Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Кривець Ю.М., к.е.н., докторант

ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет”, Україна

ДОБРОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ КОРПОРАТИВНОГО АГРОБІЗНЕСУ

Соціальна відповідальність корпоративних бізнесових структур в агросфері здійснюється у формі спонсорської та доброчинної діяльності. Спонсорство та доброчинність органічно вбудовуються в систему менеджменту підприємств великого агропромислового капіталу та земельних банків. Особливого значення вони набувають у створенні репутації корпорацій, розширенні зовнішньоекономічних відносин. Доброчинність та спонсорство часто постають також в якості технологій проникнення на європейський та світовий аграрні ринки.

Суспільно визнаним та історично значимим у цій площині є досвід національних українських меценатів – великих землевласників Горленка, Терещенків, Ханенків, Тарнавських, Галаганів, Симиренків, Чикаленків та багатьох інших. Вони залишили по собі безцінну спадщину у культурній, мистецькій життєдіяльності, освітній сфері, архітектурі. Доброчинність та спонсорство характерні для американських, швейцарських, французьких аграрних та харчових корпорацій. Вони фінансують в Україні, Польщі, інших країнах проекти та програми в сфері охорони здоров’я, допомоги дітям, соціально-культурній сфері, мистецтві цих країн.

Спонсорство та доброчинність не мають негайного, одномоментного та безпосереднього ефектів [2]. Вони працюють на запровадження та розповсюдження довірчих відносин, зростання репутації, розширення впливу. Це приносить позитивні фінансово-економічні результати на перспективу. Спонсорство та доброчинність сприяють рекламі основної продукції та діяльності, можуть її підтримувати. Вони сприяють збільшенню обсягів реалізації (продаж), необхідним рішенням органів влади, співпраці з громадськими організаціями, переконанню кредиторів, інвесторів, акціонерів розвивати бізнес.

Соціальна підтримка та надання допомоги соціально незахищеним верствам населення є однією з найбільш традиційних сфер спонсорської підтримки. Вони здійснюються агроформуваннями або заснованими на їх кошти громадськими фондами, які мають правові та фінансові пільги. ЗМІ також привабливі для спонсорства, насамперед, можливостями реклами в разі підтримки теле- та радіопостановок, серіалів, каналів. Не менш приваблива також періодична преса, інтернет-видання, підтримка яких може перерости в придбання агрокорпораціями своїх періодичних органів.

Охорона здоров'я, медицина, культура, освіта, екологія привертають спонсорів як благородним іміджем, так і перспективними формами співпраці [4, с. 184]. Ця сфера переживає нині економічний та соціальний бум, причому з забезпеченою політичною, громадською та державною підтримкою. Але навіть на тлі перерахованих видів діяльності, що володіють явно вираженою привабливістю для спонсорування, сфера культури має виняткові можливості співробітництва з діловим світом.

В Україні ж спонсоруюча і спонсорована сторони поки що діють навмання, віддаючи перевагу прямим особистим контактам та особистим смакам власників або керівників спонсоруючих підприємств. Очевидно, що це неминучий, але тимчасовий етап. Вже починає відчуватися гостра потреба в інформаційному забезпеченні спонсорства, тобто у формуванні інформаційних баз даних для можливих спонсорів (які цікавляться, насамперед, бізнесовими можливостями, які відкриє їм співробітництво з тією чи іншою установою, колективом, виконавцем, їх рівнем, репутацією, оцінкою авторитетних експертів і мистецтвознавців, міжнародним визнанням).

Іншу сторону цікавить, зрозуміло, хто взагалі може проявити інтерес до їх діяльності, контактні адреси, телефони, репутація, надійність. Мова йде про формування баз даних та інформаційного ринку послуг, створення відповідних служб. Але справа не обмежується тільки інформаційним забезпеченням. Іншою проблемою є добротна професійна експертиза. Спонсору важливо знати, чому або кому він, власне, надає підтримку. Недарма, з самого початку їх створення, фонди в своїх рішеннях завжди спиралися на думки й оцінки спеціальних експертних рад. Інститут експертизи надзвичайно важливий для забезпечення ефективності спонсорства та меценатства [1, с. 37]. Залучання авторитетних експертів ще вище підіймає планку соціального значення спонсорування.

На відміну від спонсорства, доброчинність носить більш особистісний характер. У ній більшою мірою можуть проявлятися особисті смаки, уподобання, бажання перших осіб. Останнім часом в українському агробізнесі проявляється гострий інтерес до корпоративної благодійності. Та особливий приклад показують фізичні особи, за доброчинною діяльністю яких Україна зайняла третє місце у світі. Їх основним мотивом є патріотизм та бажання сповідувати демократичні цінності. Отже, в українських умовах благодійність має особливо явний домінуючий моральний акцент. Насамперед, це особлива моральна відповідальність – виявлення особливості українського духовного досвіду та ментальності.

Встановлено також, що розвиток спонсорства та доброчинності агрокорпорацій в Україні супроводжується низкою труднощів, обумовлених особливостями господарського досвіду та ділової свідомості й поведінки. Дуже важливі відомості дають обговорення проблем організації благодійності фахівцями. Загалом, нами визначені наступні тенденції та прояви розвитку доброчинності: доброчинність та спонсорська діяльність бізнесу формується та розвивається відповідно до його розвитку; їх об'єктами є, переважно, незахищені верстви населення – діти, люди похилого віку, з особливими потребами; підтримка держави та ЗМІ в стимулюванні спонсорської та доброчинної діяльності бізнесу велика, але недостатня, часто не є послідовною. Можна говорити про відсутність системи державного економічного та законодавчого стимулювання доброчинності корпоративного агробізнесу [3].

Загалом, підприємства та корпорації агросфери готові до партнерства з владою та некомерційним сектором у вирішенні соціальних проблем. Вони все більше схильні розглядати таке партнерство як засіб зміцнення власних конкурентних позицій та переваг. Ставлення великого вітчизняного агробізнесу до своєї соціальної активності стає все більш позитивним у взаємозв’язку з профільним бізнесом. Ефективність залежить від інформування громадськості про доброчинні програми та проекти, стейкхолдерів та бенефіціарів.

Література:

1. Банєва І.О. Доброчинність та спонсорство як форми соціальної відповідальності бізнесових структур у сфері виробництва продуктів харчування / І.О. Банєва // Науковий вісник ХДУ. – Серія: Економічні науки. – Вип. 8. – Ч. 2. – Херсон: Вид. дім “Гельветика”, 2014. – С. 36-39.

2. Закон України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” № 1668-VII від 02.09.2014, ВВР, 2014, № 41-42, ст.2028 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2013. – № 25. – С. 252.

3. Сидоренко О. Розвиток благодійності та корпоративного спонсорства в Україні / О. Сидоренко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tverdynya.org.ua/materialu/stati/zakon-pro-blagorg/15-statvrazdelestat

4. Стрельнікова О.О. Мотиваційні аспекти доброчинної діяльності у сучасному суспільстві / О.О. Стрельнікова // “Соціологія у (пост)сучасності”, міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів 14-16 квітня 2011 р. Зб. тез доп. – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2011. – С. 184-185.