Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

доктор економічних наук, професор Щекович О. С., Голобородько Т.В., Саратовська О.О.

Криворізький Національний Університет, Україна

Визначення факторів ефективного управління фінансово-господарською діяльністю підприємств легкої промисловості

Легка промисловість, яка ще зовсім нещодавно була потужним джерелом надходження коштів до бюджету, сьогодні знаходиться в складному становищі. Одна з найважливіших галузей промисловості, яка завжди була сильною, зараз гине, і цим стурбовані багато провідних фахівців. Багато підприємств, що мали в минулому світове значення зараз скоротили обсяг виробництва або оголошені банкрутами. Галузь легкої промисловості, продукція якої спрямована на якісне задоволення індивідуальних потреб споживачів, є суттєвим та необхідним сегментом виробничого комплексу України, виступає одним з показників добробуту населення країни та забезпечує значні надходження до бюджету. Вагомий економічний статус легкої промисловості безпосередньо впливає на загальний рівень національної економіки та сприяє зайняттю гідного місця країни в системі світового господарства.

Для ефективної діяльності підприємства в умовах конкурентного середовища необхідне формування організаційно-економічного механізму на базі систематичного вивчення ринку, та дослідження потреб споживачів. Це потребує детального аналізу системи стратегічного управління підприємствами, адаптованої до проблем розвитку економіки України, її трансформації на ринкових засадах та формування стратегічних поглядів щодо покращення діяльності підприємств, які б відповідали підприємницькому середовищу в різних галузях виробничого комплексу.

Фінансовий стан підприємства характеризується широким колом показників, які в сукупності визначають надійність його як ділового партнера. Одним з важливих компонентів фінансово-господарської діяльності підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, необхідних для розвитку виробництва. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, тим стабільніше його фінансове становище. Таку фінансову базу для стабільної поточної діяльності підприємства в ринковій економіці створює зростання прибутку. При цьому важлива не тільки загальна маса прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва.

Ще одним фактором управління фінансово-господарської діяльності підприємства є оптимальний склад і структура активів, а також правильний вибір стратегії керування ними. Якщо підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може пустити більше капіталу в обіг, і, отже, отримати більше прибутку. Але одночасно зростає ризик неплатоспроможності підприємства і зупинки виробництва через недостатність запасів.

На сучасному етапі господарювання підприємства змушені розвиватися в постійно мінливих умовах. Тому найбільш стійкими будуть ті підприємства, які мають можливість при необхідності залучити позикові кошти та повернути їх у встановлені терміни, тобто можуть бути кредитоспроможними.

Фінансово-господарська діяльність підприємств легкої промисловості знаходиться під впливом різнорідних фінансово-економічних процесів, суттєвий вплив на які в сучасних умовах має загальноекономічне середовище.

У економічній літературі наводиться аргументація про те, що в класичній ринковій економіці лише третина причинно-наслідкових факторів банкрутства підприємств чи суттєвого зниження їх фінансово-економічної стійкості припадає на зовнішні фактори, - решту пов’язуються з внутрішніми чинниками діяльності. На фінансово-економічну стійкість підприємств легкої промисловості сучасне зовнішнє середовище чинить більший вплив. Глобалізаційні і макрофактори (кон’юктура ринку) диктують умови діяльності сучасного підприємства. Оскільки доцільна і збалансована структура економічних ресурсів все ж дозволяє мінімізувати чи пом’якшити негативну дію зовнішніх факторів на стійкість економічної одиниці, визначення границь фінансової стійкості підприємства відноситься до числа найбільш важливих економічних факторів. Ефективність управління фінансово-господарською діяльністю підприємств легкої промисловості безпосередньо залежить від ланцюга управлінських рішень: оперативних, тактичних і стратегічних.

Досвід підприємств легкої промисловості свідчить, що сприяти їх функціонуванню можна лише шляхом поєднання, узгодження, комбінування різних форм, методів, засобів регулювання та забезпечення. Головними серед них є: фінансово-кредитне забезпечення, яке передбачає прямі гарантовані позики, цільове субсидіювання, пільгове кредитування, гарантії перед кредитними інститутами, цільове бюджетне фінансування, створення різних кредитно-фінансових та інвестиційних організацій; сприятлива податкова політика, що включає формування системи пільгового оподаткування, вилучення амортизаційних відрахувань з об'єктів оподаткування; інформаційно-консультативне забезпечення, надання консультативної допомоги з усіх питань становлення і функціонування відповідних структур бізнесу; організаційно-управлінське забезпечення в інвестиційній та інноваційній сферах.

Отже, для ефективної діяльності підприємств в умовах конкурентного середовища необхідне формування організаційно-економічного механізму на базі систематичного вивчення ринку та дослідження потреб споживачів. Одним із найважливіших компонентів фінансово-господарської діяльності підприємств легкої промисловості є наявність у нього фінансових ресурсів, необхідних для розвитку виробництва.

Література:

1. Бородиня О.Г. Тягар легкої промисловості / Бородиня О.Г.// Діловий вісник. - Київ: 2010. - № 12. - С.14-15.

2. Пансков В.Г. Фінансова стабілізація в економіці. – 2011р. – 287с. 

3. Рибчак В.І. Світовий досвід державного регулювання підприємств малого бізнесу/ Рибчак В.І.//Науковий вісник НЛТУ України.-2010.-№16.-С.441-445.