Педагогічні науки/2.Проблеми підготовки спеціалістів

Тарасенко А.І., Мосієнко Г.М.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З МЕТРОЛОГІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Лабораторні роботи з курсу основ метрології та електричних вимірювань мають особливе значення. Це пояснюється тим, що за визначенням, вимірювання – знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів. Вимірювання базується на експериментальних процедурах, тому ніякі теоретичні міркування або розрахунки самі по собі не можуть класифікуватися, як вимірювання. Для проведення вимірювального експерименту необхідні спеціальні технічні засоби – засоби вимірювань і, перш за все, міри, вимірювальні прилади та вимірювальні перетворювачі.

Важливість лабораторного практикуму з метрології та електричних вимірювань полягає ще і в тому, що саме в навчальній лабораторії у студентів виробляються навики роботи як колективної, так і індивідуальної праці, навики роботи по встановленому плану, навики акуратного та правильного виконання вимірювань та розрахунків, навики використання вимірювальних приладів, уміння викладати результати роботи точно, коротко та ясно. Студентам прививаються методичні навики оформлення результатів лабораторних робіт, навики роботи з технічною документацією, тобто професійно значимі уміння та навики для майбутнього інженера-педагога.

Саме в навчальній лабораторії вирішуються питання інтеграції знань, інтелектуальних та практичних умінь і навиків, формуються основні професійні якості студентів, такі як самостійність, активність, вміння аналітично мислити, переносити способи дій в нові реальні ситуації, тощо. Завдяки лабораторним роботам студенти краще засвоюють навчальний матеріал, тому що в процесі виконання лабораторних робіт багато які формули та розрахунки, які здавались абстрактними, становляться цілком конкретними. При цьому виявляється цілий ряд таких деталей, про які раніше студенти не мали ніякої уяви, але саме ці деталі сприяють розумінню складних теоретичних питань.

Важливою умовою успішного виконання лабораторних робіт являється ретельна попередня підготовка до них і чітка їх організація. Необхідно, щоб ще до приходу в лабораторію кожний учасник занять отримав уявлення про сутність процесів, що відбуваються в об’єктах дослідження, і експериментальних методів їх аналізу. Тоді він зможе свідомо і цілеспрямовано брати участь в пошуках експериментального вирішення поставлених завдань.

Традиційно установлений порядок проведення лабораторних робіт передбачає наявність в структурі операційно-пізнавального етапу, як центрального етапу, який виявляється перевантаженим цілим рядом досить трудомістких і довгочасних операцій. Саме він включає підготовку до виконання практичних завдань і їх виконання. На цьому етапі студентам повідомляється перелік задач і завдань, актуалізуються опорні знання і способи дії, формується орієнтувальна основа діяльності, організується виконання дидактичного проекту етапу роботи, виконання студентами лабораторних завдань.

Тому доцільно частину функцій операційно-пізнавального етапу винести за рамки, що обумовлені часом проведення лабораторної роботи і перенести на підготовчий етап, тобто на самостійну роботу. Тоді актуалізація опорних знань і способів діяльності, а також контрольні питання для перевірки сформованості опорного матеріалу можуть бути оформлені заздалегідь. При цьому, питання вхідного контролю повинні включати в себе перевірку знань основних законів, методів і способів на яких базується робота, а також принципу дії пристроїв і приладів, що використовуються при проведенні роботи. Необхідно зазначити, що вхідний контроль є діагностуючим і визначає рівень початкової підготовки студента і його готовність до проведення експериментальної роботи.

На заключному етапі лабораторної роботи після оформлення звіту, формулювання висновків і аналізу результатів роботи, проводиться підготовка до здачі звіту і отримання підсумкової оцінки за лабораторну роботу.

Контрольні питання для цього етапу роботи також можна опрацювати заздалегідь, тобто під час попередньої самостійної підготовки. Підсумковий контроль є оцінюючим і направлений на фіксацію знань, умінь і навиків, які остаточно сформувались у студента в результаті виконання лабораторної роботи.

Характер питань на заключному етапі суттєво відрізняється від тих, що використовувались при вхідному контролі. Основна їх направленість – на осмисленість отриманих результатів їх узгодження з основними теоретичними положеннями.

Враховуючи педагогічну спрямованість майбутньої професійної діяльності студентів, які навчаються за інженерно-педагогічними спеціальностями в порядок підготовки і проведення лабораторних робіт внесені необхідні доповнення. Для цього із складу бригади, якій необхідно виконати конкретну лабораторну роботу, призначається відповідальний за підготовку студентів до роботи. Відповідальний заздалегідь отримує у викладача методичні вказівки, погоджує обсяг і порядок проведення роботи, зміст звіту з лабораторної роботи, отримує консультацію з найбільш складних теоретичних та практичних питань, які характерні для даної роботи. Основні питання, на яких повинен зосередитись відповідальний, це підготовка студентів своєї бригади як в плані вивчення теоретичного матеріалу, так і в плані проведення необхідної попередньої роботи по підготовці звіту (виконання схем, таблиць, розрахунків, необхідних для проведення експериментів, тощо). Отже, студент приймає актину участь в навчальному процесі на операційно-пізнавальному етапі виконання лабораторної роботи, набуваючи необхідних умінь і навиків майбутньої педагогічної діяльності.

Таким чином, переносячи частину функцій операційно-пізнавального етапу на етап попередньої самостійної підготовки, вдається суттєво звільнити час на проведення основної експериментально-дослідницької діяльності.