Вискребенцева Н. С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Етика і психологія правової діяльності

Термін «етика» походить від давньогрецького «ethos», яке означало місце перебування, спільне житло. Згодом у слові «етос» почало переважати інше значення: звичай, вдача, характер. Античні філософи використовували його для позначення усталеного характеру того або іншого явища.

Спеціалісти, що мають по роду занять справу з людьми, сприймаються з боку позитивних або негативних людських якостей. Зокрема, кожний, хто силою обставин утягується в рольове спілкування з посадовою особою, очікує від нього не тільки кваліфікованого (фахового) виконання обов'язків, але і ставлення з повагою, що накладає на працівника особливу міру моральної відповідальності, пред'являє до нього підвищені вимоги як до особистості. Вже одне це є підставою для виникнення специфічних норм поведінки, що регулюють виконання людьми професійних обов'язків. Успішне виконання професійних обов'язків передбачає поєднання кваліфікованості спеціалістів із глибоким усвідомленням відповідальності, готовністю бездоганно виконувати свій професійний обов'язок.

Професійна мораль не ізольована від загальної моралі, що панує в конкретній соціально-економічній формації. Пануюча мораль є домінуючою стосовно професійної, але вона не містить у собі специфічних норм поведінки. Тому лише на основі урахування загальноморальных вимог неможливо правильне розуміння моральних проблем тієї або іншої професійної діяльності. Зазначені норми є професійно-етичними, тому що їхнє виникнення і засвоєння не визначаються безпосередньо певними інституціональними умовами (освітою, посадою), а оволодіння ними забезпечується головним чином культурою особистості, її вихованістю.

Під етикою розуміється і практична реалізація зазначених норм, визначення поведінки людей як етичної або як неетичної. Звідси необхідно розрізняти етику як ідеал і етику як дію. Зараз мова йде не тільки про етику, але і про професійну етику. Наявність у суспільстві особливої професійної етики або моралі є одним із наслідків історично сформованого професійного розподілу праці. У багатьох випадках це вимагало навіть вироблення особливих кодексів поведінки, що включали в себе правила, норми, клятви. Все це мало за мету підтримку високого професійного рівня діяльності, престижу, соціальної цінності професії, зміцнення до неї довіри з боку суспільства. Не можна вважати випадковим, що навряд чи не найперша клятва на вірність професійним обов'язкам з'явилася ще в стародавні часи серед людей, покликаних служити людям. У силу цього професійна мораль має і велике суспільне значення. Звичайно, не кожна професія має свою особливу мораль. Можна говорити про професійну мораль лікаря, юриста, учителя, але не токаря, ткача, рибалки, сталевара та ін. Безсумнівно, і для цих професій існують відомі моральні передумови, як мінімум працьовитість, але проте ми не можемо в даному разі вести мову про особливу фахову мораль, а тільки про трудову мораль узагалі.

І мораль, і право являють собою сукупність відносно стійких норм (правил, розпоряджень), що виражають у визначеній мірі деякі загальнолюдські уявлення про справедливе і належне. Ці норми мають загальний характер, поширюються на всіх членів суспільства. Незважаючи на те, що норми права, за рідкісним винятком, написані, опубліковані, тобто офіційно проголошені державою, а норми моралі в основному живуть у суспільній свідомості, і мораль і право являють собою розгорнуті системи правил поведінки, що охоплюють практично всю сукупність суспільних відносин. Право поділяється на галузі, і норми кожної з цих галузей прийнято зводити в кодекси законів. Найважливіше розходження між мораллю і правом стосується засобу регулювання поведінки людей. Вимоги моралі підтримуються силою загальноприйнятих звичаїв, суспільної думки або особистої переконаності індивідів. Моральна санкція здійснюється засобами духовного впливу, причому не окремими людьми, наділеними якимись особливими повноваженнями, а всім колективом, соціальною групою, суспільством у цілому. Велика частина суспільних відносин регулюються одночасно нормами як права, так і моралі.

Як було сказано, етика впливає на всі сторони нашого життя. Вона сприятливо впливає на нас, тому що змушує аналізувати свої вчинки, брати на себе відповідальність за них, оцінювати власні дії, самовдосконалюватися. Чим вище фахова майстерність, тим вище етичні норми, але і чим вище етичні норми, тим вище професійна майстерність

Професійна етика вимагає непідкупності, вірності духу і букві закону, дотримання рівності всіх перед законом. Одним із гуманних принципів права є «презумпція невинності» - вимога вважати обвинувачуваного невинним доти, поки провина його не доведена судом. Етика в будь-якій діяльності проявляє себе у відповідних етичних принципах, а також в етичних нормах, що мають більш менш загальний характер. Перші - складають основу організації та діяльності служби, другі - забезпечують регулювання конкретних дій. Але і в першому, і в другому випадку вони мають бути зорієнтовані на людину, на особистість, оскільки саме її права і свободи мають пріоритет порівняно з усіма іншими інтересами і проблемами. Ці визначальні положення відображені і в Конституції України.

Література:

1. Логунова М. Соціально-психологічні чинники культури державного управління // Вісник УАДУ. - 2000. - №3. - С.295-303.

2. Тимченко Н. Професійно-етична освіта – складова фахової підготовки майбутніх службовців-митників // Вісник АМУ. - 2002. - №4. - С.133-138.

3. Бойков А. Д. Проблемы профессиональной этики адвоката / А. Д. Бойков // Адвокат. – 2004. - №5. - С. 158-216.