Право/9.Гражданское право

К.ю.н. Долгополова Любов Миколаївна

Національний юридичний університет України імені Ярослава Мудрого

Позовна давність при визнанні торгів, аукціонів, конкурсів недійсними

Питання застосування строків позовної давності по відношенню до торгів вирішується законодавцем наступним чином. За загальним правилом, до відповідних наслідків застосовуються загальна позовна давність, встановлена ЦК. Однак існує і ряд виключень, які визначаються наявністю двох критеріїв, а саме:

1. Який вид торгів оскаржується;

2. Що становить предмет оскарження: сама процедура укладення договору на торгах (процес подання заявок учасників, процедура проведення торгу, визначення переможця) чи безпосередньо договір, укладений за результатом такої процедури.

Так, щодо першого критерію, слід зазначити, що чинне законодавство не містить уніфікованої термінології стосовно визначення як самого поняття торгів так і їх окремих видів. Наприклад, спеціальне законодавство визначає такі види конкурентних способів укладення договорів купівлі - продажу як: аукціон, конкурс, прилюдні торги, публічні торги, тендерні закупівлі та інші.

Наявність другого критерію (предмет оскарження) істотним чином впливає на відповідні наслідки. Наприклад, якщо мова йде про оскарження процедури визначення переможця, то наслідком буде неукладення відповідного договору (або укладення з іншим учасником, іноді і на інших умовах). І навпаки, якщо оскаржується сам договір, то наслідком такого оскарження, як правило, є реституція.

Отже розглянемо застосування строків позовної давності до окремих видів торгів, враховуючи зазначені вище критерії.

Прилюдні торги передбачені як окрема процедура продажу майна боржника при реалізації процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, а також у разі продажу арештованого майна боржника.

Так ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» передбачає спеціальний (скорочений) строк позовної давност, який становить три місяці, стосовно позовних вимог щодо оскарження в суді результатів прилюдних торгів з продажу майна іпотекодавця. При цьому, до позовних вимог, пов'язаних з оскарженням прилюдних торгів, які заявлені іншими особами, що не належать до кола визначених законом, а саме: іпотекодержателя, іпотекодавця, боржника, іншого учасника прилюдних торгів, застосовується загальна позовна давність відповідно до положень ЦК України.

Публічні торги, передбачені, наприклад, ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Так ч. 2 ст. 20 зазначеного закону встановлює спеціальний (скорочений) строк позовної давності у один місяць для подання заяви про визнання недійсною угоди, укладеної за результатами публічного торгу.

Хоча обрання способу захисту у разі оспорення результатів торгів напряму не стосується строків позовної давності, слід звернути увагу, на те, що до недавнього часу правовою позицією ВСУ була обгрунтована неможливість визнання прилюдних (публічних) торгів недійсними через відсутність у спеціальному законодавстві відповідних правових норм у якості підстав такого визнання. Однак згодом ВСУ змінив своє бачення та висловив іншу правову позицію, яка підтримується судами до тепер. Так, розглядаючи справу №6-116цс12 від 24 жовтня 2012 року, ВСУ постановив, що оскільки правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця прилюдних (публічних) торгів, а також, враховуючи складання за наслідками проведення прилюдних (публічних) торгів відповідного акта, який є оформленням договірних відносин купівлі-продажу, то можна зробити висновок, що відповідна процедура за своєю правовою природою є правочином. Враховуючи наведене, відчуження майна з прилюдних (публічних) торгів належить до договорів купівлі-продажу, а отже такий договір може визнаватися недійсним на підставі загальних норм цивільного законодавства про недійсність правочину( ст.ст. 203, 215 ЦК ).

Таким чином, слід пам'ятати, що неправильне обрання способу захисту у разі оспорення результатів торгів шляхом подання позовної заяви про визнання їх такими, що не відбулися, має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

Аукціони предебачені у якості виду конкурентного продажу майна, наприклад, положеннями ст.21 Земельного кодексу України або Постановою КМУ Про затвердження Порядку проведення аукціону та інвестиційного конкурсу з продажу єдиних майнових комплексів, пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств. Позовна давність щодо оспорення результатів аукціону встановлюється відповідно до загальних положень ЦК про строки позовної давності або окремо прописується організатором аукціону у відовідному положенні, що регламентує порядок його проведення.

Конкурсні торги. Передбачені ЗУ «Про здійснення державних закупівель». Оскарження самої процедури організації та проведення конкурсних торгів відбувається шляхом подання відповідної скарги учасником торгів до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Слід звернути увагу, що стосовно оскарження кожної окремоїї процедури в процесі організації та проведення конкурсних торгів, законодавець встановлює окремі приклюзивні строки оскарження. Так, наприклад, скарги, що стосуються документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації, запиту цінових пропозицій), можуть подаватися у будь-який строк після оприлюднення оголошення про їх проведення, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, встановленої для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), та не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для подання цінових пропозицій. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), подаються не пізніше ніж за чотири дні до дати, встановленої для подання пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), та не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для подання цінових пропозицій. При цьому, рішення постійно діючої адміністративної колегії, що приймаються від імені Антимонопольного комітету України можуть бути оскаржені лише до Київського окружного адміністративного суду. Позовна давність у такому випадку становить 30 днів та не підлягає поновленню.

Проблемним питанням на практиці залишається можливість оскарження результатів державних закупівель одразу до суду (без подання скарги до АМКУ). В таких випадках, на нашу думку, слід звертатися до положень ст. 124 Конституції України, стосовно якої Конституційний Суд дав офіційне тлумачення, зазначивши, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Отже, враховуючи те, що відповідним Законом встановлена підсудність вирішення спорів, пов’язаних з оскарженням процедури державних закупівель, можна зробити висновок, що рішення замовника конкурсних торгів, його дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені безпосередньо до адміністративного суду.

Тендер (торги). Передбачений ЗУ «Про публічні закупівлі». Скарги про порушення процедури організації та проведення тендеру подаються його учасниками до Уповноваженого органу із дотриманням встановлених відповідним законом преклюзивних строків оскарження таких дій. Так, наприклад, скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Реєстрація скарги на веб-порталі Уповноваженого органу призупиняє процес визначення переможця до моменту винесення відповідного рішення.

Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. При цьому, відповідно до ч.1 ст.37 ЗУ «Про публічні закупівлі» недодержання встановлених законом вимог сосовно строків оскарження, зумовлює нікчемність договору, укладеного за результатами тендеру.