К.е.н. Молодоженя М.С., асп. Жук
Т.В.
Київський
національний торговельно-економічний університет
Аналіз передумов та результатів
інноваційної діяльності у контексті економічного управління
Передумовами здійснення
інноваційної діяльності є зовнішні та внутрішні фактори впливу. Макрорівень
визначає зовнішні передумови, які впливають на обсяги і умови здійснення
інноваційної діяльності підприємств в цілому. До них можна віднести:
1.
Загальний
соціально-економічний стан країни, який визначає потенційні джерела фінансування
та умови здійснення інноваційної діяльності. Згідно зі статистичними даними
2009-2011 рр. обсяг ВВП збільшився в 1,4 рази у 2011 р. в порівнянні з 2009 р.
Такі данні дозволяють стверджувати про темп росту економіки України в цілому, у
т.ч. збільшення обсягу доходу підприємств. Обсяг інвестицій за 2009-2011 рр.
також мав темп зростання, а саме збільшився в 1,3 рази у 2011 р. в порівнянні з
2009 р. [Ошибка! Источник ссылки не найден.,
с. 30, 198]. Наведені данні свідчать про нарощення обсягів діяльності
підприємств, у т.ч. їх інвестиційної діяльності, що в свою чергу створює
передумови для здійсненні інноваційної діяльності.
2.
Рівень
інноваційного розвитку держави. Згідно з дослідженнями за індексом інноваційної
ефективності, який характеризує створення спеціальних умов для сприяння
інноваційної результативності, Україна посіла 14 місце у 2012 р. на відміну від
2011 р. – 40 місце, а у 2010 р. – 54. Згідно зі світовими рейтингами, а саме за
підіндексом інновації, рейтинг України знизився у 2010-2011 рр. до 63 місця
проти 62 у 2009-2010 рр. [Ошибка! Источник ссылки не найден.,
с. 30]. За всіма складовими, що впливають на підіндекс інновацій, Україна
втратила свої позиції. Виникнення такої ситуації ускладнення процесу комерціалізації
інновацій.
3.
Тенденція
зміни інноваційної активності в країні. Статистичні данні представлені за
2009-2011 рр. дозволяють стверджувати про підвищення інноваційної активності в
Україні. В цілому за даними вибіркового обстеження, за 2008-2010 рр., 22,8 % обстежених
промислових підприємств були інноваційно активними, частка яких у порівнянні з
обстеженням 2006-2008 рр. більше на 2,3 процентних пункта. Інноваційно
активними оптовими торговельними підприємствами у 2008-2010 р. визнано 20,6 %,
що на 4,7 процентних пункта більше у порівнянні з даними за 2006-2008 рр. [Ошибка! Источник ссылки не найден.,
4]. Найбільша частка інноваційно активних підприємств спостерігається у
фінансовій сфері, яка за даними обстеження 2008-2010 рр. склала 25,6 %, тобто збільшилася
на 5,9 процентні пункта відповідно до даних обстеження за 2006-2008 рр.
Відмітимо, що частка інноваційно активних підприємств збільшилася у сферах:
послуги, транспорт і зв’язок, інформатизація, інжиніринг тощо, але значно
меншими темпами. Це свідчить про поступове збільшення інноваційної активності
підприємств у різних сферах діяльності.
4.
Регіональний
фактор інноваційної активності. Місце розташування підприємств завжди
відігравало значну роль в отриманні доходу і прибутку, а відповідно і витрачанні
коштів. За даними вибіркового обстеження за 2008-2010 рр. найменша доля
інноваційно активних підприємств за регіонами спостерігається по Запорізькому
(9,6 %), Івано-Франківському (10,6 %), Житомирському (15,3 %), Херсонському
(15,4 %), Чернігівському регіонах (16,2 %) [5, с. 251]. Такі низькі показники
інноваційної активності пояснюються наявністю меншої кількості підприємств,
неналагодженістю інноваційної інфраструктури, обмеженістю в обсягах
фінансування інновацій місцевими бюджетами тощо.
Передумови мікрорівня залежать
від діяльності самого підприємства, основними серед них є:
1.
Вид
діяльності (промисловість, торгівля, послуги тощо) підприємства. При оцінюванні
інноваційної активності країни виявлено, що частки інноваційно активних
підприємств у різних сферах діяльності різняться. За даними вибіркового
обстеження 2008-2010 рр. спостерігаються відмінності у структурі впроваджених
типів інновацій за окремими видами діяльності підприємств. Промислові та
підприємства у сфері інформатизації, інжинірингу тощо впроваджували переважно
технологічні інновації (62,0 % та 51,2 % відповідно). Підприємства інших сфер
діяльності переважно впроваджували маркетингові й організаційні інновації.
Найбільша частка маркетингових й організаційних інновацій спостерігається по оптових
торговельних підприємствах, яка склала 77,5 %. [5, с.263]. Таким чином, вид
діяльності підприємства обумовлює впровадження певних типів інновацій. Але
кожний вид інновацій вимагає різного обґрунтування, обсягів фінансування,
строків реалізації тощо.
