Алєксєєнко С. Д., Письменна І. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Психологічні особливості спілкування підлітків

з різними рівнями агресивності

Проблема агресії є досить актуальною на всьому протязі розвитку людства. Зі всього кола проблем людської агресії найважливішою можна вважати проблему агресії підлітків. Ця соціально-вікова група є не лише найбільш активним та динамічним елементом соціальної структури суспільства, але й являє собою майбутнє будь-якого суспільства. На думку багатьох фахівців, саме агресивність, поряд з тривожністю, виступає найбільш частим проявом особистості серед сучасних підлітків [1; 3; 6]. Значний інтерес в цьому контексті викликає дослідження особливостей спілкування підлітків з агресивною поведінкою, зокрема комплекс показників, які характеризують спрямованість їх спілкування [2; 4; 5].

На першому етапі нашого емпіричного дослідження була проведена методика діагностики показників і форм агресії (тест Басса-Дарки). Метою було виявлення агресивних і неагресивних підлітків, які ввійшли відповідно до двох груп. Нами виявлено статистично значущі розбіжності за всіма показниками тесту Басса-Дарки між досліджуваними групи 1, яку склали підлітки з агресивною поведінкою, та групи 2, яку склали підлітки без агресивної поведінки.

В групі 1 мають місце високі показники за шкалами «фізична агресія», «вербальна агресія», «непряма агресія» та за шкалою «індекс агресивності». При порівнянні обох груп досліджуваних за шкалою «фізична агресія» показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=5,23 при р<0,001, за шкалою «вербальна агресія» показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=7,36 при р<0,001, за шкалою «непряма агресія» показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=3,88 при р<0,001, за шкалою «індекс агресивності» показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=11,36 при р<0,001.

Тестування за методикою «Тест руки» (Hand-test) Е. Вагнера (в співавторстві з В. Брікліном, З. Піотровські) ми здійснювали по таким категоріям: агресія (Agg), директивність (Dіr), афектація (Aff) і комунікація (Com).

У групі 1, яку склали підлітки з агресивною поведінкою, показники за шкалами «агресія» (Agg) та «директивність» (Dіr) вищі ніж у досліджуваних групи 2, яку склали неагресивні підлітки, що свідчить про високий рівень агресії та небажання пристосовуватися до соціального оточення. У підлітків цієї групи відсутнє бажання підтримувати емоційний контакт. При порівнянні груп досліджуваних за шкалою «агресія» (Agg) показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=12,69 при р<0,001 та за шкалою «директивність» (Dіr) показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=2,02 при р<0,05, що свідчить про статистично значущу розбіжність показників.

У групі 2, яку склали неагресивні підлітки, показники за шкалами «афектація» (Aff) та «комунікація» (Com) вищі, ніж у досліджуваних групи 1, яку склали підлітки з агресивною поведінкою, що свідчить про відсутність прояву відкритої агресії. Підліткам цієї групи властива здатність до активного соціального життя, вони володіють високою комунікативністю, підвищеною емоційністю. При порівнянні обох груп досліджуваних за шкалою «афектація» (Aff) показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=–8,05 при р<0,001, а за шкалою «комунікація» (Com) показник t- критерію Стьюдента дорівнює t=–6,76 при р<0,001, що свідчить про статистично значущу розбіжність показників.

Результати, які отримані за допомогою методики «Спрямованість особистості в спілкуванні» (СОС), свідчать про те, що в групі 1, яку склали підлітки з агресивною поведінкою, більша частина підлітків вибирає такі стилі спілкування: маніпулятивний (М) – 44%; авторитарний (АВ) – 40%; індиферентний (И) – 16%. Це свідчить проте, що підлітки групи 1 орієнтовані на використання спілкування в своїх цілях, для отримання різного роду вигоди. Для них характерні нещирість в спілкуванні, вимога згоди з власною позицією, домінування в спілкуванні, небажання розуміти співрозмовника, відношення до нього, як до об’єкта своїх маніпуляцій

У групі 2, яку склали неагресивні підлітки, домінують діалогічний (Д) – 36% та альтероцентристский (АЛ) – 39% стиль спілкування. Це свідчить про те, що підлітки даної групи орієнтовані на рівноправне спілкування, яке базується на взаємоповазі, довірі та взаєморозумінні. Добровільна «центрація» на співрозмовнику та безкорисне жертвування своїми інтересами заради іншого це те, що характеризує підлітків даної групи.

Розглядаючи показники обох груп за «Методикою діагностики міжособистісних стосунків» Т. Лірі, ми отримали наступні результати.

У групі 1, яку склали агресивні підлітки, показники за шкалами «пристосування» та «уникання» вищі ніж у досліджуваних групи 2, яку склали неагресивні підлітки. Дані стилі поведінки є неконструктивними. При порівнянні обох груп досліджуваних за вищеназваними шкалами показники t-критерію Стьюдента за шкалою «пристосування» дорівнює t=5,69 при p<0,01 та за шкалою «уникання» показник t-критерію Стьюдента дорівнює t=4,634 при p<0,01, що свідчить про статистичну значущу розбіжність показників.

Література:

1. Бандура А. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений / А.Бандура, Р.Уолтерс. – М.: Мир, 2000. – 531 с.

2. Кон И. С. Психология ранней юности / И. С. Кон. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.

3. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: Учеб.пособие / В.Д.Менделевич.– СПб.: Питер, 2005.– 445 с.

4. Мудрик А.В. Общение как фактор воспитания школьников / А. В. Мудрик. – М.: Педагогика, 1984. – 112 с

5. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф.Райс.– СПб.: Питер, 2000. – 424 с.

6. Семенюк Л. М. Психологическая сущность агрессивности и ее проявления у детей подросткового возраста. Методические рекомендации в помощь педагогам-практикам / Л. М. Семенюк. – М.: Просвещение, 1991. – 25 с.