Чорноморський державний університет імені Петра Могили
ОЦІНКА
ВОЛОГІСНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПОВІТРООХОЛОДЖУВАЧ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО
КОНДИЦІОНУВАННЯ ПРИМІЩЕНЬ СУШІННЯ СИРОКОПЧЕНИХ І СИРОВ’ЯЛЕНИХ КОВБАС
Завершувальним етапом
у технологічному процесі виробки
сирокопчених і сиров’ялених ковбас є
сушіння, при якому здійснюється дозрівання фаршу.
Втрата вологи починається при осіданні ковбас, однак основна
волога видаляється у приміщеннях сушіння (другий період процесу), де продукт
втрачає до 30% початкової кількості вологи [1].
Відповідно до ДСТУ 4427: 2005 «Ковбаси сирокопчені та
сиров’ялені» при виготовлені ковбас швидкість обдуву батонів у приміщеннях
сушіння повинна знаходитись на рівні 0,05…0,1 м/с. За таких умов обдуву обмін
вологою між поверхнею ковбасного батону та повітрям здіснюється з
інтенсивністю, аналогічною вологообміну між масою у середині батону та його
зовнішньою поверхнею.
Слід відзначити, що ряд питань, пов’язаних із проектуванням
обладнання систем технічного кондиціонування для приміщень сушіння сирокопчених
і сиров’ялених ковбас, які виготовлюються згідно ДСТУ 4427:2005 є
недостатньо вивченими.
Надалі наведені матеріали, що стосуються оцінки кількості
вологи, що конденсується на поверхні повітроохолоджувача системи
кондиціонування та відводиться у дренажну систему під час здійснення
технологічної операції сушіння ковбасних виробів.
У роботі [2] запропоновано рівняння для розрахунку загальної кількості
вологи, що виділяється продуктом, який в даний час знаходиться у приміщенні
сушіння:
Gвол = 0,91·10-6 [ω/(1 - ω) - 0,33] G(1 - ω), (1)
де
Gвол – кількість вологи, що видаляється, кг/с;
ω – вологість на загальну
масу продукту на даний час, кг/кг;
G – кількість продукту, що знаходиться у приміщенні сушіння на
даний час (за вологості ω), кг.
Відомо, що вологовміст продукту U (кг/кг) та його вологість на загальну масу ω пов’язані
співвідношенням
U = ω/(1 - ω), (2)
а маса сухої речовини у продукті Gср (кг) з масою вологої речовини G співвідношенням
Gср =G (1 - ω). (3)
Залежності (1) - (3)
дозволяють отримати вираз для визначення питомої величини вологовиділення qвол , кг/(кг · с)
qвол = Gвол / Gз = 0,91·10-6(1 - ωп)( Uп - 0,33) , (4)
де
Gз – кількість продукту, що завантажено у приміщення сушіння, кг;
ωп – початкова вологість продукту у камері сушіння, кг/кг;
Uп – початковий
вологовміст продукту у камері сушіння, кг/кг.
Відповідно до рекомендацій [3] величину Uп можна прийняти рівною Uп = = 0,91 кг/кг . Тоді, відповідно до виразу (2), ωп = Uп /(1+ Uп) = 0,476.
Підставляючи
значення ωп = 0,476 та
U відповідно
до формули (5) у рівняння (4),
після нескладних перетворювань знаходим розрахункове рівняння для визначення
питомої величини вологовиділення для
другого періоду сушіння продукту:
qвол = 1,34·10-3
exp(- 0,0835 τ), кг/(кг ·
год), (6)
де
τ – загальний термін сушіння
, діб.
Залежність
питомої величини
вологовиділення qвол від часу сушіння у другому періоді τ представлено на рис. 1. Наведені
дані свідчать, що найбільше значення qвол спостерігається протягом перших 7…8
діб знаходження продукту в камері сушіння, що необхідно враховувати при
проектуванні повітроохолоджувача кондиціонера для приміщень сушіння сирокопчених і сиров’ялених ковбас, оскільки в ньому висаджується вся ця
волога.
Зазвичай вологовиділення у приміщенні сушіння надходять
тільки від завантаженого продукту, і вони повинні поглинатися певною кількістю
охолодженого повітря L, що надходить від кондиціонера у приміщення сушки.
Поглинальна здатність охолодженого повітря відносно
вологонадлишків Δd, кг/кг визначається залежністю
Δd = dп - d1 =Wнад / (L·ρ ),
(7)

Рис. 1. Залежність питомої величини вологовиділення qвол від часу
сушіння продукту τ у другому періоді
де
dп і d1 – відповідно вологовміст повітря
у приміщенні сушіння (на вході у повітроохолоджувач) і на виході з повітроохолоджувача
(припливне повітря), кг/кг;
ρ – густина повітря, кг/ м3;
L – витрата охолодженого повітря, м3/год;
Wнад – кількість вологонадлишків, кг/год.
Величичина Wнад визначається за формулою
Wнад = qвол Gз . (8)
Питома величина вологовиділення qвол (див. рис. 1) максимальна
у першу добу сушіння і дорівнює 1,25·10-3 кг/(кг·год). Дане значення qвол рекомендується прийняти в
якості розрахункового при проектуванні повітроохолоджувача кондиціонера. З
урахуванням наведеного, формула (8) представляється у вигляді
Wнад =1,25·10-3
· Gз /(L·ρ ) . (9)
Тоді необхідний вологовміст повітря на
виході з повітроохолоджувача за допомогою (7) і (9) визначається як
d1 = dп - 1,25·10-3
· Gз /(L·ρ ) . (10)
Рекомендоване нами значення питомої величини вологовиділення qвол =1,25·10-3 кг/(кг · год), або 0,35·10-6 кг/(кг ·с) дозволяє коректно
оцінити вологісне навантаження на повітроохолоджувач системи кондиціонування,
правильно визначити його геометричні та режимні параметри і, як наслідок, забезпечити підтримання необхідної відносної
вологості у приміщенні протягом перших
двадцяти діб сушіння.
Література:
1. Рыжов С.А., Страхова
Г.Г. Кинетика формирования капиллярно-пористой структуры сырокопченных колбас // Мясная индустрия. – 2002. – №4. – С. 51-52.
2. Жадан В.З., Мартынова Л.В. Исследование
влагообмена при сушке сырокопченныых
колбас // Холодильная
техника и технология . –1966. – №4.
3. Шаззо Р.И., Маяковский Ю.В., Недилько В.Д., Каргальцев И.И., Слепых Г.М. Зависимость относительной влажности
воздуха в камерах-сушилках от изменения массы колбасы // Холодильная техника . – 1978.
– №6.
4. Щесюк О.В., Щербак Ю.Г. Визначення змінення вологості
сирокопчених і сиров’ялених ковбасних виробів у процесі сушіння // Materialy ІХ Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka: teoria i praktyka – 2013 » Volume 9. Ekologia. Geografia i geologia. Rolnictwo. Weterynaria.: Przemysl. Nauka I studia. – Str. 43-46.
τ, доби τ, діб
qвол · 103 , кг/(кг · год), qвол · 103 , кг/(кг · год),
qвол · 103 , кг/(кг · год), qвол · 103 , кг/(кг · год),
0
8 16 24 .
0,2 0,4 0,6
0,8 1,0 1,2
0 τ,
доби
8 16 24 . 0,2
0,4 0,6 0,8 1,0
1,2
qвол · 103 , кг/(кг · год), qвол · 103
, кг/(кг · год),
Δ Δ