Гученко Ю.О.

КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Особливості вивчення музично-ритмічних рухів на музичних заняттях у дошкільному закладі

«Музика – могутнє джерело думки.

Без музичного виховання

неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини»

В.А. Сухомлинський

Навчання – це цілеспрямований педагогічний процес організації і стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності дітей з оволодіння знаннями, вміннями, навичками, розвитку творчих здібностей і моральних етичних поглядів.

Кожній віковій категорії притаманні різні особливості цього процесу, і вагому роль тут грає сприйняття. Важливою характеристикою пізнавальних процесів дітей дошкільного віку є образно-емоційне сприйняття навколишнього світу. Чим менше років дитині, тим більше забарвлюється різними емоціями і переживаннями все що вона сприймає, робить, про що думає.

Образно-емоційне сприйняття переважає до шести, ‑семирічного віку. Тільки починаючи з восьми років (а у деяких дітей і пізніше) в психічний процес сприйняття навколишньої дійсності включається логіка. Якщо музичний керівник ставить собі за ціль сформувати в дитині якусь якість, змусити її щось зрозуміти, йому потрібно намалювати в свідомості дитини яскраву картину цього явища і викликати емоцію.

В структурі музичних занять в дитячому садку музично-ритмічні рухи, як провідний вид музичної діяльності, займають центральне місце. І як що спів досить складний для дітей, то рух під музику – значно більш доступний і ранній вид музичної діяльності.

Музичні ігри в дитячому садку складають невід’ємну частину естетичного виховання дітей дошкільного віку. Вони є основним шляхом розкриття музичного образу через рухи. В рухах дитина виражає свої власні радісні відчуття, народжені музикою, закріплюючи певні образи та переживаючи різні емоційні стани.

Музичні заняття – це одна з граней всебічного розвитку дитини, прилучення їх за допомогою музики до нових форм спілкування. Музично-ритмічні рухи, як основна частина музичного заняття у дитячому садку, сприяє розвитку музичності кожної дитини. Вони розвивають емоційність і образність сприйняття музики, почуття ритму, мелодійний і гармонійний слух, відчуття музичної форми, музичну пам'ять.

Сюжети, образи музичних ігор і танців конкретизують для дітей зміст музичного твору, допомагають більш глибокому його переживанню.

Виразні музичні рухи спираються на загальний фізичний розвиток дітей, кмітливість, координацію рухів. Для того щоб діти могли більш точніше передавати в рухах зміст, структуру і особливості музики, музичний керівник включає в заняття невелику кількість музично-рухових вправ.

Працюючи із дошколятами, керівникові слід зважати на наступні аспекти:

1. Розвиваючи виразність дитячого руху, дитину необхідно завжди ставити в такі умови, при яких вона при виконанні завдання буде проявити самостійність.

2. Не потрібно добиватися, щоб діти оволодівали показаними рухами в процесі розучування однієї гри, танцю або вправи.

3. Плануючи свою роботу, музичний керівник повинен вибирати у збірнику ті ігри та рухи, які допоможуть йому виконати задачі по розвитку музичного сприйняття в рухах дитини.

4. Особливу увагу слід звернути на якість виконання музики. Не слід допускати пауз перед закінченням думки,як іноді це роблять керівники «для зручності» дітей.

5. Хороводну пісню потрібно розучувати з дітьми заздалегідь, щоб вони добре засвоїли мелодію, зміст всіх куплетів, а потім уже показувати композицію хороводу.

6. Керівник повинен передбачити, які труднощі можуть виникнути із вивченням нових музично-ритмічних рухів або нової гри.

7. Не потрібно гнатися за великою кількістю нових ігор та танців, важливо, щоб діти поступово вникали в музику, сюжет, образи [2].

Підводячи підсумок можна зазначити, що послідовна, систематична робота над вирішення проблем, що пов’язані із засвоєнням нових музично-ритмічних рухів та музично-ритмічної діяльності в цілому, розвиває у дітей уяву, їх творчу активність, вчить усвідомленому відношенню до сприйняття музики та емоційного осмислення рухів.

Музично-ритмічна діяльність як засіб розвитку дитини, включаючи в себе роботу із образами та емоційними відгуками, цілком відповідає вимогам досить складного дошкільного віку.

Література:

1. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур – М.: Вече, АСТ. – 2000 год.

2. Музыкальные игры и пляски в детском саду / Пособие для музыкальных руководителей детских садов, издание 2-ое. Составители Е. Каява, Л. Кондрашова, С. Руднева. – Л.: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР Ленинградское отделение. – 1963, – 399с.