Алєксєєнко С. Д., Шаховська В. С.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ОСОБЛИВОСТІ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ФУНКЦІОНАЛЬНО-

РОЛЬОВОЮ УЗГОДЖЕНІСТЮ І РОЗПОДІЛОМ РОЛЕЙ

В СІМ’Ї ТА ЗАДОВОЛЕНІСТЮ ШЛЮБОМ

Особливе значення для гармонійного спільного життя має психологічна сумісність партнерів, яку характеризують узгодженість функціонально-рольових очікувань [2; 3], ціннісно-орієнтаційна єдність і згуртованість, а також узгодженість у спільній діяльності [4; 5].

Для з’ясування особливостей впливу рольових очікувань подружжя як складової сімейної рольової взаємодії на задоволеність шлюбом нами була використана методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі» (РОД) О. Волкової і Г. Трапезнікової. В дослідженні використана також методика «Задоволеність шлюбом» (ОЗШ), яка розроблена В. В. Століним, Т.Л. Романовою, Г. П. Бутенко.

Результати дослідження впливу складових сімейно-рольової взаємодії на окремі показники задоволеності шлюбом засвідчують, що в подружній парі спостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений нами взаємозв’язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною (r = 0,62 при p<0,05), емоційно-терапевтичною (r = 0,67 при р<0,05), господарсько-побутовою сферами (r = 0,49 при р<0,05), а також сферою соціальної активності подружжя (r = 0,61 при p <0,05).

Виявлено взаємозв’язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері, сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною. Вплив сфери соціальної активності на задоволеність шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини.

Також виявлено взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя (за шкалами методики «Рольові очікування та домагання у шлюбі»). Таким чином, узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів.

Аналіз отриманих результатів дозволив виявити вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіків.

На підставі виявленого взаємозв’язку між показниками значущості сфер сімейних цінностей, узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками сімейного благополуччя подружжя, можемо стверджувати, що узгодженість цих складових сімейно-рольової взаємодії є показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї. Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.

Для виявлення ступеня задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім’ї, що дає можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД), нами була використана методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, Є. М. Дубовська) [1]. Дана методика дає можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД), що проявляється в таких характеристиках, як переважна орієнтація на почуття обов’язку або на досягнення задоволення; позитивне або нейтральне відношення до дітей; відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне або негативне відношення до кохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини. В результаті дослідження був встановлений значущий позитивний зв'язок коефіцієнту задоволеності шлюбом (КЗШ) з загальним індексом гендерно-рольової диференціації (ГРД) (r = 0,69 при p<0,05), що підтверджує гіпотезу про те, що має місце залежність між ступенем задоволеності шлюбом та розподілом ролей у сім’ї, як показником рівня гендерно-рольової диференціації.

Література:

1. Гозман Л. Я. Социально-психологические исследования семьи: проблемы и перспективы / Л. Я Гозман, Ю. Є. Алешина // Вестн. Моск. ун-та. Серия 14. – Психология. – 1985. – № 4. – С. 10–20.

2. Хлопоніна Н. Є. Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім’ї. / Н. Є. Хлопоніна //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. – 2006. – №16 (111). – С. 228–234.

3. Хлопоніна Н. Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування. / Н. Є. Хлопоніна // Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, З. Г. Кісарчук. – К.: Міленіум, 2003. – Вип.2. – С. 132–137.

4. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений / Л. Б. Шнейдер. – М.: Апрель – Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.

5. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдемиллер, В. В. Юстицкис. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.