Автор: Горошко Андрій,
учень 10-Б класу Полтавської загальноосвітньої школи №38
Науковий керівник: Українець
Світлана Олександрівна,
учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії
Полтавської загальноосвітньої школи №38
Рекламна комунікація як засіб масової інформації
населення
Реклама покликала до своїх лав
найталановитіших людей, професіоналів, творців власних оригінальних стилів.
Вона стала частиною культури суспільства. Реклама впливає на кіно, літературу і
театр. Кінець-кінцем, саме реклама творить менталітет країни. Під впливом
реклами змінюються характери людей, їхні бажання, їхнє мислення, прискорюється
темп життя всього суспільства. За багатьма критеріями реклама може бути
віднесена, перш за все, до масової комунікації, оскільки вона спрямована на
широкі цільові групи споживачів товарів і послуг, використовуючи з цією метою засоби масової інформації. Якщо говорити про схему рекламної комунікації, то необхідно
відзначити, що в загальних рисах вона повторює відомі соціальні моделі
комунікацій. Рекламна комунікація підпорядкована певній меті, що
зводиться, як правило, до зміни ставлення або поведінки споживачів. Рекламна
інформація може розглядатися в кількох площинах: як масова інформація, як
економічний інструмент, як форма психологічного впливу, як масова культура або
навіть мистецтво. Відповідно центральним поняттям у
вивченні реклами, в залежності від точок зору дослідника, може ставати
інформація, товар, мотив чи образ[1].
Проведене дослідження реклами як тексту
в єдності всіх лінгвістичних аспектів дозволяє
вважати, що комунікативна спрямованість реклами призначена для активного
мовленнєвого співробітництва, інтеракції адресанта й адресата. Реалізація цих
установ у рекламі втілюється в мовленнєвих стратегіях первинної і вторинної
реклами, використовуються лінгвокультурні коди, що реалізують всі відомі
прагматичні функції рекламного тексту. Стратегії і коди
базуються на психологічних і ментальних потребах адресата, враховують його
масовість, і у такий спосіб проявляється когнітивний аспект реклами, що
реалізується у використанні масових стереотипів у концептах рекламного
дискурсу. Стилістичні засоби реклами слугують реалізації когнітивних і
прагматичних властивостей, і таким чином, відіграють активну роль у створенні
реклами[2]. Когнітивні властивості рекламного дискурсу реалізуються в
прагматиці, зокрема, в побудові мовленнєвих стратегій реклами. Перша складова
цих стратегій стосується способів обґрунтування висловлень реклами. У первинній
англомовній рекламі застосовуються фактографічні, логічні,
каузальні, емпіричні та імовірнісні способи, а у вторинній – емпіричні,
асоціативно-образні, імовірні, пресупозиційні. Друга складова мовленнєвих
стратегій стосується вживання лінгвокультурних кодів, які також слугують
обґрунтуванню висловлень реклами і реалізують її апелятивну, фатичну,
ілюстративну та інші прагматичні функції. Відбір стилістичних засобів для
рекламних текстів зумовлений їх прагматичною спрямованістю. Якщо предметну
сферу реклами виражає корпоративна та професіональна лексика, національна
лексика, іншомовні терміни і поняття, власні імена, то для концентрації смислу
й акценту на смислових елементах у коротких рекламних текстах використовується
група стилістичних засобів –типів висунення: зчеплення, конвергенція, ефект
ошуканого очікування. Численний арсенал риторичних прийомів стилістики підвищує
експресію повідомлення. Вживаються стилістичні фігури заміщення (
фігури кількості, фігури якості), фігури сполучення (фігури тотожності,
нерівності, протилежності). У коротких текстах реклами зі значним семантичним
об’ємом присутні висловлення, які відносяться одночасно до теми й реми і
називаються дифузною зоною. Дифузні зони практично завжди містять аксіологічний
компонент (оцінку попереднього висловлення) й прогноз на основі цієї оцінки.
Збільшення кількості дифузних зон і рем, що мають ознаки теми, є тенденцією
вторинної реклами, яка використовує імпліцитність і образність. Стилістичне
наповнення рекламного тексту витікає з його когнітивних та прагматичних
аспектів. Одержані результати відкривають перспективи для подальшого
дослідження рекламного тексту на матеріалі інших мов, вербалізації
менталітету споживача в мовленнєвих формах реклами, інтертекстуальності в
рекламному тексті[3].
