2

Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Асистент кафедри педагогічної майстерності

вчителів початкових класів

і вихователів дошкільних закладів

Чумахідзе Т.Л.

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), АР Крим, Україна

Про готовність майбутніх учителів початкових класів

до організації дослідницької роботи

молодших школярів у природі

Аналіз нормативного забезпечення навчального процесу з надання вищої освіти з напряму підготовки „Початкова освіта” (освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”) і спеціальності „Початкове навчання” („освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”) у „Галузевому стандарті вищої освіти” та у його складових: освітньо-професійній програмі, освітньо-кваліфікаційній характеристиці означеної спеціальності свідчить, що у системі змістових модулів мало уваги приділяється практичним (дослідницьким) умінням майбутніх учителів початкових класів із природознавства. Зміст умінь представлено лише в загальному вигляді, а саме:

– уміння визначати методичні особливості викладання природознавства у початковій школі;

– уміння застосовувати практичні вміння й навички щодо форм, методів, прийомів, засобів викладання початкового природознавства;

– уміння використовувати активні методи у процесі вивчення природи;

– уміння керувати діяльністю молодших школярів, активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі викладання природознавства, сприяти розвитку творчої особистості молодшого школяра [1-3,5].

В освітній програмі „Довкілля” (інтеграція змісту природничо-наукової освіти) розробники (В. Ільченко, К. Гуз) акцентують увагу на формуванні рис людини-дослідника, яка на відміну від спостерігача здатна змінювати ситуацію для одержання запланованого результату і брати на себе відповідальність за нього [4].

Готовність студентів до організації дослідницької роботи молодших школярів у природі – це складна органічно-особистісна система (частина) підготовки вчителів початкових класів у навчально-виховному процесі ВНЗ, що поєднує у собі позитивну мотивацію, інтелектульно-пізнавальну активність студентів, дослідницькі вміння та навички, усну та письмову рефлексію. Означені компоненти готовності утворюють цілісну психолого-педагогічну систему – фундамент підготовки вчителя початкових класів. Відсутність одного з компонентів може призвести до диспропорції формування цілісної структури особистості майбутнього вчителя.

Виходячи зі специфіки дослідницької роботи та суспільних вимог, що висуваються до сучасного вчителя початкових класів, зміст готовності до організації дослідницької діяльності у природі включає такі критерії:

– ціннісно-мотиваційний – об’єднує цінністно-естетичне світобачення – усвідомлення цілісного пізнання світу, це одна з надзвичайно важливих рис сучасного підходу до пізнання навколишнього світу – переконаність у тому, що всі без винятку явища природи й суспільства мають природні причини і підпорядковуються природним закономірностям. Ця переконаність ґрунтується на практичному досвіді вивчення навколишнього світу й історії людського суспільства;

– інформаційний – відображає феноменологію теоретизування на предмет організації дослідницької діяльності у природі, наявний рівень теоретичних знань, умінь та навичок, необхідних для здійснення дослідницької діяльності у природі, характеризується усвідомленістю про значущість дослідницької діяльності у природі;

– операційний – забезпечує реалізацію пізнавальної та практичної діяльності студентів у процесі виконання навчальних експериментів, дослідів, розв’язання задач із використанням спостережень. При цьому повною мірою виявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії;

– рефлексивний – відтворює аналіз за допомогою рефлексії виявляються способи творчої діяльності, усвідомлюються ідеї, які з’явилися в результаті організації дослідницької діяльності, формулюються проблеми, що виникли, намічаються шляхи їх вирішення, виявляються труднощі та причини їх виникнення.

Ціннісно-мотиваційний критерій обрано виходячи з відповідностей цінностей суспільства особистісній формі їх існування, усвідомлення людини як витвору природи, неповторності і самоцінності кожної людської істоти, досвіду особистісного ставлення до системи цінностей, що визначає змістовну сторону спрямованості особистості й становить основу її відносин до навколишнього світу, основу світогляду й ядро мотивації життєвої активності.

Вибір інформаційного критерію зумовлено визначенням змістового наповнення загальної проблеми конструювання змісту викладання природознавства у початковій школі з точки зору дослідницької діяльності, взаємозв’язку її елементів, що дасть змогу запобігти дублюванню матеріалу, орієнтуватися на перспективи навчання. Інформаційний критерій виступає інструментом у будівництві готовності майбутніх учителів початкових класів і містить у собі базові знання, вміння та навички організації дослідницької діяльності молодших школярів у природі.

Важливим критерієм є операційний, що забезпечує оволодіння природознавчим змістом через дослідницьку діяльність, сприяє розвитку спостережливості, мислення, самостійності, активності та пізнавального інтересу. Акцентується увага на формуванні рис людини-дослідника, яка на відміну від спостерігача здатна змінювати ситуацію для одержання запланованого результату і брати відповідальність за нього.

Вибір рефлексивного критерію зумовлено тим, що рефлексія допомагає використовувати способи творчої діяльності не методом проб і помилок, а обмірковано, що зробить її ефективнішою та призведе до більш повної самореалізації особистості. У разі невдач та ускладнень рефлексивний аналіз спрямовується на пошук їх причин, у ході чого усвідомлюються неправильні способи дії, формується критичне ставлення до них, після чого застосовується більш широке коло способів, висуваються гіпотези, у результаті чого може виникнути інтуїтивне рішення проблеми, що потім обґрунтовується.

Готовність майбутніх учителів початкових класів до організації дослідницької роботи молодших школярів у природі як складна органічно-особистісна система підготовки вчителів початкових класів носить поетапний характер і проходить у розвитку декілька рівнів: інтуїтивний, початковий, репродуктивний, продуктивний і творчий. Розмежування рівнів проводиться за виразністю показників, що характеризують сутнісні ознаки критеріїв готовності студентів до організації дослідницької роботи молодших школярів у природі (див. табл.1.1).

