Экономические науки/10.Экономика
предприятия.
Проф. Хрущ Н.А., магістр
Машевський С.М.
Одеська національна академія зв’язку ім.
О.С.Попова
Сучасні аспекти
інформатизації і їх вплив на розвиток ИКТ- сфери Україні
Загальносвітовою тенденцією є
трансформація індустріального суспільства до постіндустріального, яка
відбувається в умовах посилення глобалізаційних процесів, зростання сфери
послуг і нематеріального виробництва, впливу ІКТ на процеси розвитку
науково-технічного прогресу, у тому числі масштабного, глибинного та
динамічного проникнення ІТ в усі сфери життєдіяльності особи, суспільства,
суб’єктів господарювання та держави. Ці процеси відбуваються в умовах
збільшення рівня невизначеності та непередбачуваності розвитку
суспільно-політичних відносин, кількості та масштабів загроз суспільству,
громадянам та державі, у тому числі, обумовлених впливом ІТ. З іншої сторони,
завдяки ІТ у людства з’явились принципово нові можливості для вирішення
проблем, здійснення комунікацій, створення сприятливих умов для розвитку
особистості, суспільства та бізнесу. Коректне врахування впливу комплексу цих
різнобічних факторів, а також особливостей стану та розвитку країни потребує
окремої державної політики з розвитку інформаційного суспільства та суспільства
знань, інформатизації, що вимагає об'єднання зусиль держави, бізнесу,
громадських та міжнародних організацій, запровадження нових принципів їх
взаємодії, насамперед принципів партнерства та рівності, відкритості та
прозорості. Тому для більшості країн розвиток інформаційного суспільства є
одним з найважливіших національних пріоритетів, реалізації якого відповідає
окрема державна політика. Інформаційно-комунікаційним технологіям відводиться
роль необхідного інструменту соціально-економічного прогресу, одного з ключових
чинників інноваційного розвитку економіки.
Зростаюче застосування
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і наступ Інтернету у розвинутих
країнах світу озброїли населення та владу, великий і малий бізнес надзвичайно
могутніми засобами. Результатом цього стали глибинні зміни у внутрішній
організації урядів та ділових кіл, зміни у кваліфікаційних вимогах до
організації виробничої діяльності, у стосунках між бізнесом, торгівельними
партнерами, громадянами, суспільством та органами влади. Зазначені технології
здійснюють відчутний вплив на економіку та політику, які, у свою чергу,
скеровують та заохочують до розвитку нових напрямків, обсягів використання та
впровадження ІКТ у різних сферах.
Сьогодні ці технології є
вирішальними для модернізації економіки забезпечують суттєвий внесок у
збільшення кількості нових робочих місць і включення в нову глобальну
економіку. Використання сучасних технологій обробки і передачі інформації має
вирішальне значення для підвищення конкурентоспроможності економіки та входження
її до світової системи як на державному рівні, так і в недержавних секторах
економіки. А для цього необхідно насамперед створити єдиний інформаційний
простір у державі (єдину систему формування і використання економічних,
соціальних, промислових показників) з орієнтацією на подальшу інтеграцію до
світової системи економіки.
Україна – країна, яка в свій час
побудувала перший в Європі комп’ютер, була одним з провідних
науково-технологічних центрів з інформатики, мікроелектроніки, виробництва
обчислювальної техніки тощо Радянського Союзу, місцем розробки однієї з перших в світі національної програми
інформатизації, базою підготовки високопрофесійних та конкурентоспроможних на світовому ринку праці фахівців в цій
сфері за останні роки втратила свої
позиції.
В Україні, як і у більшості країн,
інформаційне суспільство формується як інтегроване середовище, процес становлення
якого диктується технологічним, економічнім та соціальним розвитком країни,
розумінням нових можливостей, що відкривають сучасні інформаційні технології
для бізнесу, населення, економіки та управління. Темпи розвитку
характеризуються наступними індексами.
Індекс мережевої готовності NRI по
деяких країнах, 2012 р.
|
Рейтинг |
Країна |
Бал |
|
1 |
Швеція |
5.94 |
|
2 |
Сінгапур |
5.86 |
|
3 |
Фінляндія |
5.81 |
|
4 |
Данія |
5.70 |
|
5 |
Швейцарія |
5.61 |
|
6 |
Нідерланди |
5.60 |
|
7 |
Норвегія |
5.59 |
|
8 |
США |
5.56 |
|
9 |
Канада |
5.51 |
|
10 |
Велика Британія |
5.50 |
|
…….. |
|
|
|
55 |
Казахстан |
4.03 |
|
56 |
Російська Федерація |
4.02 |
|
……… |
|
|
|
74 |
Ямайка |
3.86 |
|
75 |
Україна |
3.85 |
Згідно даних таблиці та
статистичних показників, можно зробити висновки що, незважаючи на переваги
наявності порівняно кваліфікованого населення (39 місце), істотного розвитку
інноваційних можливостей (42 місце) та одних з нижчих ІТ-тарифів (2 місце),
займає лише загальне 75 місце, її ІТ інфраструктура потребує подальшого
розвитку.
Тому є багато об’єктивних та суб’єктивних
причин, основними з яких є перманентні економічна, соціальна та політична
нестабільності, непослідовне та
неефективне державне управління у
сфері інформатизації, відсутність
ефективної системи реалізації
стратегічних цілей та недостатність політичної волі в реалізації
завдань розбудови інформаційного суспільства, низький рівень наукового,
інформаційно-аналітичного, організаційного, методичного, нормативно-правового
та фінансового забезпечення процесів в цій сфері.
Не останню роль в стратегії
побудови інформаційного суспільства грає
визначення та прийняття
стандартів інформаційної відкритості
влади при забезпеченні необхідних вимог захисту інформації та
національного інформаційного простору. Зняття грифів необґрунтованого обмеження
доступу до інформації розпорядчого характеру центральних органів влади є
важливими кроками на цьому шляху.
Визначення узгоджених зі світовими національних стандартів щодо інформаційних технологій, програмного
забезпечення, яке використовується в державному секторі, перехід на відкриті стандарти - запорука
більш повного використання
інтелектуального потенціалу вітчизняних програмістів, уникнення
порушень авторських прав та підвищення
рівня інформаційної безпеки.
Єдність інформаційної
політики та процесів інформатизації, як
практичної її реалізації повинні
складати, але не складають, основу національної стратегії побудови
інформаційного суспільства.
Міжнародний досвід, зокрема
європейська політика «Цифровий порядок денний для Європи до 2020 року»,
показує, що високі цифрові технології вже
стали рушійною силою соціально-економічного розвитку,
відновлення економіки багатьох країн та закладають засади для сталого розвитку
у майбутньому. Розбудова інформаційного суспільства та розвиток інформатизації
дозволять найбільш ефективно і в стислі терміни:
• підвищити національну
конкурентоспроможність за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед, у
високоінтелектуальних сферах праці;
• підвищити якість життя громадян
за рахунок економічного зростання, надання рівного якісного доступу до
інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та адміністративних послуг
органів державної влади і місцевого самоврядування, створення нових робочих
місць і розширення можливостей щодо працевлаштування населення, підвищення
соціального захисту вразливих верств населення (зокрема, людей, що потребують
соціальної допомоги та реабілітації);
• сприяти становленню відкритого
демократичного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав
громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами
державної влади та органами місцевого самоврядування.