Право/8.Конституционное право

к.ю.н. Юськів Н.В.

НУ «Львівська політехніка», Україна

Інформаційні права неповнолітніх

       

        Діти в будь-якій державі перебувають в особливому привілейованому становищі, мають особливий правовий статус. Не є винятком і наша держава: турбота про підростаюче покоління проявляється у сферах її діяльності. Інформаційні права належать до порівняно молодого покоління прав людини, однак з впливом глобалізаційних та трансформаційних процесів сучасного соціуму їх роль особливо важлива для повної реалізації та захисту правового статусу людини.

            Проте якщо мова йде про неповнолітню особу інформаційні права мають певні особливості забезпечення та реалізації.

            Метод правового аналізу дає нам можливість зробити висновок про дуалістичне сприйняття інформаційних прав.

            По-перше, з одного боку суспільство розвивається швидкими темпами і новітні технологій та інформаційний вплив першочергово сублімують та акумулюють представники молодого покоління. Оскільки саме діти володіють прерогативою в сфері накопичення знання та швидкого трансформування набутої інформації, тому, природно, що саме вони є тим плацдармом, для якого функціонує інноваційна сфера першочергово. Як вказують науковці саме інформаційні права неповнолітніх є  «ефективною формою їх соціалізації у демократичному суспільстві, а також показником активної громадянської позиції підростаючого покоління і своєрідним показником розвитку особистості» [1]. Міжнародні нормативні акти також вказують на необхідність забезпечення для такої категорії осіб інформаційні права. Так, Преамбула Європейська конвенція про здійснення прав дітей «визнаючи, що дітям для підтримки їхніх прав та їхніх найвищих інтересів має надаватися відповідна інформація та що думкам дитини має приділятися належна увага» [2].

            Проте з іншої точки зору саме інформаційні права не є настільки безпечними для цієї категорії осіб та потребує особливої уваги з боку державних інституцій. Неповнолітні поряд з людьми похилого віку, інвалідами, вагітними жінками, душевнохворими належать до числа осіб, які значно частіше піддаються негативному впливу з боку суспільства, а тому потребують особливого захисту своїх прав і законних інтересів. Необхідність посиленої турботи про неповнолітнього визначена низкою характерних для нього специфічних особливостей, тобто особливим його станом правової соціалізації: неможливістю повного особистого правового захисту, безпорадністю, недостатністю життєвого досвіду,низьким рівнем правових знань та правового досвіду піддатливістю і схильністю до наслідування, підвищеною емоційністю, неврівноваженістю, імпульсивністю. Підліток прагне залучити до себе увагу, виділитися; в той же час ним керує страх уславитися несамостійним, боягузом, "слабким". Неповнолітній відрізняється розвиненим почуттям особистої дружби і груповий солідарності. З точки зору особливостей психічних процесів підлітка його відрізняє також здатність до неадекватного сприйняття, запам'ятовування та відтворення деяких фактичних даних про спостережувані події. Порівняно з дорослим неповнолітній має обмеженою дієздатністю, меншою свободою в пересуванні, у зберіганні і розпорядженні своїм майном та іншими правами та засобами, що прямо впливають на інформаційні права цієї категорії суб’єктів права.

            Особливу увагу необхідно зосередити на такій соціально-правовій якості неповнолітнього як схильності до навіювання, специфічній емоційно-сприйнятійній ітенті людського характеру, яка прямо впливає на правові інтенції неповнолітнього. Приклад подамо наступний. Сучасна інформаційна сфера є невільтрованою та соціально нестійко.  Сучасний медіапростір перенасичений найрізноманітнішими “інформаційними забрудненнями”, сішулякрами й "інформаційно-психологічними" агресорами месиджами з елементами насильства, жорстокості, порнографії і т. ін.). «Через природні вікові особливості діти виявляються вкрай чутливими до пропагованої медіа “естетики популізму й дешевого пафосу”. Вони легко засвоюють пропоновані, у тому числі й хибні, стандарти і цінності (моду на неуцтво, нігілізм щодо законів, раціоналізацію духовного, розтаємничення інтимного тощо). Віддаленим системним наслідком цього, що становить реальну загрозу для функціонування і життєздатності медіасуспільства, є “демонтаж” і маргіналізація соціального суб’єкта, послаблення його зв’язків із соціумом і соціалізувальним оточенням - власне, де соціалізація» [3, c.6]. 

         Тому, підсумовуючи дуалістичне трактування інформаційних прав, слід вказати на їх певні особливості щодо неповнолітніх.
1.     Вся інформація, яка повинна надходити дитині, надається їй відповідно до її вікових особливостей.
2.     При реалізації інформаційних прав неповнолітнього особливу увагу потрібно зосередити на можливості її сприйняття та повного розуміння.
3.     Інформація, що надходить неповнолітньому повинна проходити фільтрацію, для недопущення морального та правового нігілізму в майбутньому.
Література

1.                 Корпач Н. І. Особливості участі дітей та молоді в суспільних перетвореннях // Електронний ресурс – Режим доступу:  http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2008/ped_2008_1/2008-26-06/korpach.pdf

2.                 Європейська конвенція про здійснення прав дітей: Конвенція Ради Європи від 25.01.1996 //// Електронний ресурс – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_135

3.                 Петрунько О. В. Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіасередовищі / О. В. Петрунько : монографія. - 2-ге вид. - Ніжин : ТОВ “Видав­ництво “Аспект-Поліграф”, 2011. - 480 с.