Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Ковтуненко Ю.В.

аспірант кафедри обліку, аналізу і аудиту

Одеський національний політехнічний університет

ПАРТНЕРСЬКІ ВІДНОСИНИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ РОЗРОБОК ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Головним чинником інноваційного розвитку сучасного промислового підприємства є комерціалізація його інноваційних розробок. Під комерціалізацією більшість науковців розуміють процес, пов'язаний з практичним використанням результатів наукових досліджень і розробок за рахунок виведення на ринок нових або поліпшених продуктів, послуг або процесів з отриманням комерційного ефекту . [1-2].

Як й кожний процес, процес комерціалізації складається з певних етапів. Основними етапами комерціалізації з урахуванням їх послідовності є [1-3]:

1. Збір інформації, необхідної для процесу комерціалізації.

2. Оцінка наявності необхідних ресурсів щодо процесу комерціалізації.

3. Пошук шляхів фінансування (власні кошти, залучене зовнішнє фінансування).

4. Пошук потенційних партнерів (консультантів, постачальників ресурсів, інвесторів, спонсорів тощо).

5. Вибір форми комерціалізації.

6. Вибір методу комерціалізації.

7. Дослідження ринку збуту інноваційної продукції.

8. Вибір цільового ринку збуту.

9. Формування та запуск маркетингової програми (реклама, PR тощо).

10. Формування ціни продукції.

11. Формування каналів збуту.

12. Оцінювання економічної ефективності комерціалізації.

Кожний етап процесу комерціалізації з метою його ефективного здійснення потребує організаційного, інформаційного, фінансового, ресурсного, правового та іншого забезпечення. Самостійне здійснення промисловим підприємством процесу комерціалізації інноваційних розробок потребує від підприємства наявності певного набору ресурсів (матеріальних, фінансових, людських та ін.), які забезпечують своєчасну реалізацію кожного його етапу. Однак сучасна діяльність промислових підприємств відбувається в умовах обмеженості ресурсів. Основним джерелом поповнення нестачі певного виду ресурсів є ,перш за все, зовнішнє середовище, в якому функціонують інші підприємства та організації, діяльність яких спрямована на постачання необхідних промисловому підприємству ресурсів. Кожний етап процесу комерціалізації має свої особливості та відповідно потребує певного набору ресурсів ,нестачу яких можливо поповніти за рахунок партнерів.

Крім підприємств та організацій партнерами промислового підприємства можуть бути органи державної влади (в рамках державних програм), наукові організації, академічні установи, ВНЗ.

В сучасних умовах значна увага приділяється ролі ВНЗ, як стратегічного партнера інноваційної діяльності промислових підприємств. Поєднання високої якості послуг та їх доступної вартості надає ВНЗ перевагу по відношенню до інших учасників ринку (потенційних партнерів). Однак, існує ціла низька питань відносно організаційно-правової форми такої співпраці, що ускладнює прискорення її процесу.

Найбільш поширеними економіко-правовими формами партнерських зв’язків є: виробнича кооперація, підрядне виробництво, спільне підприємство, ліцензійна угода, договори на передачу «ноу-хау», угоди про встановлення прямих зв'язків, франчайзинг, аутсорсинг, стратегічні альянси кластери, виробничі асоціації, співтовариства фахівців практики, міжсекторне соціальне партнерство, державно-приватне партнерство, технологічна платформа, бізнес-інкубатори та ін..

Спільне підприємство є найбільш поширеною формою співпраці промислових підприємств та ВНЗ. Спільне підприємство - це організаційна форма підприємства, заснованого за Законами України на базі об’єднання майна різних форм власності (так звана змішана форма власності). Спільні підприємства, як правило мають форму господарських товариств, тобто є суб’єктами права колективної власності. Засновниками спільних підприємств можуть бути юридичні особи і громадяни України, інших держав[4]. Частка об’єднаного майна кожного з партнерів залежить від визначення авторських прав на інноваційну розробку промислового підприємства: авторське право належить промисловому підприємству; сумісне право власності; повна передача права власності. Тому необхідною передумовою процесу комерціалізації є визначення авторських прав на інноваційну розробку промислового підприємства. Цей етап визначає основу відносин між промисловим підприємством та його партнерами, що приймають участь у процесі комерціалізації інноваційних розробок та також потребує організаційного, фінансового, правового та ресурсного забезпечення, що може вимагати створення партнерських відносин при нестачі власних ресурсів.

Таким чином, партнерські відносини при нестачі певних видів ресурсів є необхідною умовою ефективної комерціалізації інноваційних розробок промислового підприємства на різних етапах цього процесу, крім того можуть виникати та створювати необхідні передумови процесу комерціалізації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лихолетов А. В. Стратегии, модели и формы коммерциализации объектов интеллектуальной собственности / А. В. Лихолетов, В. В. Лихолетов, М. А. Пестунов // Вестник Челябинского государственного университета. Экономика. – 2009. – Вып. 20,№ 9 (147). – С.19-27

2. Ступнікер Г. Л. Комерціалізація інтелектуальної власності як інструмент управління інтелектуальним капіталом / Г. Л. Ступнікер // Економічний простір. – 2008. – № 15. –С. 163-170

3 Федулова Л.І. Комерціалізація технологій / Л.І.Федулова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006.- №3.- С. 27-30.

4 Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 р. - №40- ІV // Відомості Верх. Ради України. – 2002. - №36.ст. 266