К.фіз.вих. Мулик К.В.

Харківська державна академія фізичної культури, Україна

Вплив занять спортивно-оздоровчим туризмом та силовими видами спорту на фізичну підготовленість студентів

Л.П. Матвеєв вважав, що, сполучаючи фізичні вправи з природними факторами загартовування, можна підвищити загальну опірність організму до ряду несприятливих впливів [3].

У процесі аналізу літератури [1, 2] ми встановили, що в питанні поєднання фізичного навантаження з природними факторами у даний час немає однозначного методичного підходу.

Розкриття даного питання показало, що дослідження проводилися тільки зі спеціальними процедурами, що загартовують, а питання природного фактора як супутнього фізичному навантаженню загартовування майже не розглядалося.

Дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри зимових видів спорту, велоспорту та туризму Харківської державної академії фізичної культури Міністерства освіти і науки України на 2014-2017 рр. за темою «Основи спортивного туризму в рекреаційній діяльності різних вікових груп населення України» (номер державної реєстрації 0114U000366).

Мета дослідження – визначити вплив занять спортивно-оздоровчим туризмом та силовими видами спорту на фізичну підготовленість студентів.

Проведене дослідження показало, що природні фактори можуть відігравати роль природного загартовування супутнього фізичному навантаженню.

При заняттях фізичними вправами на відкритому повітрі спостерігається покращення показників фізичної підготовленості, відбувається тренування теплорегулюючого апарату. Студенти, які систематично займаються фізичними вправами на відкритому повітрі, менш піддані застудним захворюванням, ніж ті студенти, що займалися в залі в комфортних умовах, і які хворіли частіше і триваліше.

У той же час академічних занять з фізичного виховання не достатньо, у зв’язку з чим виникає необхідність у позаурочних заняттях, і перш за все, на свіжому повітрі, а також проведенні заходів у період зимових і літніх канікул, найбільш ефективними для студентів є участь у туристських походах.

У фізкультурно-оздоровчій діяльності студентів важливим є визначення занять, які б враховували бажання кожного з них та вплив обраних занять на фізичний, функціональний та психологічний стан.

У проведених раніше нами дослідженнях [4] визначено, що більшість юнаків-студентів бажають займатися силовими видами спорту (бодібілдинг, пауерліфтинг). Тому саме зазначена група студентів склала контрольну групу (18 юнаків), студенти експериментальної групи (19 юнаків) займалися спортивно-оздоровчим туризмом (влітку – пішохідним, водним та велосипедним; взимку – лижним).

Заняття проводилися три рази на тиждень по 90-100 хв. в рамках секційних занять вищих навчальних закладів (ВНЗ). Контрольна група проводила заняття за існуючими у ВНЗ програмами. Експериментальна за розробленою нами програмою, яка передбачала комплексне використання складових фізичної, технічної, тактичної та психологічної підготовки в рамках пішохідного, лижного, водного й велосипедного видів туризму.

Організація досліджень передбачала комплектування груп із студентів, що були зараховані у ВНЗ (ХНАДУ, НТУ «ХПІ») на перший курс і проведення вихідного тестування рухових якостей та морфо-функціонального стану результати яких наведені в табл. 1.

Дослідження проводилися протягом двох навчальних років (2012-2013 н.р.; 2013-2014 н.р.), що пов’язано з подальшим (на 3-4 курсах) різким падінням мотивації занять, особливо в контрольній групі з 18 юнаків лише 5 продовжили заняття з даного виду спортивно-оздоровчих занять). У групі зі спортивно-оздоровчого туризму залишили заняття лише 2 юнаки, що обумовлено, на наш погляд, розвитком колективізму, у той час, як заняття в контрольній групі є індивідуальними й не сприяють згуртуванню колективу студентів.

Таблиця 1

Показники фізичної підготовленості студентів, що займалися силовими видами спорту (контрольна група) та спортивно-оздоровчим туризмом (експериментальна група), протягом дворічного педагогічного експерименту

