Автор: Горошко Олена-Іванна Ігорівна

учениця Полтавської загальноосвітньої школи №38, Україна

Науковий керівник: Маценко Ніна Леонідівна,

учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, Україна

Роль української літературної казки на сучасному етапі розвитку суспільства

Мистецьке освоєння фольклорної спадщини, а саме казкового епосу письменниками привносить у літературу, мабуть, чи не найголовнішу її ідею – ідею гуманізму, непереможності правди й добра. Означена ідея яскраво втілена в жанрі літературної казки та різноманітних її жанрових модифікаціях. Літературна казка досить активно розробляється як письменниками старшого покоління, так і молодими авторами. Кожен з них формує власну манеру письма, що виявляється в художньому удосконаленні традиційних казкових мотивів, розвиткові нових естетичних принципів, засобів художнього зображення дійсності[5].

Літературні казки у множині їхніх жанрових модифікацій (розважально-дидактичні, сатиричні, казки-жарти, казки-поеми, казки-новели, казки-ессе, пригодницькі казки, детективні казки, казки, що наближаються до байок, ліричних віршів, і навіть цілі казкові епопеї – поетична казка-тетралогія тощо) як своєрідну ідейно-художню цілість характеризують проблемно-тематичну широчінь (вони охоплюють важливі соціальні, національні, філософські, психологічні, екзистенційні питання); диференційований підхід до різних вікових груп реципієнтів – дорослих та дітей (дошкільного, середнього й старшого шкільного віку) і водночас прагнення до поглиблення двоадресатної казки, її цікавості та доступності для будь-якого читача чи слухача; виразне тяжіння до жанрового синкретизму, змішування й синтезування різних родів і жанрів; ненав'язливе пропагування високої гуманістичної етики (подекуди виразно християнської за духом) у казковій формі[1]. Художній часопростір як самостійна одиниця – важливий компонент ідейно-естетичного змісту і структурної організації літературної казки, він пов'язаний із побудовою сюжету та образною системою творів, адресованих дітям. Хронотоп творів письменників-казкарів характеризується багатими внутрішніми та зовнішніми критеріями. Поетичний світ казок М. Стельмаха, В. Симоненка, Б. Чалого та інших насичений реальним, придатним для життя простором та різноплощинним часом, якому притаманна, в основному, трипланова перспектива – минуле, сучасне, майбутнє[2]. У прозових казках темп загалом не випереджає часу зображуваних подій, однак в окремих казках це було можливо, хоча структура повіствування в обох випадках має чіткий лінійний вигляд. У літературних казках виявляється безпосередній зв'язок з фольклорною основою в способах організації часу й простору: в них представлено традиційні для фольклорної казки хронотопи: темний ліс, сад (тридев'яте царство), будинок, шлях-дорога, що відтворюють ціннісну семантику міфу[3]. Конкретизація образів реалізується завдяки їх інтертекстуальному наповненню й переосмисленню. Етична проблематика вирішується письменниками згідно з традицією, в естетично значущих символах, що знаменують безсмертя й непереможність вічних гуманістичних цінностей[4,5].

У практичній частині своєї роботи ми провели комплексне дослідження не тільки структури і будови української літературної казки, але розглянули її вплив на інтелектуальний розвиток учнів Полтавської загальноосвітньої школи №38. Спочатку нами було проведене загальне анкетне опитування учнів (320) на предмет того, чи читали вони казки у дитячому віці. Серед учнів 4-10 класів 80% (256) дали позитивну відповідь на вказане запитання, відмічаючи проте деяку несучасність літературних казок, низьку обізнаність авторів із інтересами підростаючого покоління, відсутність врахування новітніх технологій у житті та діях казкових героїв. Паралельно із вказаними запитаннями ми цікавились успішністю всіх анкетованих школярів. І на діаграмі побачили, що успішність вища у тих учнів, які називають велику кількість прочитаних казок. На наступному етапі ми запропонували учням, які читають казки, додаткові запитання. Ці запитання стосувалися вже самих видів казки, а саме фольклорної чи літературної. Так, ми виявили, що 39,84%(102) школярів обирають для читання народні казки з різних причин, а 60,15% - літературні казки. Нами також помічена така закономірність – школярі, які захоплюються фольклорною казкою найкраще встигають з таких предметів як природознавство, етика, образотворче мистецтво, учні, які віддають перевагу українській літературній казці, схильні до гуманітарних дисциплін, а фактом, що підтверджує наше спостереження є високий рівень їх успішності по українській мові та літературі. Таких учнів серед анкетованих 44,53%(114). Цікавим виявився ще один показник, на який ми не можемо не звернути увагу – школярі, які захоплювалися тільки літературними казками – 15,63%(40), найкращі показники у навчанні показали з точних дисциплін, які вимагають чіткого логічного мислення.

Висновки

1. У літературних казках виявляється безпосередній зв'язок з фольклорною основою різними способами.

2. Конкретизація образів здійснюється письменниками завдяки їх інтертекстуальному переосмисленню та наповненню.

3. Етична проблематика вирішується згідно з традиціями країни написання.

4. Учні, які віддавали перевагу українській фольклорній казці, краще встигали по таких дисциплінах як природознавство, етика, образотворче мистецтво, ті, що захоплювались українською літературною казкою – по українській мові, літературі, по точних дисциплінах.

Практичне значення Зібрані нами матеріали можуть бути використані на уроках української та зарубіжної літератури, а також шкільним психологом при формуванні класів різного профілю навчання.

Список використаних джерел

1. Гарачковська О.О. Жанр казки в дослідницькому дискурсі // Київська старовина. – 2007. – № 6. – С. 129–137 (0,5 др. арк.).
2. Гарачковська О.О. Жанр літературної казки у творчості Івана Франка // Літературознавчі студії. Наукове видання. – К., 2006. – Вип. 18. – С. 287–289 (0,4 др. арк.).
3. Кириченко П. В. Проблема становлення особистості та шляхи її художньої реалізації у шкільній повісті 60-80-х років ХХ століття: Дис.. к. філол. н. :10. 01.01/Луганський держ. педагогічний унів. ім. Т. Г. Шевченка. - Луганськ, 2001. - 155 с.

4. Сорокотенко О. В .Літературна казка:аспект співставлення: Дис... к. філол. н. 10.02.15. , Сімферопольський держ. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 1998. - 169 с..
5. Пропп В.Я. Трансформація чарівних казок.- Сб. «Фольклор і дійсність». К., 2005.
6. Слабошпицький М. Нам випало щастя... // Я дитина України: Читанка для дітей та дорослих . - К.: Рада, 1997. 184 с.