Журавель Ю.О.

Національний університет харчових технологій, Україна

Проблеми банківської системи України та шляхи їх вирішення

Важливим елементом ринкової економіки є банківська система, частка якої у створенні ВВП країни помітно зростає. Банківська система – невід’ємна ланка національного економічного механізму. Завдяки функціонуванню банківської системи стає можливим наповнення економіки грошима та перерозподіл грошових потоків у відповідності до економічного поступу держави. [9].

Питанням розробки методичних і практичних аспектів оцінки стабільності вітчизняної банківської системи велику увагу приділено в працях вчених: О.І.Барановського, С.А.Буковинського, В.М. Гейця, О.В.Дзюблюка, М.І.Диби, В.В.Коваленко, Т.Т.Ковальчука, А.Я.Кузнєцової, Л.В.Кузнєцової, Б.Л.Луціва, І.О.Лютого, С.В.Міщенко, С.В.Науменкової, Т.С.Смовженко, О.О.Чуб, Н.М.Шелудько, І.А.Шумила та інших науковців. Разом з тим зазначимо, що становлення і розвиток банківської системи ще потребує достатнього вивчення та опрацювання [3].

Банківська система – це законодавчо визначена, чітко структурована та субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють банківську діяльність на постійній професійній основі і функціонально взаємопов’язані в самостійну економічну структуру [7].

На стан банківської системи впливають численні фактори – зовнішні, внутрішні, економічні, неекономічні, викликаючи велику кількість серйозних проблем, які стоять на заваді підвищення конкурентоспроможності банківського сектору в Україні [9].

Проблеми банківської системи в переважній більшості тотожні проблемам фінансової системи України. Без розвитку фінансової системи та економіки України банківській системі важко функціонувати та зберігати навіть відносну стабільність [5].

Ключовими проблемами банківської системи України є [8]:

-  низький рівень конкурентоспроможності банківського сектору;

-  недостатній рівень капіталізації.

-  низька якість надання послуг за їх високої вартості;

Однією з головних проблем розвитку банківської системи України є низький рівень її конкурентоспроможності, тобто неможливість вітчизняних банків конкурувати з іноземними. Останнім часом кількість іноземного капіталу у фінансовому секторі щороку збільшується, аналогічна тенденція спостерігається і в банківському секторі [1].

Для підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних банків необхідно вжити таких заходів [5]:

1)       удосконалити законодавчу базу для підвищення прозорості діяльності банків;

2)       здійснити нарощування власного капіталу;

3)       підвищити якість менеджменту;

4)       впроваджувати новітні технологічні розробки;

5)       розширити спектр банківських послуг;

6)       отримати довіру населення тощо.

Наступною проблемою розвитку банківської системи України є занадто низький рівень капіталізації, що призводить до витіснення національних банків іноземними. Недостатність фінансових ресурсів у банківському секторі затримує економічне зростання країни [2].

Збільшуючи рівень капіталізації, банки підвищують свою конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, і забезпечують фінансову стабільність економіки України, тому необхідно використовувати певні варіанти підвищення капіталізації національних банків.

Шляхи підвищення капіталізації банків України [8]:

1) Створення банківських об’єднань (холдингові групи, банківські корпорації);

2) Збільшення капіталу за рахунок прибутку;

3) Злиття, реорганізація банків;

4) Випуск банківських облігацій, депозитних сертифікатів та єврооблігацій;

5) Випуск акцій власної емісії.

Невирішеною проблемою залишається низький рівень якості послуг та їх висока вартість. Одним з головних показників, який характеризує ситуацію, що склалася, є базова облікова ставка, яка встановлюється центральним банком країни. Чим вища відсоткова ставка, тим дорожче надаються кредити банкам і, відповідно, підприємствам і населенню. Облікова ставка Національного банку України з 17.08.2016 становить 15,5% [6], тоді як у провідних країнах світу даний відсоток коливається з -0,75% до 2,00% [4].

Проте проблеми, які стоять перед українськими банками, не є неподоланними. Вони потребують лише формалізації і цілеспрямованої роботи як органів державної влади, так і самих комерційних банків. Професіоналізм і накопичений практичний досвід більшої частини теперішніх працівників банківської сфери дозволяють сподіватися, що з часом в Україні сформується повноцінна банківська система, яка буде здійснювати сприяння активному ринковому розвитку економіки країни.

Література:

1. Бутов А.М., Колодій І.Є., Шпаргало Г.Є. Світовий досвід реформування банківської системи [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://intkonf.org/butov-am-kolodiy-ie-shpargaloge-svitoviy-dosvid-reformuvannya-bankivskoyisistemi/

2. Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація: Моногр. -К.: Кондор, 2006 -528 с.

3. Васильченко З.М. Методологічні аспекти дослідження банківської реструктуризації // Фінанси України.-2007. -N° 8. -С. 109-119.

4. Відсоткові ставки провідних центральних банків. – Режим доступу: http://www.forexua.com/ua/analytic/rates/

5. Гриценко Л.Л., Онопрієнко Є.Ю. Банківська система України: сучасний стан і напрямки розвитку//Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №10 (112). С. 111-116.

6. Економічні та фінансові показники України. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/SDDS/Dates/dates.htm

7. Кузнєцова С.А. Банківська система [текст] : навч. посіб. / С.А. Кузнєцова, Т.М. Болгар, З.С. Пестовська ; за ред. С.А. Кузнєцової. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 243 с.

8. Патрікац Л., Крохмалюк Д. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи Укра- їни // Вісник НБУ. - 2004. - № 1. - С 41.

9. Реверчук С. К. Банківська система : [підручник] / С.К. Ре- верчук. – Львів : «Магнолія 2006», 2013. – 399 с.