Специфіка
проведення уроків з конструювання одягу
Концепція розвитку професійно-технічної освіти
передбачає створення умов для опанування учнями цінностей обраної професії,
виховання особистості, здатної до професійного зростання й мобільності в
сучасних умовах, підготовка її до
майбутнього трудового, професійного життя.
Професії «кравець», «кравець,
закрійник» – це провідні професії швейного виробництва, які надають великі
можливості для розвитку різних здібностей учнів. Так, в процесі вивчення
моделювання одягу розвивається нахил до малювання; під час вивчення швейного
обладнання – нахил до роботи з технікою, обладнанням для волого-теплової
обробки виробів, а в процесі вивчення основ та
методик конструювання одягу різного асортименту – нахил до побудови конструкцій різних покроїв.
Таким чином, більша частина знань
та умінь, які набувають учні в процесі навчання, мають творчу основу. Це стосується і предмету «Основи
конструювання одягу», вивчення якого допоможе майбутнім фахівцям швейної справи
самостійно визначити індивідуальні особливості будови тіла людини; правильно
виконувати виміри чоловічих, жіночих та дитячих фігур; самостійно виконувати
розрахунки та побудову креслень деталей одягу; виконувати необхідне моделювання
згідно конкретної моделі одягу; виготовляти лекала деталей одягу, проектувати
одяг завдяки широкому використанню системи автоматизованого проектування одягу
(САПР) тощо.
Специфіка
предмета «Основи конструювання одягу» вимагає не тільки розуміння і засвоєння
теми теоретичного курсу, а й набуття практичних умінь і навичок. Тому
викладання предмета повинно будуватися за схемою, поданою на рис. 1.
Для
закріплення та удосконалення знань, умінь учнів на уроці необхідно проводити
технічні диктанти, тестування, організовувати самостійну роботу різного рівня
складності, яка є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих
здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності.
Рис.
1. Структура уроку предмету «Конструювання»
При
викладанні основ конструювання швейних виробів використовуються
пояснювально-ілюстративні та репродуктивні методи навчання.
До пояснювально-ілюстративних
методів звертаюся тоді, коли повідомляється готова інформація. Такі методи
(розповідь, пояснення, бесіда, демонстрування об’єкту праці і т.д.)
передбачають діяльність учнів, яку психологи називають відтворювальною: учні
слухають, дивляться, спостерігають, фіксують у своїх зошитах і запам’ятовують.
Репрoдуктивні методи використовуються, в
основному, для оволодіння учнями вміннями та навичками. До них слід віднести лабораторно-практичні
роботи з побудови креслення основ та моделювання виробів. Саме зробити процес
навчання цікавим та захоплюючим допоможе розроблений лабораторний практикум (електронний
посібник) з предмета «Основи конструювання одягу», наповнення якого дозволяє
цікаво, нестандартно проводити заняття, виховувати уважність, працелюбність,
акуратність, художній смак учнів та їх
повагу до конструкторської праці і до людей, які цим займаються; застосування дидактичних
та рольових ігор, парної та групової роботи, вирішення проблемних питань і
ситуацій з метою подолання певних труднощів у навчанні, більш якісного
засвоєння програмного матеріалу.
Крім того, на
уроках викладачу необхідно постійно відшуковувати такі методи навчання, які б
активізували навчальну діяльність учнів з різними навчальними можливостями,
прищеплювали та підтримували інтерес до обраної професії, стимулювали б їх
самостійну роботу. Отже, заняття необхідно проводити так, щоб кожен учень працював
активно, на повну силу, щоб міг сам оцінити себе і свою роботу в кінці уроку.
Для того, щоб
інформація, яку отримують учні на уроках, була цікавою, багатоплановою,
різносторонньою, щоб учні могли ближче познайомитися з роботою кравця,
закрійника на швейних підприємствах, необхідно здійснювати екскурси в історію
моди, урізноманітнювати заняття ігровими ситуаціями, уявними подорожами в
салони відомих кутюр’є світу, проводити аукціони знань, міні-демонстрації
моделей одягу, використовувати інформаційні технології тощо.
Таким чином, одним з основних завдань викладання предмета
«Основи конструювання одягу» є формування в учнів самостійного мислення та
високої професійної майстерності, а основним завданням викладача – правильне і обґрунтоване поєднання різних
форм і методів навчання, щоб на уроці учень творчо працював разом з викладачем,
а не залишався пасивним.