Економічні
науки / 10. Економіка підприємства
Енгельс І.О.
Національний
гірничий університет, Україна
Інтенсифікація виробництва у сучасних
умовах господарювання
Інтенсифікація виробництва – процес суспільного
виробництва, що базується на застосуванні найефективніших засобів і предметів
праці, кваліфікованої робочої сили, передових форм і методів організації праці,
зростаючої інформованості про найновіші досягнення науково-технічного прогресу,
тощо. Інтенсифікація виробництва відрізняється від екстенсивного розвитку
суспільного виробництва, який базується на кількісному зростанні засобів
виробництва і має витратний характер. Інтенсифікація виробництва має
антивитратну спрямованість, оскільки супроводжується зменшенням витрат живої та
уречевленої праці на одиницю продукції.
Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники
використання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів
праці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих
оборотних засобів. Показники інтенсивного розвитку – якісні показники
використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача,
матеріаломісткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних
засобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів. Узагальнюючим показником
всесторонньої інтенсифікації для умов підприємств виступає рівень загальної
рентабельності [1].
Оцінка результатів інтенсифікації включає оцінку динаміки
показників інтенсифікації; визначення співвідношення приросту використання
виробничих ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва; розрахунок
частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва;
розрахунок відносної економії виробничих ресурсів.
Розрізняють такі форми інтенсивності виробництва:
фондозберігаючу, працезберігаючу, матеріало- і ресурсозберігаючу, всебічну.
За фондозберігаючої інтенсифікації виробництво зростає
завдяки впровадженню нової техніки і технології, що зменшує потреби в робочій силі
за одночасного зростання складної праці. Внаслідок цього підвищується
продуктивність праці. За працезберігаючої форми інтенсифікації виробництво
посилюється завдяки зростанню інтенсивності праці певного незмінного числа
працівників або виконанню обсягів робіт меншою кількістю працюючих. Матеріало-
та ресурсозберігаюча форма інтенсифікації виробництва передбачає застосування
найекономічніших предметів праці і більш раціональне їх використання, а також
споживання меншої кількості сировини, електроенергії тощо. Всебічна форма її
раціонально поєднує всі попередні форми, завдяки чому якісно зростає
ефективність виробництва. В умовах НТР у розвинутих країнах світу втілюються
всі форми інтенсивності праці. Впровадження фондозберігаючої форми пов'язано з
автоматизацією виробництва, використанням технологічного устаткування з
програмним управлінням, комп'ютерів і мікропроцесорів, промислових роботів,
гнучких виробничих систем, появою «безлюдних виробництв». Як результат – у 3-4
рази зростає продуктивність устаткування і праці, поліпшується якість
продукції. Передумовою впровадження цієї форми є зростання витрат на
науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, збільшення інвестицій у
нові технології, устаткування, засоби зв'язку, підвищення кваліфікаційного рівнів працівників та ін.
Широке використання фондо- і працезберігаючих форм інтенсифікації сприяє
скороченню матеріало- та енергомісткості виробництва, впровадженню матеріало- і
ресурсозберігаючої форми інтенсифікації виробництва [2].
В Україні в останні десятиліття XX ст. переважали
екстенсивні фактори розвитку народного господарства, тому основні форми
інтенсифікації виробництва не впроваджувалися або впроваджувалися в окремих
галузях недостатньо. Внаслідок цього Україна значно відстає від розвинутих
країн світу за енерго-, матеріало-, фондо- та трудомісткістю своєї продукції.
Подолання цих негативних тенденцій може підвищити ефективність діяльності і
конкурентоспроможність національних суб’єктів господарювання і вивести
підприємства України на світові ринки.
Широке використання фондо-, праце-, матеріало- і
ресурсозберігаючих форм інтенсифікації виробництва дуже важливо у теперішній
час кризових явищ та посилення конкуренції на світовому ринку. Але суттєвіший
ефект від їх використання буде досягнутий, якщо фактори інтенсифікації
функціонують у комплексі, у взаємозв’язку.
Комплексне їх застосування буде характеризуватися
синергетичним ефектом, який обумовлює збільшення показників ефективності
діяльності підприємства в результаті об’єднання, інтеграції, злиття окремих
частин в єдину систему, де ефект від взаємодії елементів системи підприємства
перевищує суму ефектів діяльності кожного елементу окремо. Підвищення
інтенсивності використання праці, основних фондів, матеріальних ресурсів,
капіталу у сукупності завдяки синергетичному ефекту дозволить отримати значно
вищій ступінь інтенсивності виробництва, ніж той, що забезпечують окремі
складові. Тому підприємствам доцільно комплексно і системно вживати заходів з
підвищення ефективності використання всіх елементів системи підприємства задля
досягнення посилюючого ефекту інтенсивного розвитку.
Література:
1. Економічна енциклопедія: у 3-х томах. Т. 1. / Редкол.:
С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. –
864 с.
2. Токар Ф.А. Управління процесом інноваційного розвитку
та інтенсифікацією виробництва / Ф.А. Токар // Економіка та держава. – 2008. –
№ 1(73). – с.74 – 77.