Коліщук М.І.

Науковий керівник  - Полагнин Д.Д., асистент

Буковинський державний фінансово-економічний університет

м. Чернівці

 

Шляхи вдосконалення управління валютними ризиками комерційних банків

 

Удосконалення системи нагляду та управління ризиками є запорукою забезпечення стабільного та ефективного функціонування всієї банківської системи. Майже в усіх країнах світу банки наражаються на одні й ті самі ризики, незалежно від використання тих чи інших фінансових інструментів або їх складності. Причина полягає в тому, що основу всіх банківських ризиків становлять ринковий, кредитний та операційний ризики, які можуть суттєво трансформуватися залежно від характеру банківського бізнесу, національних умов тощо, але їх економічна природа залишається незмінною. Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі.

Проблеми пов’язані  удосконаленням управління валютними ризиками в банках присвячено чимало наукових праць, зокрема Е.Ріда, П.Роуза, С.Хьюса, В.І.Міщенко, М.Г.Дмитренко, І.Ю.Івченко.

Обмінні курси валют формуються під впливом низки чинників, які зумовлюють їх коливання як у короткостроковому, так і в довгостроковому аспектах. У довгостроковому періоді визначальну роль відіграють макроекономічні фактори: торговельний і платіжний баланс; паритет купівельної спроможності; стан фондового та грошового ринків країн; різниця в рівнях інфляції в країнах походження валют, що обмінюються; політичні фактори та правила регулювання національних валютних ринків.

Для банку основною метою проведення власних обмінних валютних операцій є одержання прибутків від різниці між курсами купівлі та продажу валюти. Проводячи валютні операції за рахунок клієнтів, банк уникає ризику, пов’язаного зі зміною валютних курсів, на який у такому разі наражається клієнт. Ця обставина спонукає банки розширяти спектр пропонованих послуг у сфері валютного обслуговування клієнтів. Показовим є той факт, що нині все більше банківських операцій з іноземною валютою проводиться з коштами клієнтів, тоді як раніше в структурі валютних операцій великих міжнародних банків переважали власні операції.

В Україні діяльність на валютному ринку регулюється Національним банком України через ліцензування валютних операцій та встановлення обов’язкових нормативів, зокрема запроваджено нормативи відкритої валютної позиції. Для запобігання можливості валютних спекуляцій з боку комерційних банків НБУ не лише контролює додержання ними встановлених нормативів відкритої валютної позиції, а й суворо обмежує перелік операцій, які банки можуть здійснювати власним коштом[1].

Управління валютним ризиком включає проведення його аналізу, оцінку можливих наслідків та вибір методу страхування. Початковим етапом процесу управління валютним ризиком є його ідентифікація й вимір з наступним аналізом для прийняття управлінських рішень. Суттєве місце в попередженні й зниженні валютного ризику посідає проведення фундаментального аналізу, який базується на вивчені дій фундаментальних факторів, які надають рух валютним курсам. У фундаментальному аналізі валютних ризиків істотне значення має встановлення індикаторів, що дозволяють оцінити рівень економічного росту в країні і їх вплив на валютний курс і валютний ризик. При оцінці макроекономічної ситуації в країні варто врахувати політичні фактори і політику валютних курсів, що проводиться державою[3].

Аналіз методів управління валютним ризиком та валютною позицією, які застосовуються в сучасних банках, дає можливість виокремити дві основні групи: управління валютною структурою балансу та хеджування валютного ризику. 

Суть першої групи методів полягає у впливі на валютну структуру балансу з метою обмеження наслідків переоцінки валютних інструментів. До цих методів належать: структурне балансування валютних потоків за сумами та строками; проведення кон­версійних операцій; зміна строків валютних платежів (виперед­жання та відставання); дисконтування платіжних вимог в іноземній валюті тощо[2].

Методика хеджування передбачає створення захисту від валютних ризиків укладанням додаткових строкових угод щодо іноземної валюти, які можуть компенсувати певні фінансові втрати за балансовими статтями внаслідок зміни валютного курсу. Хеджування здійснюють за допомогою проведення таких операцій, як форвардні валютні угоди, валютні ф’ючерси та опціони, валютні своп - контракти, опціони, а також різних ком­бінацій типу подвійний форвард, валютний своп та інші, які відрізняються за характеристиками та механізмами функціонування [4] .

У практичній діяльності банків вказані методи дуже часто переплітаються між собою, використовується не один з них, а кілька методів одразу, що дає змогу уникнути валютних ризиків та сформулювати власну систему ризик-менеджменту в банку.

Один з основних методів вимірювання валютного ризику, відомий як Value at risk (VAR), став особливо широко застосовуватися в останні кілька років і сьогодні використовується як основний міжнародними банківськими організаціями (BIS, наприклад) при встановленні нормативів величини капіталу банку щодо ризику його активів.

В основі розрахунку VAR лежить визначення одноденної мінливості (волатильності) валютних курсів, тобто того наскільки за день можуть змінюватись валютні курси.

Отже, неврахування валютних ризиків може звести нанівець всі сподівання отримати прибуток або ж призвести до значних втрат і збитків у банку. Вміле управління валютними ризиками значно знижує рівень ризикованості валютних операцій банку. Але на сьогодні, на жаль, не існує одного,  найбільш ефективного методу мінімізації валютного ризику. Страхування валютних операцій банку повністю не усуває ймовірність високого ризику, хоча значно зменшує його вплив і є ефективним способом захисту від не передбачувальних та неконтрольованих ринкових змін.

 

Список використаних джерел

1. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку : [підручник]/Примостка Л.О. - [2-ге вид., доп. і перероб.] - К.:КНЕУ,2004. - 486с.

2. Ющенко В. А.  Управління валютними ризиками: [навч. посібник] / В. А. Ющенко В. І. Міщенко. – К. : Товариство“Знання”, КОО, 1998. – 444 с. 3.

3. Система оцінки ризиків [Електронний ресурс ] : методичні вказівки з інспектування банків :[затв. Постановою Правління НБУ № 104 від 15.03.2004]. - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua

4. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс] : інструкція : [затв. Постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001 р.]. - Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua