Экономические науки / 13. Региональная экономика

 

Л.П. Казьмір, О.В. Кушнірецька,

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів

Г.В. Козій

Кіцманський технікум
Подільського державного аграрно-технічного університету

 

Роль малих міст в активізації розвитку
сільських територій

 

Малі міста (міста з населенням до 50 тис. осіб) становлять 75 відсотків загальної кількості міст в Україні, значна їх частина є центрами адміністратив­них районів. Малі міста відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі та забезпеченні розвитку національної економіки України [1].

Проблеми розвитку міст і сільських територій виникли в Україні задовго до початку ринкових реформ: в умовах планової економіки на тлі домінування галузевого підходу до управління соціально-економічним розвитком і централізованого розподілу ресурсів органам виконавчої влади не вдавалось забезпечувати належне задоволення місцевих потреб. Радикальні економічні перетворення останніх років призвели до загострення цих проблем, що, в свою чергу, вимагає не просто розробки нових ефективних підходів до їх вирішення, а модернізації всієї системи управління розвитком територіальних суспільних систем з врахуванням сучасних викликів як національного так і глобального рівнів.

Важливим орієнтиром для такої модернізації є досвід країн-членів Європейського Союзу.

Аналіз наукових публікацій і кращих зразків практичної діяльності органів управління економічним розвитком у країнах Євросоюзу свідчить про: 1) формування в них нової концепції управління, що базуються на пріоритеті людини, стратегічній орієнтації на розвиток місцевого самоврядування та на інноваційному підході до розвитку підприємництва; 2) суттєве зближення методів стратегічного та просторового планування на регіональному, субрегіональному і локальному рівнях, що сприймається сьогодні як ефективний засіб формування міждисциплінарної платформи для розробки комплексної політики економічного розвитку, захисту навко­лиш­нього середовища та соціальної єдності на всіх рівнях.

У сучасних теоріях активізації місцевого розвитку чимало уваги приділяється ролі малих міст [5] та аналізу самої природи сільсько-міських відносин [6]. Одним із ключових напрямів подолання занепаду села сьогодні прийнято вважати посилення соціально-економічних зв’язків міст з навколишніми сільськими територіями, а також диверсифікацію економічної діяльності в сільській місцевості й розширення можливостей несільсько­господарської зайнятості сільських мешканців.

За останні роки українські вчені суттєво поглибили вивчення проблем активізації розвитку сільських територій, що можна трактувати як поступове входження досліджень за цим напрямком у загальноєвропейський контекст. Сьогодні все частіше наголошується, що стратегічною метою економічної і соціальної політики на селі має стати "забезпечення комплексного, багатофункціонального розвитку сільських територій, за якого зростала б їх роль як просторової бази не лише сільськогосподарського виробництва, а й несільськогосподарських видів діяльності, а також сприятливого середовища проживання"[3].

Орієнтація на ендогенні (внутрішні) чинники активізації регіонального і місцевого економічного розвитку суттєво актуалізує необхідність гармонізації взаємозв’язків сільських територій і міст (у тому числі й малих) як частин одного цілого – регіону (чи конкретного адміністративного району).

У зв’язку з цим нагадаємо, що ще у 1980-х роках при розробці рекомендацій щодо активізації розвитку села у науковій літературі наголошувалось на доцільності включення до розгляду не лише сільської місцевості, а й так званих "агропромислових міст" (фактично – малих міст) та селищ міського типу, які переважно були центрами адміністративних районів і значною мірою повинні були забезпечувати виробниче і соціально-побутове обслуговування сільських мешканців. Відтоді досить популярними стали слова Т.І. Заславської про те, що сільська місцевість, якщо її розглядати без зв’язку із малими містами і селищами, – "це система, позбавлена головного елемента, свого роду "вершник без голови"[4, с. 15].

На наш погляд, і сьогодні малі міста можуть суттєво сприяти активізації соціально-економічних трансформацій у сільській місцевості, тобто виступати в ролі своєрідного каталізатора розвитку сільських територій. Для цього у програмах розвитку малих міст необхідно передбачити виділення таких стратегічних напрямів:

1)      розвиток сфери життєзабезпечення та виробництва;

2)      модернізація системи управління розвитком міста;

3)      формування сприятливих організаційних передумов для активізації економічного розвитку не лише самих міст, а й навколишніх сільських територій.

Серед заходів, що повинні здійснюватися за двома останніми напрямами, на особливу увагу заслуговують: впровадження інноваційних підходів до управління та використання новітніх управлінських технологій і методів (зокрема, таких як бенчмаркінг, форсайт, контролінг, територіальний маркетинг тощо), організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з управління місцевим розвитком, координація діяльності органів управління та громадських організацій на різних територіальних рівнях; всебічне сприяння продуктивній зайнятості місцевого населення та субрегіональній і локальній співпраці за різними напрямами, кластеризація місцевої економіки тощо.

Враховуючи зростання ролі та значення регіонального рівня управління в сучасній економіці та об’єктивну складність управлінських проблем на регіональному рівні, вважаємо що питання формування сучасної концепції активізації розвитку сільських територій і малих міст саме на рівні окремих регіонів вимагають особливої уваги, а дієвим інструментом вирішення відповідних проблем та засобом підвищення відповідальності регіональних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування є регіональні програми [2]. Варто наголосити, що при розробці відповідних програм слід неодмінно враховувати існуючу регіональну диференціацію значущості малих міст для розвитку навколишніх сільських територій.

Література:

1.        Державна цільова програма підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011 – 2015 роки. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1090-2010-%EF

2.        Казьмир Л.П. Региональные программы как инструмент активизации социально-экономического развития малых городов: модернизационный контекст / Л.П. Казьмир, М.И. Мельник. – [Электронный ресурс ]. – Режим доступа: http://www.rusnauka.com /35_OINBG_2012 / Economics /13_121247.doc

3.        Малік М.Й. Концептуальні засади розвитку сільських територій / М.Й. Малік, В.А. Пулім. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://baitas.lzuu.lt/~mazylis/ julram/8/156.pdf

4.        Методология и методика системного изучения советской деревни / под. ред. Т.И. Заславской и Р.В. Рывкиной. – Новосибирск: Наука, 1985. – 165 с.

5.        Courtney P. The role of small towns in the local economy and some implications for development policy / P. Courtney, А. Errington // Local Economy. – 2000. – No 15. – P. 280 – 301.

6.        Funnell D.C. Urban-rural linkages: Research themes and directions / D.C. Funnell // Human Geography. – 1998. – No 70. – P. 267 – 274.