3.
Темпи
зростання доходу і чистого прибутку. Основним джерелом фінансування інновацій є
власні кошти підприємств. Згідно з даними Державної служби статистики основним
джерелом фінансування інновацій промислових підприємств є власні кошти, частка
яких впродовж 2000-2011 рр. переважала серед інших джерел фінансування [5,
с.195]. Таким чином основним джерелом фінансування інновацій вважається темпи
зростання доходу і чистого прибутку підприємства. Найбільша інноваційна
активність підприємств спостерігалась у промисловості та в торгівлі. Дохід по
торговельних підприємствах за 2009-2011 рр. збільшився в 1,3 раза, по
промислових – в 1,7 раза [6, с. 95]. Обсяг чистого прибутку впродовж 2010-2011
рр. по промислових й торговельних підприємствах збільшився у 1,9 та 1,5 раза
відповідно (у 2009 р. вони були збитковими). Це свідчить про нарощення обсягів
діяльності оптових і роздрібних торговельних підприємств. Така ситуація
характеризує підвищення потенціалу підприємств щодо можливості фінансування
інновацій у майбутніх періодах за рахунок власних коштів підприємств.
Наступним етапом економічного
управління інноваційною діяльністю є аналіз. У процесі здійснення аналізу
оцінюється активність підприємства в інноваційній сфері, а також ступінь
завершеності попередніх інноваційних проектів і програм.
Найчастіше розкривається
питання оцінки економічного ефекту від впровадження інновацій [7, с.195]. Або
економічний ефект розглядається, як результат здійснення інвестиційної
діяльності [8, с.395-402].
Аналіз інноваційної діяльності
підприємства здійснюється за наступними групами результатів, які вимірюються у
вартісних, кількісних та якісних одиницях виміру:
1. Матеріально-технічні та технологічні
результати інноваційної діяльності підприємства. Для оцінювання
матеріально-технічних та технологічних результатів здійснення інноваційної
діяльності підприємства необхідно проаналізувати: стан, структуру і обсяг
необоротних активів за рахунок інновацій (основні засоби і нематеріальні
активи); структуру і обсяг оборотних активів (інноваційна продукція та послуги);
структура активів; процеси забезпечення матеріальними ресурсами, виробництва та
реалізації товарів, надання послуг (в залежності від сфери діяльності
підприємства), прийняття управлінських рішень.
2. Результати використання трудових ресурсів підприємства.
Для оцінювання використання трудових ресурсів у результаті здійснення
інноваційної діяльності необхідно проаналізувати: склад персоналу; кількість
робочих місць; кваліфікацію персоналу; продуктивність; заробітну плату
працівників, які приймали участь в інноваційному процесі.
3. Фінансові результати здійснення інноваційної
діяльності підприємства. Для оцінювання фінансових результатів здійснення
інноваційної діяльності підприємства необхідно проаналізувати: обсяг доходу і
прибутку; інноваційну активність; обсяг витрат (в залежності від типу інновацій
і сфери діяльності підприємства); структура капіталу; фінансовий стан; ринкову
вартість; конкурентоспроможність.
Кожне
підприємства враховуючи сферу його діяльності, розмір, цілі, типи інновацій
тощо визначають основні показники результатів, а також їх критерії досягнення.
У результаті чого розраховуються показники результативності та ефективності
інноваційної діяльності підприємства.
Список використаних джерел:
1.
Статистичний щорічник України за 2011 р. / [за ред. О.Г. Осауленка]. – К.:
ТОВ «Август Трейд». – 2012. – 559 с.
2.
Вернидуб Н.О., Омельяненко В.А., Савельєва Г.С. Аналіз інтеграції України в
глобальні інноваційні процеси на основі міжнародних рейтингів / Н.О. Вернидуб,
В.А. Омельяненко, Г.С. Савельєва // Економіка та менеджмент: перспективи
розвитку : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції – Суми :
СумДУ, 2012. – с. 30-31.
3.
Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2006-2008
рр. [Електронний ресурс]. / Державна служба статистики України. – Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4.
Обстеження інноваційної діяльності в економіці України за період 2008-2010
рр. [Електронний ресурс]. / Державна служба статистики України. – Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
5.
Наукова та інноваційна діяльність в Україні: статистичний збірник / І.В.
Калачева. – К. – 2012. – 305 с.
6.
Діяльність суб’єктів господарювання за 2011 р. : стат. зб. / за заг. ред.
І.М. Жук. – К., 2012. – 468 с.
7.
Економіка та організація інноваційної діяльності : підручник. – 3-є вид. /
О.І. Волков, М.П. Денесенко, А.П. Гречан та ін. – К. : Центр учбової
літератури, 2007. – 662 с.
8.
Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності : навч. посіб. /
М.А. Йохна, В.В. Стадник. – К. : Академія, 2005. – 400 с.