“Экономические науки”\ 3.Финансовые отношения.

Студентка Беринда Діана Анатоліївна

Науковий керівник: асист. Кацеруба Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Державний аудит ефективності як складова державного фінансового контролю

Актуальність теми. Запорукою результативності проведення економічних реформ є контроль законності, доцільності та ефективності формування, розподілу та використання державних фінансових ресурсів з метою задоволення потреб суспільства. Незважаючи на те, що система державного фінансового контролю в Україні функціонує вже досить тривалий час, її подальший розвиток та реформування залишаються актуальними, оскільки лише за останні роки кількість бюджетних правопорушень, випадків нецільового та неефективного використання державних коштів істотно зросла. Незалежну думку про цільовий характер та ефективність витрачання державних коштів покликана сформувати така складова системи державного фінансового контролю, як зовнішній незалежний фінансовий контроль, в межах якого виокремлюють цільовий контроль, контроль законності та державний аудит ефективності. Розвиток організаційних засад функціонування системи державного аудиту ефективності, удосконалення видів і методів проведення контрольно-аналітичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання державних фінансових ресурсів сьогодні набуває особливої актуальності.

Аналіз останніх публікацій. Розробкою цієї проблеми в Україні займалися такі вітчизняні спеціалісти, як: І. Стефанюк, С. Дзюба, М. Рубан, Г. Давидов та І. Іванова. Цікавими є обґрунтування цієї проблеми російськими економістами: В. Двуреченських, М. Погосяна, С. Степашина, Є. Чегринеця, Ю. Чернавіна, С. Шохіна та ін.

Мета дослідження. Аналіз практичних, теоретичних і правових основ аудиту ефективності як форми державного фінансового контролю в Україні.

Виклад основного матеріалу. Аудит ефективності - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають [1].

Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу:

– нормативно-правових актів, розрахунків та обґрунтувань, методичних

документів, видань і публікацій щодо напряму діяльності, стосовно якої проводиться аудит ефективності;

– результатів раніше здійснених контролюючими органами контрольних

заходів;

– показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

– даних порівняння фактично досягнутих результативних показників із запланованими в динаміці за кілька років, а також з вітчизняним і зарубіжним досвідом за напрямом діяльності аудиту ефективності, тощо;

– даних інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб.

Органи, які займаються проведенням аудиту ефективності, є державні органи, наділені повноваженнями, які проводять державний аудит органів державної влади. В Україні органами державного аудиту є Рахункова палата України й Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до Закону України "Про Рахункову палату" з метою реалізації завдань покладених на Рахункову палату щодо визначення ефективності та доцільності витрат державних коштів і використання державного майна розроблена Методика проведення аудиту ефективності використання державних коштів.

Дана методика створена з урахуванням положень Міжнародних стандартів аудиту INTOSAI та використовується під час організації та проведення аудиту ефективності за всіма напрямками діяльності Рахункової палати.

Методикою визначені загальні правила та процедури, які необхідно виконувати під час проведення аудиту ефективності державних коштів та визначено поняття аудиту ефективності використання державних коштів[2].

Об’єкт аудиту ефективності включає контроль за всіма рішеннями, що приводять до певних фінансових операцій: ними стають не лише фінансові кошти і майно держави, їх облік і обіг, а й перевірка нормативних правових актів, експертиза фінансових та інших результатів, досягнутих у ході виконання бюджету; оцінка прогнозів і напрямків розвитку як окремих галузей економіки і регіонів, а й країни в цілому. Аудит ефективності має загальнодержавний характер, який проявляється в основній меті – надання незалежної інформації громадянам.

Метою аудиту ефективності є не лише оцінка існуючого стану об’єктів контролю, а й прогноз розвитку цього стану та підготовка рекомендацій для вирішення виявлених проблем у бюджетів окремих регіонів та країни в цілому.

Процес аудиту ефективності поділяється на три етапи: підготовчий етап, проведення аудиту, завершальний етап.

На підготовчому етапі здійснюється вибір об’єкта, визначення мети аудиту, вибір інформації та систематизація її, складання плану перевірки, обробка інформації об’єкта аудиту, підготовка даних і показників до аудиту.

Дослідний етап процесу аудиту включає вибір методу аудиту, визначення показників, визначення ступеня ефективності, дослідження проблем, які заважають ефективності.

Підсумковий етап аудиту ефективності складається з наступних стадій: загальна оцінка результатів аудиту, розробка пропозицій, розробка заходів щодо вирішення виявлених проблем, обговорення результатів аудиту, оформлення аудиторського звіту, реалізація результатів аудиту[3].

Враховуючи необхідність трактування сутності державного аудиту ефективності як системи взаємозв’язків між контролюючим та підконтрольними суб’єктами, виникає необхідність впорядкування функціонально-цільового забезпечення цієї системи (мета, суб’єкт, об’єкт, завдання, принципи, функції, види), тобто застосування структурного підходу. Поряд з цим з метою врахування всіх відносин, що виникають між суб’єктами державного аудиту ефективності в процесі ініціювання, проведення та користування результатами контрольних заходів на всіх етапах здійснення контрольно-аналітичних процедур, слід використовувати процесний підхід. В такий спосіб, обґрунтована об’єктивна необхідність поєднання структурного та процесного підходів при дослідженні засад організації державного аудиту ефективності в Україні.

Висновок. Аудит ефективності, безумовно, є важливою складовою державного фінансового контролю і правильна його організація дозволить не тільки контролювати використання бюджетних коштів, а й значно їх економити, враховуючи недоліки, виявлені аудитом.

Література:

1. Постанова КМУ Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетних програм від 10 серпня 2004 р. N 1017 м. Київ ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 361 від 25.03.2006 ).

2. Акєнтьєва О.Б. Аудит ефективності і державний фінансовий контроль: їх зв’язок та відмінності / О.Б.Акєнтьєва , К.В.Дзюба, О.В.Іванська // Науковий прогрес на рубежі тисячоліть. – 2011. –№11. – С. 56-64.

3. Дорошенко О.О. Організація аудиту ефективності бюджетних програм/О.О.Дорошенко//Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2010. –№7. – С. 1-15.

4. Олексіч Ж.А. Науково-методичні засади організації системи державного аудиту ефективності в Україні/ Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”, Суми. – 2013.