські запозичення становили
ботанічну термінологію, назви тварин, риб, культурологічні поняття: pecan, moccasin, sequoia, raccoon,
toboggan, chicory, moose.
До лексикону введено слова
французької мови, такі як: pumpkin,
praline, prairie, chute, bureau, depot, cent,
dime.
Про вплив іспанської мови на
мовний фонд свідчать лексеми: marijuana, cockroach, mustang, sombrero, cafeteria, bonanza,
canyon, rumba, tornado.
Голландські запозичення теж
посідають належне місце у словнику АЕ: spook, Santa Clause, dope, Yankee, boodle, coleslaw. До цього переліку можна додати
німецькі запозичення: delicatessen,
frankfurter, hamburger, noodle,
prezel, pumpernickel, kraut, wiener, seminar
.
Згадані вище запозичення не
вплинули на фонологічні і граматично-синтаксичні особливості мови. Поглинання
таких маленьких словесних по-тічків інших мов сприяло формуванню лексичного
фонду американського варіанта англійської мови, яке Альберт Марквардт назвав феноменом «плавильного казана».
І якщо вище зазначені мови відіграли свою роль лише на початковому
рівні формування АЕ, то Standard English продовжував впливати на мову
американців аж до кінця XIX століття. У дев'ятнадцятому столітті суперечки між
пуристами (Дж.Пикеринг) – прибічниками збереження чистоти англійської мови та
американістами (видавець першого словника американського англійського «American
dictionary of the English Language» Н.Вебстер) - тими, хто обстоював
незалежність американського варіанта англійської мови, на якому говорили у
колишній метрополії - доходили майже до бійки. Як відомо, останні здобули
гору[4, 7].
Отже, будучи перенесеною на новий
континент, колишня англійська мова як живий організм зазнала різноманітних
впливів, які можна відстежити на лексичному, орфографічному, граматичному,
фонетичному рівнях.
Література:
1. Борисова Л. Теоретическая фонетика английского
языка. Учебное пособие для
институтов и факультетов иностранного языка./Л. Борисова, – Минск: Высшая школа, 1980.
2. Ступин Л. Словари современного английского языка./ Л. Ступин – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1973.
3.
http://cyberleninka.ru/britanskiy-i-amerikanskiy-standartnye-varianty-angliyskogo -yazyka
4. http://znaimo.com.ua/Америк.варіант англ. мови