Сельское
хазяйство / 5.Растениеводство, селекция и семеноводство
К. с.-г. н. Матис В.М.
Дрогобицький державний
педагогічний університет імені І. Франка, Україна
Вирощування ріпаку ярого сортів Марія та Оксамит
в умовах Передкарпаття
У статті
викладено результати досліджень
впливу агротехнічних прийомів
вирощування на продуктивність насіння
ріпаку ярого з метою одержання високих і стабільних врожаїв даної
культури в умовах Передкарпаття.
Ключові слова: ріпак ярий, норми мінеральних
добрив, урожайність.
Ріпак є
культурою широкого спектру використання, але провідну роль відіграє олія. Зараз
приблизно 80% вирощеного насіння ріпаку переробляється на олію, яка
відповідає всім вимогам щодо якості харчового продукту з відсутністю
холестерину. Безерукові низкоглюкозинолатні сорти ріпаку забезпечують одержання
високоякісного, корисного для організму тварин і птахів шроту, цінних білкових
поліпшувачів кормів. У складі ріпакового шроту міститься до 37% протеїну,
10-13% клітковини, 6-8% мінеральних речовин [4].
В останні
роки інтенсивно проводяться роботи по виготовленню з ріпакової олії моторного
палива (біодизеля), аналога солярового.
Ярий ріпак
може вирощуватись на великих площах в тому випадку, якщо озимий ріпак випадає
по причині вимерзання, спалаху шкідників або через засуху на великих площах. У
таких випадках необхідно виходити не з рентабельності вирощування ярого ріпаку,
порівнюючи з умовами перезимівлі, а підходити до рішення цього питання
потрібно, виходячи більше з альтернативних варіантів, що виникають навесні. Ці
альтернативні варіанти повинні
підходити не тільки економічно, але і технічно при даній технології
вирощування. У випадку, якщо після випаду озимого ріпаку, залишається
залишковий вплив гербіциду, що може пошкодити наступну культуру в сівозміні,
тоді єдине рішення – сіяти ярий ріпак [3].
Для України господарська
цінність ярого ріпаку полягає в тому, що він може вирощуватися у зонах,
ризикованих для вирощування озимого ріпаку. Він є доброю страховою культурою.
До таких зон належить і Передкарпаття.
Умови і методи досліджень. Матеріали і методика.
Метою наших
досліджень було вивчити вплив агротехнічних прийомів (удобрення, сорту,
гербіцидів) вирощування на продуктивність насіння ріпаку ярого з метою одержання високих і стабільних врожаїв даної
культури в умовах Передкарпаття.
Польові
досліди проводилися протягом 2006–2008
рр. при Дрогобицькому державному
педагогічному університеті імені Івана Франка на типовому для Передкарпаття
дерново-підзолистому середньо суглинковому ґрунті
дослідного поля селянсько-фермерського господарства «Світанок» Дрогобицького
району Львівської області. Територія господарства знаходиться в
Передкарпатській ґрунтово-кліматичній зоні.
Передкарпаття
характеризується помірно континентальним кліматом: порівняно м’якою зимою (середня
температура січня, найхолоднішого місяця, - 4,1°С), помірно теплим літом
(середня температура липня, найтеплішого місяця + 18°С) і тривалими перехідними періодами.
Сума опадів
за рік становить 792 мм, в тому числі за вегетаційний період – 470-650 мм.
Максимум опадів припадає на період з квітня по вересень.
Ґрунти поля,
на якому проводилися дослідження – дерново-підзолисті середньосуглинкові.
Клімат
Дрогобицького району Львівської області характеризується помірною
континентальністю. Кліматичні умови в цілому сприятливі для вирощування всіх
сільськогосподарських культур районованих для Львівської області, у тому числі
і ріпака ярого (Brassica napus oleifera
annua Metzd.).
Виходячи із
завдань та основних принципів планування досліджень по вивченню впливу сорту,
рівня мінерального живлення і досходового обробітку посівів гербіцидами на
насінну продуктивність ріпаку ярого, нами розроблена схема трьох факторного
польового досліду, в якому вивчалися:
1.
Сорти Оксамит 2. Удобрення: Р60К90(фон) 3. Гербіциди: бутізан
Марія фон + N30
команд
фон + N60
фон + N90
Фосфорні (у
формі гранульованого суперфосфату) та калійні (у формі хлористого калію)
добрива вносили під зяблеву оранку, азотні (у формі аміачної селітри) – навесні
згідно схеми досліду у передпосівну культивацію.
Обробку
посіву ріпаку ярого ґрунтовими гербіцидами бутізан 400, 40 % к. с. і команд 48
% к. с. провели через три дні після сівби з нормою витрати препаратів 2,5 і
0,20 л/га відповідно.
Польові і
лабораторні дослідження проводили згідно із загально прийнятими методиками
(Доспехов Б.А.) [1]. Вирощування ріпаку
ярого на дослідних ділянках проводили за рекомендованою для Передкарпаття
технологією.
Результати досліджень та їх обговорення. Основним показником
ефективності того чи іншого технологічного прийому вирощування кожної культури
є величина отриманого урожаю.
Як показали дані наших
досліджень. значний вплив на формування урожаю насіння ріпаку ярого в умовах
Передкарпаття мали погодні умови в роки досліджень, біологічні особливості
сорту, а також удобрення і гербіциди (табл.1).
З даних таблиці 1 видно, що урожай насіння ріпаку
ярого значно коливався по роках проведення досліджень. Найнижчим він був в
перший рік дослідження. Залежно від варіанту, що вивчався в трьохфакторному
досліді величина урожаю насіння ріпаку ярого сорту Оксамит коливався в цьому році від 1.04 до 1,38 т/га, а в
середньому по сорту не перевищував 1,24 т/га.