Таким чином, сутність методики діагностики готовності студентів до організації дослідницької діяльності молодших школярів у природі розкрито через призму чотирьох критеріїв. До кожного критерію дібрано показники, а саме: ціннісно-мотиваційний – усвідомлення цілісного пізнання світу, системи цінностей до природи, людей, самого себе, професіонально-педагогічна мотивація майбутнього вчителя; інформаційний – наявність дослідницьких знань, умінь та навичок (організаційних, комунікативних), педагогічна грамотність; операційний – система пізнавально-практичної діяльності, проектування, конструювання, консультування, дослідження природничих процесів за допомогою дослідів і експериментів; рефлексивний – адекватна самооцінка та рефлексія мети, процесу й результату дослідницької роботи.

Таблиця 1.1

Співвідношення критеріїв та показників до рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до організації дослідницької роботи молодших школярів у прироі

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ	РІВНІ ГОТОВНОСТІ
КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ	Творчий	Продуктивний	Репродуктивний	Початковий	Інтуїтивний
Ціннісно- мотиваційний: усвідомлення цілісного пізнання світу, значущості дослідницької діяльності, позитивне ставлення до неї та позитивна мотивація, що характеризує дослідницьку спрямованість	визначається стійким пізнавальним інтересом до вивчення навколишнього світу, розумінням важливості дослідницької діяльності як засобу світорозуміння і самореалізації; характерна позитивна мотивація, що характеризує дослідницьку спрямованість	характеризується позитивним ставленням до організації досліджень у природі та залученням до них молодших школярів, розкриває дослідницьку активність як підґрунтя організації досліджень у природі	визначається усвідомленням значення дослідницької діяльності, характерне домінування мотивів, що характеризують часткову дослідницьку спрямованість	усвідомлення значення організації дослідницької діяльності відбувається під педагогічним керівництвом, властиве позитивне відношення до дослідницької діяльності у природі, проте прагнення до її здійснення виражено недостатньо	характеризується відсутністю усвідомлення дослідницької діяльності та прагнення нею займатися через негативне або нейтральне ставлення; характерне переважання мотивів, що не містять дослідницької спрямованості

Продовження .табл. 1.1
Інформаційний: наявність системи дослідницьких знань, умінь та навичок (організаційних, комунікативних), педагогічна грамотність, науково-методична майстерність	наявна система міцних, усвідомлених, повних, глибоких знань, педагогічна грамотність та науково-методична майстерність, яка постійно свідомо поповнюється, вдало реалізується на практиці	знання повні, глибокі, міцні; вільне володіння здобутими знаннями, вміннями та навичками в професійній діяльності, зокрема в організації дослідницької діяльності солодших школярів у природі	Знання повні, міцні, але є потреба в їх поповненні. Дослідницькі вміння сформовані, але під час організації дослідницької діяльності молодших школярів іноді виникають труднощі	наявні неповні знання, що здобуваються за необхідністю; відповіді правильні, але недостатньо осмисленні, працює за зразком, при організації дослідницької діяльності молодших школярів виникають труднощі	безсистемні, неміцні знання, відсутнє прагнення їх здобувати й поповнювати. Відповіді неповні; приступаючи до вирішення завдань діє інтуїтивно, уміння використовувати дослідницькі знання на практиці майже не сформовані
Операційний: система пізнавально-практичної діяльності, миследіяння, проектування, конструювання, діагностування, консультування, дослідження природничих процесів за допомогою дослідів і експериментів	сформовані всі професійно значущі якості, Визначає узагальнення діагностування, сприяє розвитку комплексних експериментів. Збагачує проектування експериментів новими ідеями дослідницької діяльності.	визначає вміння використовувати досліди в практичній діяльності, формулює алгоритм консультування, складання експериментів, спрямовує діагностику на створення ефективного моделювання і проектування	характеризується узагальненням дослідницьких знань, вмінь та навичок, пізнавальна-практична діяльність спрямована на розробку проектування та діагностування дослідження	характеризується формулюванням загальних методів природного дослідження, використанням їх не в повному обсязі. Вміння організувати дослідницьку діяльність відбувається під педагогічним керівництвом.	характеризується невмінням самостійно організувати дослідницьку діяльність молодших школярів, навички проектування та конструювання експериментів відсутні, є лише вміння та навички початкового досліду


Продовження .табл.1.1
Рефлексивний: оцінка рівня сформованості готовності до організації дослідницької роботи; адекватна самооцінка та рефлексія мети, процесу й результату дослідницької діяльності; виявлення способів творчої діяльності	визначає вміння здійснювати рефлексію мети, процесу та результатів дослідницької діяльності, узагальнювати та збагачувати способи проявлення творчої діяльності	характеризується формулюванням способів творчої дослідницької діяльності властивий майбутнім педагогам із адекватною самооцінкою та об’єктивною оцінкою рівня сформованості готовності до дослідницької діяльності	визначається адекватною самооцінкою, але іноді виникають труднощі під час оцінки рівня сформованості готовності до організації дослідницької роботи молодших школярів у природі та проведенні рефлексії	характеризується труднощі під час оцінки рівня готовності до організації дослідницької діяльності, а також труднощами під час самооцінки та рефлексії результатів дослідницької діяльності	визначає постійний контроль з боку викладача, характеризується невмінням об’єктивно оцінити рівень готовності до дослідницької діяльності; адекватно оцінити та здійснити рефлексію мети, процесу та результату дослідницької діяльності