Чурсіна Л.В.

Національна юридична академія імені Я. Мудрого (Харків)

ІНДИВІДУАЛЬНІ НОВОТВОРИ У РОМАНІ МЮРІЕЛЬ БАРБЕРІ «ЕЛЕГАНТНА ЇЖАЧИХА»

Неологізми, особливо авторські новотвори, викликають неабиякий інтерес у фахівців з неології [1, 3, 4]. Серед чинників, що сприяють появі нових лексем, французький лінгвіст Луї Гільбер виділяє поміж інших стилістичний чинник, що полягає в необхідності передавати експресивність мовлення. Як слушно зауважує знаний теоретик з питань неологізмів, новотвори можуть реалізуватися лише в мовленнєвому потоці, а саме в реченні, в оточенні інших слів, оскільки лексика сама по собі не є автономною частиною мови [4:16]. Незважаючи на привілейований характер слова як мінімальної структурної одиниці, воно становить лише елемент речення як з точки зору функціонування у мовленні, так і з точки зору новоствореної мовної одиниці в її статичному варіанті. Безкінечна варіативність комбінацій значеннєвих відтінків певного слова в оточенні інших слів, що відтворюються індивідуально мовцями, створює умови для появи нової лексеми, в незвичному стилістичному забарвленні. Авторські оказіоналізми, що виходять з-під пера літератора, є тому наочним прикладом.

Як відомо, літературний персонаж є однією з ключових фігур у літературному творі. Саме він уводить читача в гущу подій роману, на нього вони рівняються, впізнаючи в ньому себе, сусіда, колегу, начальника, підлеглого, а також приміряють життєві кредо й переносять на власні вчинки, чи навпаки відмежовуються від них. Персонаж допомагає читачеві проживати інше життя, таке не схоже на власне, спостерігати за іншим життям, збагачуючи себе новим досвідом. Читачі переймають влучне слівце літературних героїв, цитують їхні найвлучніші вислови, переймають манеру висловлюватися.

Саме в такому руслі й сприймається надзвичайно колоритна мова персонажів роману Мюріель Барбері «Елегантна їжачиха». Мова персонажів характеризується насамперед новизною сполучуваності слів, які вживаються автором у незвичних взаємозв’язках одне з одним. Вправляючись у стилі, М. Барбері відкриває читачеві інші виміри краси мови. Мова твору представлена розмаїтою лексичною палітрою:

- слова високого реєстру, які не тільки характеризують літературного героя як особистість, його здібності, але й використовуються авторкою як стилістичний прийом з метою зменшити ту соціальну прірву між людьми, які належать до різних шарів суспільства, оскільки авторка мовою персонажів стверджує, що не соціальний статус визначає IQ;

- -слова нейтрального реєстру, які є золотим фондом будь-якої мови і є найвитривалішими на часовій вісі століть;

- слова зниженого реєстру, які поступово проникають до інших реєстрів і звучать інколи з вуст високого рангу осіб.

Серед неологічного пласту лексики, вживаної у романі М. Барбері більшість складають загальномовні неологізми, які репрезентовані 1) запозиченнями – англіцизмами; 2) складними словами з елементами грецького походження; 3) латинськими вкрапленнями; 4) жаргонною лексикою; 5) специфічними діалектизмами; 6) скороченнями. У творі трапляються, але в меншій кількості, й авторські новоутворення, оказіоналізми, специфіка яких полягає у тому, що вони репрезентовані надскладними конструкціями, індивідуально-авторськими неологічними висловами, які вирізняють мову цього літературного твору серед інших творів, роблять його самобутнім, не схожим на всі інші. Неочікувана сполучуваність слів, що вживаються автором у незвичних взаємозв’язках одне з одним є характерною ознакою стилю автора. Подібні неологічні сполучення слів дають неочікувані семантичні нашарування і нові значеннєві відтінки.

Мова твору гнучка й об’ємна, відтворює найсучасніші моделі творення слів. Так, відомо, що мова тяжіє до економії мовних засобів, що власне певною мірою пояснює появу складених слів (французькою мовою mots-valises), що дає можливість мовцю сказати більше, але в стислій формі слова. Така словотвірна модель широко представлена на сторінках роману і передає, зокрема, відтінок гумору і сарказму щодо дорослих, які вміють нав’язувати молоді умовності поведінки, моральних устоїв і говорять штампованими кліше, які повторюють без упину: une bourgeoise-depuis-le-berceau, des Français- éduqués-riches-cartésiens, un air pugnace de fille-qui-sera-concierge-envers-et-contre-tout-surtout-ma-mère, la grenouille-intellectuelle-de-gauche. Звісно, що такі яскраві індивідуально-стилістичні оказіональні неологізми не можна виокремлювати із контексту, бо це призведе до порушення їхнього контекстуального образного значення, що може суперечити авторському задуму. Наприклад, у такому контексті: «J’ai l’espoir, dans quelques mois, de pouvoir lire mes mangas préférés dans le texte. Maman ne comprend pas qu’une petite-fille-aussi-douée-que-toi puisse lire des mangas. Je n’ai même pas pris la peine de lui expliquer que «manga» en japonais, ça veut seulement dire «bande dessinée» [2:14]. Або в іншому: «Donc, je n’aime pas mamie qui ne m’aime pas beaucoup non plus. En revanche, elle adore Colombe qui lui rend bien c’est-à-dire en guettant l’héritage avec ce détachement tout authentique de la fille-qui-ne-guette-pas-l’héritage.»[2: 100].

Неологізми-композити належать до категорії не лише іменника, але й прикметника: une deuxième session pain-beurre-confiture. Рід іменникових композитів визначаються відповідно до роду ключового слова у цій надскладній конструкції.