Таблиця 1
Урожай насіння ріпаку ярого залежно від сорту, рівня
удобрення і гербіцидів.
|
Сорт (А) |
Добри-ва (В) |
Гербіци-ди (С) |
Урожай насіння
, т/га |
± до контролю |
Приріст насінняна 1 кг
азоту, кг |
||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
сер. |
т/га |
% |
||||
|
Оксамит |
Р60К90 (фон) |
бутізан |
1,05 |
1,28 |
1,25 |
1,19 |
- |
- |
|
|
команд |
0,92 |
1,18 |
1,06 |
1,05 |
- |
- |
|
||
|
фон+ N30 |
бутізан |
1,21 |
1,62 |
1,56 |
1,46 |
+0,27 |
22,6 |
9,0 |
|
|
команд |
1,05 |
1,42 |
1,36 |
1,27 |
+0,22 |
21,0 |
7,0 |
||
|
фон+ N60 |
бутізан |
1,38 |
2,12 |
2,10 |
1,86 |
+0,67 |
56,3 |
4,4 |
|
|
команд |
1,27 |
1,99 |
1,97 |
1,74 |
+0,69 |
65,7 |
10,9 |
||
|
фон+ N90 |
бутізан |
1,36 |
2,08 |
2,03 |
1,82 |
+0,63 |
73,3 |
8,2 |
|
|
команд |
1,21 |
1,96 |
1,83 |
1,67 |
+0,62 |
59,0 |
6,7 |
||
|
У середньому по сорту |
1,18 |
1,71 |
1,64 |
1,51 |
+0,52 |
|
|
||
|
Марія |
Р60К90 (фон) |
бутізан |
1,04 |
1,26 |
1,23 |
1,18 |
- |
- |
- |
|
команд |
0,94 |
1,07 |
1,06 |
1,02 |
- |
- |
- |
||
|
фон+ N30 |
бутізан |
1,13 |
1,58 |
1,52 |
1,41 |
+0,23 |
19,5 |
6,5 |
|
|
команд |
1,04 |
1,36 |
1,31 |
1,24 |
+0,22 |
21,6 |
7,2 |
||
|
фон+ N60 |
бутізан |
1,26 |
2,01 |
1,96 |
1,74 |
+0,56 |
47,5 |
7,9 |
|
|
команд |
1,16 |
1,81 |
1,75 |
1,58 |
+0,56 |
54,9 |
9,2 |
||
|
фон+ N90 |
бутізан |
1,34 |
2,06 |
2,02 |
1,78 |
+0,60 |
50,8 |
5,6 |
|
|
команд |
1,23 |
1,88 |
1,82 |
1,64 |
+0,62 |
60,8 |
6,8 |
||
|
У середньому по сорту |
1,14 |
1,63 |
1,58 |
1,45 |
+0,46 |
|
|
||
НІР0,05 А – 0,01; 0,07;
0,03
В –
0,02; 0,10; 0,04
С –
0,01; 0,07; 0,03
Між сортами різниця в урожаї насіння ріпаку ярого
була значно нижчою. Так, у сорту Оксамит урожай насіння в середньому по
варіантах складав 1,18-1.71 т/га, а в середньому за три роки – 1,51 т/га. У
сорту Марія ці показники складали відповідно 1,14-1,63 і 1,45 т/га, або на
6,0-2,9 і 3,3 % менше.
Найбільша різниця у врожаї між сортами була у 2006
несприятливому за вологістю році, що говорить про вищу стійкість до
несприятливих умов сорту Оксамит порівняно з сортом Марія.
Найбільше на динаміку урожаю насіння ріпаку ярого
впливало внесення азотних добрив на фоні фосфорно-калійних.
Важливим показником ефективного використання
поживних речовин з мінеральних добрив є приріст урожаю насіння на 1 кг
додатково внесеного азоту. І, як свідчать дані наших досліджень, найвищим цей
показник в середньому за три роки досліджень був на ділянках з удобренням 60
кг/га д. р. азоту на фоні фосфорно-калійних Р60К90.
Щодо ефективності того
чи іншого гербіциду, внесеного на ріпак ярий до сходів, та вона залежала від
кліматичних умов року.
Висновок. За даними досліджень встановлено, що добре
себе зарекомендували в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття сорти Марія та
Оксамит і подають хороші результати на підвищення та покращення продуктивності
насіння ріпаку ярого в даному регіоні. Найвищий урожай насіння ріпаку ярого сорту Оксамит
(1,86 т/га) і сорту Марія (1,74 т/га) отримано на ділянках удобрених повними
мінеральними добривами з розрахунку 60 кг/га д. р. азоту, 60 кг/га д. р.
фосфору і 90 кг/га калію на фоні досходової обробки посівів гербіцидом бутізан.
Література.
1.
Доспехов Б.А. Методика полевого опита (с основами
статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. – [5-е
изд., доп. и перераб.]. – М. : Агропромиздат, 1985. – 351 с.
2.
Матис В. М. Продуктивність ріпаку ярого залежно від елементів
технології вирощування в умовах
Передкарпаття» / В.М. Матис, А.Г.
Дзюбайло // Збірник наукових праць ВДАУ. – 2011р. – № 9 (49). – С.73-78.
3.
Рекомендації по вирощуванню ріпаку на насіння і
корм /
М.І.Абрамик та ін. – Івано-Франківськ – Оброшино. – 2000. – 18 с.
4.
Технологія вирощування озимого та ярого ріпаку / І.Д. Ситнік – К.: Знання
України. – 2006. – 34 с.