Московчук Н.О.

Науковий керівник Климчук А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Дослідження підходів до сутності та структури життєвого циклу підприємства

 

Виживання підприємства у навколишньому середовищі є дуже гострою проблемою в Україні, враховуючи сучасний етап формування ринкових економічних відносин. Підприємство, як  система, незалежно від форми власності, галузі та масштабів діяльності, підпорядковується циклічним законам життєдіяльності. Можливість модифікуватись, переходити на вищі стадії розвитку або ж, навпаки, потрапляти у кризові становища, потребує від підприємства зміни цілей, стратегій та способів їх реалізації. Вивчення та врахування теоретичних, практичних процесів циклічності розвитку підприємства дозволить зацікавленим особам передбачати їх стан у майбутньому, керівникам приймати обґрунтовані управлінські рішення.

Проблематику життєвого циклу підприємства вивчали чимало науковців, а саме: Д. Ліппіт та В. Шмідт, І. Адізес, Л. Грейнер, Д. Міллер та П. Фрізен, Д. Кац та Р. Канн, Б. Мільнер, С. Корягіна, Г. Широкова, Г. Козаченко, О. Шацька та ін. варто зазначити, що кожен автор, який досліджував чи досліджує теорію життєвого циклу підприємства дещо посвоєму трактує об’єкт дослідження. тому для означення поняття життєвого циклу підприємства та конкретизації розуміння зазначеної категорії було узагальнено підходи різних авторів до визначення сутності поняття «життєвий цикл підприємства» (табл. 1) [4].

Табл.1.

Трактування поняття «життєвий цикл підприємства»

Автор

Означення

І. А. Бланк

Життєвий цикл – загальний період часу від початку діяльності підприємства до природного припинення його існування або відродження на новій основі (з новим складом власників і менеджерів, з принципово новою продукцією, технологією тощо)

Г. О. Козаченко

Життєвий цикл – сукупність етапів діяльності системи, що послідовно змінюють один одного, і кожний з яких характеризується певною метою діяльності і станом як великої виробничо-фінансової системи в цілому, так і її структурних одиниць, особливою формою організаційного механізму, що реалізує досягнення стратегічних та оперативних цілей діяльності системи

Б. З. Мільнер

Життєвий цикл – передбачувані зміни з визначеною протягом часу послідовністю станів

С. В. Корягіна

Життєвий цикл – сукупність стадій, що створюють закінчене коло розвитку протягом певного проміжку еволюції підприємства, після якого його цінності й напрями діяльності можуть принципово змінюватися

 

Вдалим, на наш погляд, є й таке визначення – життєвий цикл розглядається як сукупність етапів діяльності системи, що послідовно змінюють один одного, і кожний з яких характеризується певною метою діяльності і, особливою формою організаційного механізму, що реалізує досягнення стратегічних та оперативних цілей діяльності системи.

        У різних джерелах дослідники розрізняють від трьох до десяти стадій життєвого циклу організації. Розглянемо декотрі із них (табл. 2). За основу беремо класичний життєвий цикл, в якому виділяють чотири етапи: створення, ріст, зрілість і занепад. [3]

Табл.2.[1]

Етапи життєвого циклу підприємства

Автор

Класичні етапи життєвого циклу

1. Створення

2. Ріст

3. Зрілість

4. Занепад

Запропоновані етапи життєвого циклу підприємства

І.А. Бланк

1.Народження

2. Дитинство

3. Юність

4.Рання зрілість

5.Кінцева зрілість

6. Старіння

С.В. Корягіна

1. Створення

2. Ріст

3.«Стійка”» зрілість

4. «Паразитична»

зрілість

5. Занепад

Б.З. Мільнер

1.Народження

2. Дитинство

3. Юність

4. Рання зрілість

5. Розквіт

6. Повна зрілість

7. Старіння

8. Оновлення

І. Адізес

1. Виходжування

2. Етап немовляти

3. Швидкий ріст

4. Юність

5. Розквіт

6. Стабільність

7. Аристократизм

8. Рання

бюрократизація

9. Бюрократизація

10. Смерть

Основні положення у тлумаченні першого етапу життєвого циклу підприємства у працях збігаються. На цьому етапі (створення, народження або виходжування) підприємство перебуває у стані ідеї, тобто:

– визначаються основні напрями діяльності (види продукції, ринки збуту тощо);

– плануються обсяги матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, необхідних для функціонування підприємства;

– відбувається інвестування коштів у започаткування діяльності підприємства;

– проходить реєстрація підприємства згідно з чинним законодавством конкретної країни.