Вищенаведені семантичні оказіоналізми свідчать про те, словоскладання є одним з продуктивних способів формування нових слів. Такі новоутворення, порушуючи закони побудови відповідних мовних одиниць, переслідують певні художні цілі, поставлені автором.

Твір пронизаний ерудованою лексикою не лише заради того, щоб продемонструвати « інтелект» дванадцятирічної дівчинки, але й для того, щоб закликати всіх «будьте-особливими-не-такими-як-інші». Навіть у творенні нових слів, щоб відтворити політ власної думки.

Серед неологічного пласту лексики, вживаній у романі М. Барбері більшість складають загальномовні неологізми, які репрезентовані 1) запозиченнями – англіцизмами: tout de go, yankee, whippet, blockbuster, thriller та запозиченнями з японської мови: go, hokku, tanka, manga, sashimi, wabi, ramen, saké; 2) складними словами з елементами грецького походження: auto-incommodant, auto-didacte, autosatisfait, anti-iflammatoire, antispasmodique; autocritique, autodidactie, auto-exploration; 3) латинськими вкрапленнями: ad hoc, idem, a fortiori; 4) жаргонною лексикою: un keum, la bouffe, la bouffance, rigolo, dare-dare, un navet, une khâgne, une normalienne, rigolo; gober, se schooter; 4) специфічними діалектизмами; 5) скороченнями: un clodo, un ado, un facho, un mateux, un psy, un intello, un accro; SDF, K2 (скорочена назва гори на кордоні з Пакістаном). Як бачимо із наведених прикладів, що далеко не всі ці слова є широковживаними у мовленні. Одні входять до складу терміносистем із галузі філософії, психології, медицини, літератури, кіноіндустрії, інші є розповсюдженими лексичними одиницями у побутовому мовленні і стосуються шкільного і студентського життя, їжі в цілому, японської кухні зокрема.

На сторінках роману трапляються ланцюжкові конструкції, які достатньо розповсюджені у розмовній мові і є ймовірно перспективною моделлю творення слів N + N, наприклад: robe citron. У романі ці конструкції є надскладними: un tee-short rose bonbon, un destin couleur rose bonbon.

До графічних авторських неологізмів можна віднести такі: «la basse portouce «ce qui ne veut rien dire, mais ce que ça fait quand même marrer», un coup de pschitt. Вони в тексті передають іронію відносно ситуації, яку автор описує.

Оригінальним неологічним дериватом є прикметник, який вживається у такому, не менш оригінальному оточенні слів: «…je marmonne un bonsoir poitrinaire, renferme la porte et m’effondre sur une chaise, écrabouillant Léon. » [2: 107]. В цьому контексті ця неолексема також передає іронію й підкреслює комічність ситуації.

Серед яскравих прикладів семантично-переосмислених неологічних виразів процитуємо наступні вирази: «Elle respire l’intelligence» [2: 112], а також un toujours dans le jamais, який доцільно презентувати в авторському контексті: «En pensant à ça, ce soir, le cœur et l’estomac en marmelade, je me dis que finalement, c’est peut-être ça la vie: beaucoup de désespoir mais aussi quelques moments de beauté où le temps n’est plus le même. C’est comme si les notes de musique faisaient un genre de parenthèses dans le temps, de suspension, un ailleurs ici même, un toujours dans le jamais. Oui, c’est ça, un toujours dans le jamais. N’ayez crainte, Renée, je ne me suiciderai pas et je ne brûlerai rien du tout. Car, pour vous, je traquerai désormais les toujours dans le jamais. La beauté dans ce monde.»[2: 260].

У романі М. Барбері “Елегантна їжачиха” загальномовні неологізми, окрім того, що вводять нові поняття, наряду з оказіоналізмами, відіграють певну стилістичну роль, тим самим надаючи мові певного забарвлення й виразності, що чітко відповідає авторському задуму. Авторка надає перевагу морфологічному способу при словотворенні неологізмів-новотворів.

Індивідуально-авторські неологічні вислови вирізняють мову цього літературного твору серед інших творів, роблять цей твір самобутнім, не схожим на всі інші. Перегляд форумів дає підстави твердити, що франкомовні читачі високо оцінили авторський стиль роману, для більшості цей твір відкрив глибину й неосяжність їхньої рідної французької мови. Для тих, хто вивчає цю мову як іноземну, цей роман є також невичерпним джерелом поповнення лексики.

У підсумку зазначимо, що загальномовні неологізми й оказіоналізми відіграють певну стилістичну роль у сучасних художніх творах, тим самим надаючи мові певного забарвлення й виразності, що чітко відповідає авторському задуму: передати читачеві неповторне відчуття новизни, сучасності та прагнення змін.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Angelet Ch. La néologie d’André Gide [Електронний ресурс] / Ch. Angelet // Cahier de l’Association internationale des études françaises. – 1973. – № 25. – P. 77 – 85. – Режим доступу : http:// www.perseefr/web/revues/homme 2. Barbery M. L’élégance du hérisson [Електронний ресурс]. – P. : Folio, 2009. – Режим доступу : http://www.bookfb.ru 3. Doppagne A. Le néologisme chez R. Queneau [Електронний ресурс] / R. Queneau // Cahier de l’Association internationale des études françaises. – 1973. – № 25. P. 91 – 97. – Режим доступу : http:// www.perseefr/web/revues/homme 4. Guilbert L. Théorie du néologisme / [Електронний ресурс] / L. Guilbert // Cahier de l’Association internationale des études françaises. – 1973. – № 25. – P. 9 – 29. – Режим доступу : http:// www.perseefr/web/revues/homme