Реклама належить до сфер функціонування
мови, що активно породжує нові синтаксичні явища, які вимагають адекватного
лінгвістичного аналізу, чим пояснюється інтерес лінгвістів до вивчення
синтаксичної організації рекламних текстів[4]. Синтаксичним засобам
відводиться провідна роль у реалізації прагматичної настанови рекламного тексту
і тому звернення до синтаксичного аналізу реклами сприяє розв’язанню загальних
теоретичних проблем прагматики, лінгвістики тексту, стилістики тощо.
Вивчення синтаксичної організації
реклами потребує комплексного аналізу синтаксичних явищ на структурному та
семантичному рівнях.
Структурно-синтаксичний
аналіз синтаксису реклами, який здійснюється в рамках формально-граматичного
підходу, вивчає рекламний текст на рівні речення (за типами модальних значень,
за співвідношенням висловленого в реченні з об’єктивною реальністю, за
кількістю предикативних центрів, за наявністю або відсутністю необхідних членів
речення тощо). Отже, вивчення рекламного тексту у власне лінгвістичному аспекті
здійснюється на всіх мовних рівнях: фонетичному, лексичному, морфологічному,
синтаксичному тощо. Такий підхід дозволяє вважати рекламу мовним явищем, що
містить в собі весь мовний потенціал, створює підґрунтя для його аналізу в
інших аспектах. Таким чином, аналіз лінгвістичних аспектів вивчення рекламного тексту
дає підстави стверджувати, що сучасна реклама є багатоаспектним явищем мови,
яке характеризується комплексним лінгвістичним аналізом на межі кількох
лінгвістичних теорій[6]. Рекламний текст є об’єктом вивчення з
погляду лінгвістики як феномен, що впливає на мовне середовище сучасної людини
та мовну картину світу. Через той величезний вплив, який має нині реклама на людей, вона може бути
й небезпечною. Тому було створено міжнародну правову базу рекламної діяльності,
яка має гарантувати благопристойність, чесність і правдивість реклами.
Міжнародний кодекс рекламної практики зобов'язує робити рекламу з почуттям
відповідальності перед суспільством на принципах добросовісної конкуренції, що
властива комерції цивілізованих країн, а також не підривати громадської довіри
до реклами.
Висновки:
1. Реклама формує у споживача новий світогляд і як особливий вид соціальної
інформації охоплює практично всі сфери культурної, економічної, соціальної життя
і побуту;
2.
Реклама спирається на
умови тотожності лексичних фонів і фонових знань як інформатора, так і приймаючого інформацію;
3. Власне рекламний текст має багато синонімів, можливе поєднання слів ширше
загальномовними, розвинена полісемія;
4.
В рекламному тексті відчутна стислість фраз, поряд з їх
високою інформативністю;
5. Концепти рекламних
текстів відображають архетипи
колективного позасвідомого сприйняття й у повному обсязі
виходять за межі раціональних схем пояснювання;
6. Особливість реклами як
типу тексту полягає в знижених вимогах щодо логічного обґрунтування значень
атрибутів концептів та системному узгодженні атрибутів;
7.
Для стилістичного забезпечення реалізації прагматичних функцій рекламного тексту
застосовуються фігури мовлення: стилістичні фігури заміщення ( фігури
кількості, якості) та фігури сполучення (фігури тотожності, нерівності,
протилежності).
8. Засоби
включення об’єктів, що рекламуються, в предметно-тематичний контекст реклами
відображені в актуальному членуванні тексту реклами.
Список використаних джерел
1. Белянин
А.Б. Соціальна реклама як комунікативний ресурс управління. - М., 2005
2. Коломієць
В.П. Реклама в соціологічному баченні // Вісник Московського університету. -
М., 2001.
3. Конецкая
В. П. Соціологія комунікації. Підручник. - М.: Міжнародний ун-т бізнесу та управління .- М.,
2003.
4. Анісімова Е.Е. Лінгвістика
тексту і міжкультурна комунікація:
/ Учбовий посібник для студентів
факультетів іноземних мов
вузів/ Е.Е. Анісімова. -М.: Академія,
2003.–128 с.
5.
Goddard, A. The Language of Advertising: Written texts[Текст]:/ A.Goddard. -
L., NY: Routledge, 2001.-134 p.
6.
Фещенко Л.Г. Структура рекламного тексту: Учбово-практичний
посібник.–СПб: Петербургский інститут, 2003.– 232 с.