Другий етап життєвого циклу підприємства переважно поділяють на дві частини. До першої частини входить етап дитинства або стадії немовляти; до другої – етап юності Пропонуємо спільні і відмінні риси «дитинства» та «юності» підприємства:

– під час «дитинства» підприємство закріплюється на окремих сегментах ринку, а під час «юності» має можливість виходити на нові сегменти;

– зростають обсяги реалізації товарів чи послуг;

– збільшуються витрати, зокрема, на створення оборотного капіталу;

– від «дитинства» до «юності» спостерігається поступовий рух від збитковості до прибутковості; на стадії «юності» на підприємство додатково залучаються наймані менеджери, кваліфіковані робітники;

– високий рівень ризику, хоча в «юності» ймовірність банкрутства є меншою приблизно на 20%;

– залучені кошти переважають над власними.

Третій етап життєвого циклу вважається найменш проблемним для підприємства і для нього властиво:

– стабільне становище на ринку та освоєння його нових сегментів;

– максимальні обсяги реалізації товарів чи послуг і, відповідно, високі прибутки;

– низький рівень ризику;

– низький рівень залежності від позикових коштів;

– можливість регіональної диверсифікації під час ранньої зрілості і галузевої диверсифікації під час пізньої зрілості;

– наявність чіткої організаційної структури;

– витрати на інновації від ранньої до пізньої зрілості знижуються;

– в період ранньої зрілості використовується більше методів збутової політики, ніж в період пізньої зрілості.

Основною відмінністю періоду кінцевої зрілості, аристократизму, або «паразитичної зрілості» від ранньої зрілості є те, що керівництво підприємства зосереджене на минулих досягненнях, а не на майбутніх перспективах. Це проявляється в меншій увазі до маркетингової політики та у відсутності відповідних дій на зміни у внутрішньому і зовнішньому середовищі.

Для четвертого етапу життєвого циклу характерний поступовий занепад підприємства. На цьому етапі переважно виділяють два періоди. До першого періоду належить етап старіння, ранньої бюрократизації та бюрократизації . До другого періоду відносять етап смерті. Для періоду старіння характерно:

– зменшення обсягів продажу товарів чи послуг;

– зниження частки ринку, втрата частини клієнтів;

– зниження прибутку;

– порушення фінансової стійкості;

– високий рівень ризику;

– консерватизм у веденні бізнесу;

– поступово втрачається можливість щодо формування ресурсів, необхідних для функціонування підприємства;

– виникає неузгодженість у роботі підрозділів підприємства.

Під час виходу, всі негативні наслідки періоду старіння посилюються – підприємство отримує збитки, втрачає свою частку ринку, спостерігається згортання діяльності У цей період можна ліквідувати підприємство або істотно оновити напрями діяльності, залучивши при цьому необхідний обсяг інвестиційних коштів і вийти на новий цикл життя підприємства [2].

Отже, застосування концепції життєвого циклу в сучасних економічних умовах набуває особливого значення. Життєвий цикл використовується для пояснення того, як підприємство проходить через етапи народження чи формування, росту, зрілості й спаду. У період занепаду підприємство може змінити напрям своєї діяльності і знову вийти на новий цикл. Для кожного етапу характерними є різні підходи щодо управління ресурсами підприємства, а також по-різному сприймають це підприємство споживачі, постачальники, кредитори, а успіх діяльності підприємства залежить від ступеня погодженості різних стадій основних життєвих циклів.

 

Література:

1. Гудзь О.І Аналізування сучасних підходів до сутності і структури життєвого циклу підприємства // Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Menegment/2011_714/09.pdf

2. Корягіна С.В. Економічна оцінка та планування життєвого циклу розвитку підприємства: Автореф. канд. екон. наук: спец. 08.06.01 / С.В.Корягіна. – Львів: Вид-во НУ “Львівська поліехніка”, 2004. – 21 с.

3. Котлер Ф.. Маркетинг менеджмент: Экспресс-курс / Ф.Котлер; [пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского]. – СПб: Питер, 2001. – 496 с.: ил. – (Серия “Деловой бестселлер”)

4. Матюшенко О.І. Життєвий цикл підприємства: сутність, моделі, оцінка // Економіка та управління підприємствами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pekon/2010_4/82-91.pdf