К.п.н. Магрламова К.Г.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Освіта дорослих: навчання дорослих іноземної мови

 

Освіта дорослих це дуже важлива частина усього навчання. Галузь усієї науки. Значимість навчання дорослих постійно зростає як в Україні, так і в світі. Практично нема країни, яка б не завдячувала такому навчанню своїм технологічним, соціально-економічним, культурним прогресом і не пов’язувала б з ним своє майбутнє.

Коли ми діти, більшість з нас йде тим життєвим шляхом на який нас наштовхують наші батьки, близькі люди. Але коли ми дорослішаємо, ми маємо змогу вибирати, що важливіше, що ближче до серця. І ми йдемо шляхом який вибирає наша душа і серце. Кожен крок зроблений у сторону навчання, навчання дорослих – дає змогу дорослій людині придбати нові додаткові можливості, нові мрії у житті для самореалізації особистості у наш час.

Ми вважаємо , що ця тема  «навчання дорослих іноземної мови» є дуже важливою у наш час. Час постійних перебудов, реформ не тільки в освіті, а й у всій державі.

Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання дорослих (освіти дорослих) іноземної мови , як важливого засобу міжкультурного спілкування.

На нашу думку, у вивченні іноземної мови для дорослої людини перш за все важливіше формування комунікативної компетенції. Комунікативна компетентність – це система внутрішніх ресурсів ефективної взаємодії: позицій спілкування, ролей, стереотипів, установок , знань, умінь , навичок . Ефективне спілкування завжди передбачає спонтанний і творчий процес, тому ефективне спілкування - це спілкування, що розвиває. Крім особистісних особливостей до комунікативної компетентності входять особливості пізнавальних процесів й емоційної сфери. В цілому комунікативна компетентність пов'язана з адекватним використанням усієї палітри можливостей.

Аналіз поняття комунікативної компетентності дозволяє виявити проблеми обґрунтування критеріїв ефективного спілкування і адекватної відповідності форм спілкування і ситуації спілкування. Вона дає змогу дорослій людині здійснювати спілкування в усній та письмових мовах. Але методи і цілі навчання повинні бути спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: письмо, читання, говоріння (монологічне, діалогічне) та аудіювання. Кожний вид мовленнєвої діяльності повинен бути взаємопов’язаним, логічно-побудованим, цікавим для людини.

Провідним компонентом у комунікативної компетенції є мовленнєві (комунікативні) вміння, які формуються на основі:

а) мовних умінь і навичок;

б) країнознавчих знань.

У комунікативну компетенцію включаються такі найважливіші вміння:

·       Читати і розуміти нескладні, автентичні тексти (з розумінням основного змісту і з повним розумінням);

·       Усно спілкуватися в стандартних ситуаціях навчально-трудової, культурної, побутової сфер;

·       В усній формі коротко розповісти про себе, оточенні, переказати, висловити думку, оцінку;

·       Вміння письмово оформити і передати елементарну інформацію.

Так визначається мінімальний рівень комунікативної компетенції у державному освітньому стандарті з іноземних мов [9].

Іншомовна комунікативна компетенція - це певний рівень володіння мовними, мовленнєвими та соціокультурними знаннями, навичками і вміннями, які дозволяють учням комунікативно прийнятно і доцільно варіювати свою мовну поведінку в залежності від ситуації спілкування [3].

У наші дні компетентність розглядається як самостійно реалізована здатність, заснована на придбаних знаннях учня, його інтелектуальному і життєвому досвіді, цінностях і схильностях, яку він розвинув у результаті пізнавальної діяльності та освітньої практики.

Компетентність - це категорія, що належить сфері відносин між знанням і практичною діяльністю людини. За визначенням Б.Ю. Ельконіна, компетентність - це кваліфікаційна характеристика індивіда, узята в момент його включення в діяльність [1].

Також при впровадженні комунікативного підходу існують такі вимоги:

·     Як можна скористатися знанням із іноземної мови

·     Що необхідно для того, щоб використовувати мову

·     Що стимулює бажання опанувати іноземну мову

·     Який рівень, хто вивчає, хто вчить

·     Який рівень забезпеченості підручниками, комп’ютерними технологіями, доступ до мережі інтернет

Тобто, найголовніша умова навчання не тільки дорослої людини, а й учня, студента чи навіть дитини дошкільного віку:

·        Бажання

·        Цікавий урок

·        Взаємодія учня та вчителя

Коли існує усі три компоненти, тоді відбувається необхідне якісне навчання.

Отже, одним із способів забезпечення ефективності навчання дорослих іноземних мов є застосування комунікативної компетентності, яка сприяє залученню слухачів до взаємодії у групі, посиленню мотивації навчання та кращому оволодінню іноземною мовою.

 

Література :

1. Гальскова, Н. Д. Сучасна методика навчання іноземних мов [Текст]: посібник для вчителя / М. Д. Гальскова. - М.: аркто, 2003. -192 С.

2. Гальскова, Н. Д. Теорія і практика навчання іноземних мов.

3. Єлізарова, Г. В. Формування міжкультурної компетенції у студентів в процесі навчання іноземним мовам [Текст]: автореф. / Г. Р. Єлізарова. - С-П, 2001. - 16 с.

4. Казарцева О.М. Культура мовного спілкування: теорія і практика навчання: Учеб.пособие / О.М. Казарцева, - М., 1998. - С.10.

5. Концепція комунікативного "навчання іншомовної культури в середній школі [Текст]: посібник для вчителів / за ред. Є. І. Пассова, В. Б. Царькова. - М.: Просвещение, 1993. - 127 с.

6. Львів М.Р. Основи теорії мови: Учеб. посібник для студ. Вищ. Пед. навч. закладів / М.Р. Львів. - М., 2000. - С. 174.

7. Ляховицкий, М. В. методика викладання іноземних мов [Текст]: навч. Посібник / М. В. Ляховицкий. - М.: Вища школа, 1981. - 159с.

9. Настільна книга викладача іноземної мови [Текст]: довідковий посібник / під ред. Є. О. Маслико. - Мінськ.: «Вища школа», 2001.-315с.

10. Пасів, Є. І. Основи комунікативної методики навчання іншомовного спілкування [Текст] / Є. І. Пассов. - М.: Рос. яз., 1989. - 276 с.

11. Практикум з методики викладання іноземних мов [Текст]: навч. посібник для студентів пед. ін-тів / під ред. К. І. Саломатова, С. Ф. Шатілова. - М.: Просвещение, 1985. - 224 с.