№	Показники		Контрольна група (n1=n2=n3=18)	Експериментальна група (n1=n2=n3=19)	Оцінка достовірності
					t	p
1.	Біг на 100 м, с	1	14,2±0,15	14,3±0,16	0,46	>0,05
		2	14,1±0,14	14,2±0,15	0,48	>0,05
		3	13,8±0,12	13,9±0,13	0,58	>0,05
		4	t1,2=0,48; t2,3=1,67; t1,3=2,11	t1,2=0,46; t2,3=1,50; t1,3=1,91
2.	Біг на 3000 м, с	1	870,1±4,28	872,4±4,36	0,39	>0,05
		2	866,8±4,24	858,2±4,23	1,44	>0,05
		3	864,5±4,22	850,1±4,15	2,43	<0,05
		4	t1,2=0,55; t2,3=0,04; t1,3=0,93	t1,2=2,34; t2,3=1,35; t1,3=3,70
3.	Стрибок у довжину з місця, см	1	228,7±2,22	226,1±2,20	0,83	>0,05
		2	233,6±2,21	234,4±2,22	0,26	>0,05
		3	231,1±2,18	242,5±2,23	3,65	<0,001
		4	t1,2=1,57; t2,3=0,81; t1,3=0,77	t1,2=2,67; t2,3=2,59; t1,3=5,24
4.	Підтягування на поперечині, к-ть разів	1	10,8±0,46	9,4±0,41	2,25	<0,05
		2	12,6±0,47	11,8±0,46	1,21	>0,05
		3	20,1±0,56	17,6±0,52	3,29	<0,01
		4	t1,2=2,73; t2,3=10,27; t1,3=12,90	t1,2=3,87; t2,3=8,41; t1,3=12,4
5.	Час 5 присідань на одній нозі, с	1	9,0±0,12	9,2±0,14	1,11	>0,05
		2	8,9±0,11	8,9±0,11	0	>0,05
		3	8,8±0,10	8,4±0,11	2,66	<0,05
		4	t1,2=0,63; t2,3=0,68; t1,3=1,25	t1,2=1,67; t2,3=3,12; t1,3=4,44
6.	Човниковий біг 4х9 м, с	1	10,4±0,08	10,6±0,09	1,67	>0,05
		2	10,2±0,08	10,3±0,08	0,91	>0,05
		3	10,1±0,07	9,8±0,06	3,33	<0,01
		4	t1,2=1,82; t2,3=0,91; t1,3=2,73	t1,2=2,50; t2,3=5,00; t1,3=7,27

Примітка: 1 – вихідні дані; 2 – після першого року; 3 – після другого року; 4 – достовірність між 1, 2, 3.

Впровадження занять (підготовка та участь у походах) зі спортивно-оздоровчого туризму, всього на рік 5 походів (пішохідних – 2, водних – 1, велосипедних – 1, лижний – 1) дозволило за перший рік суттєво покращити показники в бігу на 3000 м (на 14,2 с; t=2,34; p<0,05), стрибку у довжину з місця (на 8,3 см; t=2,67; p<0,05), підтягуванні на поперечині (на 2,4 рази; t=3,87; p<0,001) та човниковому бігу 4х9 м (на 0,3 с; t=2,50; p<0,05) (табл. 1).

За другий рік статистично значимо покращились результати в стрибку у довжину з місця (на 8,1 см; t=2,59; p<0,05), підтягуванні на поперечині (на 5,8 разів; t=8,41; p<0,001), часу 5 присідань на одній нозі (на 0,5 разів; t=3,12; p<0,01) та човниковому бігу 4х9 м (на 0,5 с; t=5,00; p<0,001).

В контрольній групі, в якій проводилися заняття з силових видів спорту, також протягом двох років отримано приріст результатів у тестах, що досліджувалися. Найбільші зрушення отримано у специфічному для студентів-силовиків тесті – підтягування на поперечині, які за перший рік зросли на 1,8 рази (t=2,73; p<0,01), за другий рік ще на 7,5 разів (t=10,27; p<0,001). Крім цього за два роки статистично значимо підвищились результати в контрольній (біг на 100 м, човниковий біг 4х9 м – p<0,05) та експериментальній (біг на 3000 м, час 5 присідань на одній нозі – p<0,05).

Проведений порівняльний аналіз свідчить про більш значний вплив занять спортивно-оздоровчим туризмом на рівень показників фізичних якостей, що застосовувались при їх визначенні, ніж заняття з силових видів спорту (в контрольній групі зафіксовано покращення в 5 випадках, в експериментальній – в 13 порівняннях).

Крім цього в кінці дворічних досліджень в експериментальній групі по 4 показникам (біг на 3000 м, стрибок у довжину з місця, час 5 присідань на одній нозі, човниковий біг 4х9 м) отримано достовірно (p<0,05) кращі результати, у той час, як більш високі показники в контрольній групі отримано в підтягуванні на поперечині (p<0,05), яке повністю відповідає спрямованості занять в контрольній групі.

Література:

1. Гриньова Т.І. Динаміка показників фізичних якостей хлопців 10-13 років під впливом занять різними видами туризму / Т.І. Гриньова, К.В. Мулик // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. – 2013. – № 10. – С. 16-21.

2. Денисенко И.А. Эффективность использования средств спортивно-оздоровительного туризма в повышении физической подготовленности девушек 18-19 лет / И.А. Денисенко // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2013. – №4. – С. 100-102.

3. Матвеев Л.П. Основы общей теоpии споpта и системы подготовки споpтсменов. – К.: Олімпійська літеpатуpа, 1999. – 317 с.

4. Мулик К.В. Мотивація школярів та студентів до спортивно-оздоровчих занять з туризму / К.В. Мулик, В.В. Мулик // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. – 2015. – № 7.– С. 33-39.