Науковий керівник: Лаврик^-Слісенко Людмила Петрівна

Автор: Єлісєєва Олена Євгеніївна

Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, Україна

Освітні навички XXI століття

Сьогодні, в епоху знань (саме так називають ХХІ століття), активне залучення учнів до науково-дослідної діяльності – вимога часу. Однією з причин актуалізації питань модернізації освіти, самовизначення і самореалізації особистості є світові глобалізаційні процесі, що набирають дедалі більшого. Феноменом епохи знань стала поява так званого інтернет-покоління, яке виросло і сформувалось у цифровому середовищі, представники якого про найвпливовіший інструмент суспільних змін - цифрову інформацію і технології комунікації знають набагато більше за своїх батьків і вчителів. Інтернет-покоління потребує:

• ретельного й прискіпливого аналізу всього, що  відбувається;
• оперативності інформування та комунікації, чітких відповідей на питання;
• чесності й відкритості у взаємодії з людьми, що представляють комерційні й урядові організації та освітні заклади;
• свободи висловлювання власних поглядів, можливості для кожного  вільно обирати й визначати, що для нього є правильним;
• поєднання роботи, навчання й участі в суспільному житті з розвагами та іграми;
• співробітництва і взаємодії як важливої частини своєї діяльності;
• нововведень у сфері зайнятості, вироблення товарів і послуг, взагалі в житті.

Розвиток критичного мислення та спроможність приймати рішення вважають основою навчання ХХІ століття. У відкоригованому варіанті ієрархії навчальних дій склався такий ланцюжок: зрозуміти, проаналізувати, запам’ятати, застосувати, оцінити, створити. Відповідно до досліджень програми «Партнерство з підтримки навичок ХХІ століття», оволодіння навичками критичного мислення й прийняття рішень передбачає, що учень має бути здатним:

· розмірковувати, тобто застосовувати різноманітні види умовиводів у залежності від ситуації;

· застосовувати системне мислення, тобто аналізувати, як частини цілого у складних системах взаємодіють між собою;

· робити висновки та приймати рішення;

• ефективно аналізувати й оцінювати експериментальні дані, судження;
• синтезувати й установлювати зв’язки між даними та аргументами;
• тлумачити дані, робити висновки, основані на об’єктивних дослідженнях;
• критично розмірковувати над питаннями навчального досвіду й навчального процесу;

· вирішувати задачі, використовуючи традиційні та інноваційні способи;

· формулювати і ставити важливі питання, що прояснюють різні погляди.

Розвивати навички комунікації і співробітництва можна по-різному, проте найкраще у процесі спілкування й співробітництва з людьми. Сучасні інформаційні технології значно змінили способи спілкування: спілкуватися можна не лише в реальному часі й просторі, а й віртуально. Навички комунікації і співробітництва формуються на основі таких умінь: чітко формулювати думки; ефективно застосовувати усне, писемне та невербальне спілкування; слухати (читати) уважно; опановувати різноманітні інформаційні засоби і технології; ефективно працювати в різних командах і виказувати до них повагу; виявляти гнучкість, готовність допомагати й бути корисним; брати на себе частину відповідальності за спільну роботу й цінувати особистий внесок кожного члена команди.

Маючи широкий вибір засобів інформації і цифрових носіїв, школярі ХХІ століття повинні розуміти, як використовувати медіа-ресурси для навчання і медіа-інструменти для створення ефективних продуктів комунікації:

1. розуміти, як, чому і з якою метою створюються медіа-повідомлення;

2. розглядати різноманітні інтерпретації повідомлень;

3. вивчати, яким чином у засобах інформації враховуються різноманітні системи цінностей і поглядів, і як засоби інформації впливають на переконання і поведінку людей;

4. при отриманні доступу до медіа-ресурсів і їх використанні керуватися основоположними принципами етики й законності;

5. розумітися на інструментах створення інформаційних ресурсів і використовувати їх;

6. мати уявлення про те, які мовленнєві звороти і тлумачення доцільно використовувати в  умовах багатомовності.

Інформаційні та комунікаційні технології вважають найважливішими інструментами ХХІ століття. Сформованість компетентності в питаннях інформаційних і комунікаційних технологій передбачає, що учень уміє

ефективно використовувати технології:

1. застосовувати технології як інструменти пошуку, організації, оцінки і передачі інформації;

2. належним чином використовувати цифрові технології (комп’ютери, персональні цифрові секретарі, супутникові навігаційні системи, засоби комунікації та соціальні мережі;

3. при отриманні доступу до інформаційних технологій і їх використанні керуватись основоположними принципами етики та законності.

Високий темп технологічних змін змушує швидко пристосовуватись до нових засобів комунікації, навчання, роботи і життя. Володіння навичками гнучкості і пристосування означає, що учні мають вчитися адаптуватися до змін:

• призвичаюватися до різноманітних ролей, обов’язків, змінювати плани відповідно до різних ситуацій;
• ефективно працювати в атмосфері невизначеності і змін пріоритетів;

· бути гнучкими:

• ураховувати в роботі відгуки і зауваження;
• адекватно сприймати похвалу і критику;
• знаходити компроміси, особливо в багатонаціональному середовищі.

Спроможність ефективно і креативно працювати, незважаючи на будь-які відмінності однокласників або членів групи (команди) відносять до важливих життєвих навичок ХХІ століття. Навички лідерства і здатності відповідати за свої дії передбачають формування здатності учнів:

• використовувати навички міжособистісного спілкування і прийняття рішень, щоб справити вплив на інших і скеровувати їхні дії для досягнення спільної мети; максимально використовувати сильні сторони інших людей;
• власним прикладом і відданістю справі надихати інших; бути чесним і в усьому керуватися нормами моралі;

· бути відповідальним за інших: діяти у відповідності до інтересів.

У ХХІ столітті основою високого статусу людини поступово ставатиме не власність і не місце в корпоративній ієрархії, а розум, талант, уміння опрацьовувати інформацію і вирішувати складні інтелектуальні завдання. Тому учні мають набувати певних освітніх навичок, які характерні епосі знань (ХХІ століттю).

Література:

1. За матеріалами книги Б.Триллінг і Ч.Фейдл «Навички ХХІ століття. Навчання для життя у наш час» (переклад з англійської С.Христофорової). 

2. www.social-science.com.ua (стаття «Освіта ХХІ століття»).

3. zakon4.rada.gov.ua