Экономические науки /10.Экономика предприятия

К.е.н. Чевганова В.Я., Галайда Т.О., Яловега С.Ю.

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка, Україна

Мотивація працівників підприємства до збереження енергоресурсів

Успіх державної енергозберігаючої політики можливий лише при активній участі у її реалізації найширших верств населення, при повсякденній увазі до ефективного використання енергоресурсів.

Функціонування підприємства в сучасних умовах, зазвичай, розглядають в контексті концепції сталого розвитку, основними принципами якого є: раціональне використання усіх видів природних ресурсів та збереження їх для майбутніх поколінь; покращення стану навколишнього середовища; економічне зростання, функціонування ефективної економіки та раціональне споживання енерго- та матеріальних ресурсів [1].

На темпи зниження енергоємності виробництва впливають такі чинники як: невідповідність тарифів і цін на енергоресурси витратам на їх виробництво; економічні ризики, пов'язані із функціонуванням природних монополій; споживання енергоресурсів за відсутності приладів обліку; високий рівень втрат енергоресурсів під час їх передачі та споживання; існуюча проблема погашення заборгованості на ринку енергоресурсів; низький рівень впровадження енергоефективних технологій та обладнання; високий рівень фізичної зношеності технологічного обладнання.

Мотивація енергозбереження є структурним елементом процесу управління енергозбереженням сучасного підприємства і полягає у побудові системи стимулів працівників до ощадливого та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

Чинне законодавство України дозволяє стимулювати працівників за економію паливно-енергетичних ресурсів. Матеріальне стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств за ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів та води здійснюється відповідно до наказу Державного комітету України з енергозбереження та Міністерства економіки України від 21.06.2000 N 47/127 «Про затвердження Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» шляхом преміювання. Положення має на меті посилення творчої та ділової активності працівників і керівників підприємств, організацій та установ і їх матеріальної зацікавленості в зниженні енергоємності виробництва шляхом раціоналізації використання паливно-енергетичних ресурсів [2].

Матеріальне стимулювання за ефективне використання енергоресурсів здійснюється шляхом преміювання працівників у межах установленої частки вартості зекономлених енергоресурсів. До 15% коштів, які належать цехам на матеріальне стимулювання за економію енергоресурсів, можуть бути направлені керівником підприємства на преміювання працівників загальнозаводських служб та адміністративних працівників за проведення організаційно-технічних заходів, які сприяли зниженню енергоємності продукції і втрат енергоносіїв [2]. Преміювання проводиться тільки за наявності економії придбаних палива, електроенергії та інших енергоносіїв у цілому по підприємству накопичувальним підсумком за 6 місяців з коригуванням розмірів премії. Керівнику підприємства надається право знижувати розмір премії або позбавляти її повністю за невиконання завдань щодо зниження енергоємності продукції, використання вторинних енергетичних ресурсів, за перевитрати окремих видів палива або електроенергії. Визначення економії енергоресурсів на підприємстві традиційно здійснюється на основі системи нормативних питомих та фактичних витрат енергетичних ресурсів на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Економія визначається як різниця між наскрізними нормативними (базовими) і фактичними (звітними) питомими витратами енергетичних ресурсів, помножена на кількість виробленої продукції відповідно до методики визначення величини економії. Підставою для матеріального стимулювання трудових колективів і окремих працівників підприємств є розрахунок вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів та води, який базується на фактичних питомих витратах паливно-енергетичних ресурсів. Розрахунок проводиться за даними бухгалтерського обліку спожитих паливно-енергетичних ресурсів і води з використанням допоміжної інформації та даних оперативного обліку в підрозділах підприємства та оформляються економічною службою підприємства, підписується головним енергетиком, головним бухгалтером, головним економістом, державним інспектором з енергозбереження і затверджується директором підприємства. Облік використання теплової енергії необхідний для аналізу та управління процесами енергоспоживання. Ефективно налагоджений облік енергії дозволяє швидко та якісно провести аналіз її споживання, прийняти правильні рішення відносно заходів, що дозволять підвищити ефективність використання енергії. 

Для кожного підприємства та організації доцільним є розроблення відповідного Положення про матеріальне стимулювання за економію паливно-енергетичних ресурсів працівників. Зазвичай сума преміювального фонду визначається як відсоток від обсягу економії конкретного виду енергоресурсів.

Слід також зауважити, що преміальні системи повинні бути обов’язково економічно ефективні, а саме поліпшувати економічні показники діяльності підприємства шляхом цілеспрямованого стимулювання позитивних змін при відповідному психологічному сприйнятті працівниками всіх положень преміальної системи. А самі премії тісніше ув'язати з кінцевими результатами роботи окремого працівника, керівника або підрозділу, у тому числі за економію енергоресурсів на окремих стадіях технологічного процесу. Крім того, методики економічного обґрунтування преміальних систем можуть у своїй основі мати різні підходи, що дають абсолютну або відносну оцінку. Так, преміювання за збільшення обсягу продукції, що випускається, веде, з одного боку, до зростання витрат на заробітну плату (розраховуючи на одиницю продукції), з іншого боку - збільшення обсягу продукції, що випускається, веде до скорочення умовно-постійних накладних витрат на одиницю продукції, що випускається. Преміальна система буде економічно ефективна, якщо економія по накладних витратах перевищить суму, необхідну для преміювання, що приведе до зниження собівартості продукції. Треба відзначити, що використання систем преміювання за економію матеріальних і енергетичних ресурсів вимагає перевірки обґрунтованості застосовування норм їх витрат [3].

Формування процесу оцінки мотивування трудової діяльності доцільно здійснювати залежно від конкретних цілей підприємства й техніко-економічних умов їх досягнення. З цією метою проводиться аналіз і прогноз показників діяльності підприємства й впливу зовнішнього середовища. В якості механізмів стимулювання працівників підприємств до ефективного використання енергоресурсів можна виділити: встановлення зв'язку між результатами праці (якісними та кількісними) з урахуванням економії енергоресурсів на певній стадії виробничого процесу та трудовою винагородою; закріплення трудових ресурсів на підприємстві.

Література:

1. Приходько М.М. Управління природними ресурсами і природоохоронною діяльністю/ М.М. Приходько, М.М. Приходько (молодший). – Івано-Франківськ : Вид-во «Фоліант»,2004. – 847 с.

2. Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0405-00.

3. Темченко Г.В. Методичне забезпечення мотивації енергозбереження на гірничозбагачувальних підприємствах / Г.В. Темченко // Економічний часопис-ХХІ. – 2012. – №9/10. – С. 73-75.